Село має назву Іванове Селище.
Село розташоване на березі р. Хорол, за 35км. від райцентру та за 38км. від залізничної станції Глобине. Село знаходиться в Глобинському районі Полтавської області. Іванове Селище є центром сільської ради, якій підпорядковуються села Демченки і Ковнірівщина.
2. Історія виникнення.
Троїце -Сергієвський монастир. Осінь 1689 року. Сюди, боячись нападу прихильників царівни Софії, прибув царевич Петро. З ним прибули також потішні полки – Преображенський і Семенівський.
Одного осіннього вечора до воріт монастиря підійшов бідно одягнений юнак.
- Мені треба бачити царя, - відповів він на запитання стрільців.
Возможно вы искали - Реферат: Історія села Порик
Побачити царя простій людині не так просто. Але юнак зумів переконати стрільців і царю доповіли, що його хоче бачити якийсь смерд.
Юнака привели в келію Петра. Оглянувши хлопця, Петро запитав:
- Що хочеш ?
- Візьміть мене до себе на службу. Вірою і правдою служитиму вам вічно.
Хлопець сподобався царевичу. Хвилинку подумавши, Петро відповів:
Похожий материал - Курсовая работа: Історія села Соболівка на Поділлі
- Добре. Як же тебе звати?
- Іван Шадура.
Так простий селянський хлопець поступив на службу до людини, яка згодом стала керувати державою.
Іван Шадура своєю відданістю і хоробрістю завоював довір’я і повагу царя. Бував він в Азовських походах, відчайдушно бився з турками, на заході захищав кордони держави російської. Нелегка була військова служба в ті часи. Але де не бував Шадура, він вірно служив царю, і Петро не забував свого воїна.
Йшла війна з Швецією. Карл ХІІ оточив Полтаву. Російські війська рушили на південь. Петро вирішив дати поблизу Полтави бій шведам.
Очень интересно - Реферат: Історія селища Червоноармійськ
26 червня 1709 року вечором Карл ХІІ , віддавши наказ своїм військам про початок битви, лишив у своїй похідній палатці фельдмаршала Реншільда, і ніби сам до себе промовив:
- Наше становище серйозне. Перемогти росіян важко, а то й неможливо. Але бій треба дати навіть при тій умові, що це може привести нас до загибелі. Розгром нашої армії під Лісною, безрезультатна облога Полтави говорять, що росіяни навчилися воювати.
- В нас, - продовжував Карл, - є казна, дорогі нашої Вітчизни знамена, штандарти і інші реліквії, які будь-що треба врятувати.
- Я пропоную вам, - вже звертаючись до Реншільда, продовжував Карл, - виділити загін. Спорядити його всім необхідним в далеку дорогу. Зокрема кращих коней. Треба підібрати також кмітливого провідника. Потім вночі, минаючи російські застави, загін повинен пробиватися на захід. Спершу в Польщу, а потім далі – в Швецію. Реліквії упаковані. Провідника, який зможе провести загін через багато численні застави, виділить Мазепа. Реншільд пішов готувати загін в далеку дорогу.
Опівночі з табору Шведів на південний захід виїхав загін. Він ніби розтанув в темряві теплої червневої ночі. Провідником у Шведів був Кудря.
Вам будет интересно - Реферат: Історія становлення туристичного краєзнавства
Рано-вранці 27 червня 1709 року на одну із застав російських військ на втомленому коні прискакав селянин. Він розповів, що в кількох верствах від застави пройшов загін. Темрява не дала йому змоги розгледіти хто це був. Але по стриманій, уривчастій мові він підозрював, що це були шведи.
Зразу ж в табір російських військ відправили гінця з донесенням.
Йшла битва, коли Меншикову доповіли про прибуття гінця. Про це негайно ж доповіли і Петру. Віддано наказ: виділити спеціальний загін для переслідування шведів. Командиром призначили офіцера Івана Шадуру. Загін негайно вирушив.
Тим часом загін шведів швидко рухався на південний захід, минаючи російські застави. Відшукавши брід, шведи перейшли річки Хорол та Псьол. Насувався вечір. Треба було дати хоч короткочасний відпочинок людям і коням. Про це командир загону шведів сказав провідникові. Кудря задумався (він під’їжджав до рідних місць). «Куди я їду? До шведів я потрапив не по своїй волі. Поки ще не пізно, треба вирішувати свою долю»
- Недалеко, між двома ярами, покритими лісом, - відповів Кудря, - є галявина. Там же є джерело. І повів загін туди.
Похожий материал - Реферат: Історія створення писанки
Загін шведів зупинився на вказаній галявині. Місце дійсно було чудовим. Влаштувавши загін на відпочинок, Кудря звернувся до командира з проханням відпустити його на кілька годин додому. Він запевняв, що опівночі повернеться назад. Після роздумів Кудрю відпустили.
Провідник поїхав не шляхом, а понад лісом, обережно рухаючись вперед. Раптом він почув стриману розмову. За групою дерев виділялись вершники. Росіяни. Погоня, розхвилювався Кудря. А якщо виїхати назустріч, розповісти все і допомогти напасти на шведів? Можливо хоч цим спокутаю свою провину. Куди я піду з рідної землі?
Роздумувати довго не було часу. Кудря виїхав з-за дерев назустріч вершникам. Помітили і вершники Кудрю, і зупинились.
- Хто ти і куди їдеш?