Вступ
Частина 1.Теоретична
Частина 2. Практична
а) ранковий ефір
б) новини
Возможно вы искали - Реферат: Риторика массовой коммуникации
в) огляд аудіоринку
г) ранкові автоновини
д) гороскоп на день
е) вечірній ефір
є) структура ТРК “ЕРА”
Похожий материал - Реферат: Робота радіожурналіста
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Ринок телевізійних програм був відсутній на радянському просторі навіть у його зародковому стані, хоча для його винекнення існували необхідні посилання: крім центрального телебачення виробниками телевізійних програм були багаточисельні регіональні (республіканські і обласні) телеорганізації. Слідом за ними ефірну прдукцію почали виробляти відеоредакції. Агенції інформації новини (“РИА-ИАН”), “ИТАР-ТАСС”, журналу “Огонек”, щотижневика “Совершенно Секретно”. Досить професійно працюював ряд кооперативів і асоціацій. “З виникненням Центру комерційного телебачення, Центру Стаса Наміна, “РЕН-ТВ ЛТД”, телекомпанії “ВИД АТВ” і значної кількості подібних організацій можна організовувати проведення ярмарків телепрограм.”(13)
Телебачення, як відомо, в будь-якому суспільстві прагне до адекватного, по можливості, відображення реалій свого часу. За умов тоталітарної держави радянське телебачення не могло не йти шляхом централізації свого різнопланового господарства – від виробництва технічних засобів через систему управління за відомим принципом “зверху до низу” до трансляційної і програмної (добровільно-примусової) політики формування суспільної думки. Перші ознаки краху тоталітарного режиму і визнання принципів парламентаризму, багатопартійності і плюралізму думок повністю продемонстрували, що система Гостелерадіо потребує саме радикальних змін, як і багато інших соціально-політичних інститутів в державі.
Як результат стверджується рівноправство різних форм власності на засоби створення і розповсюдження аудіовізуальної інформації.
Очень интересно - Курсовая работа: Розвиток європейської журналістики
В більшості розвинених країн світу поряд з державними ЗМІ успішно функціонують комерційні і громадсько-правові, більшість з яких починали як студії “ТБ-ПРОДАКШН”. Отже приведення законодавства у відповідність з прогресивною всесвітньою практикою безумовно передбачає досить мирне співіснування наступних форм власності в галузі електронної преси: державної, державно-кооперативної, акціонерної, суспільної, приватної(окремої людини чи груп людей), змішаної (за участю іноземного капіталу), такої яка б належала іноземним компаніям, корпораціям.
Подібна організація телевізійного виробництва призводить до дійсної багатопрограмності, послідовному забезпеченню ринку глядацьких інтересів. А це в свою чергу, вимагає диференційності, профілювання телеканалів, які можливі:
-за тематичною ознакою (інформація, музика, кіно, спорт і т.і.).
-за аидиторною (адресною) ознакою, тобто програми для молоді, жінок, пенсіонерів і т.і.
-за замовником (президентський канал,канал творчих спілок)
Вам будет интересно - Дипломная работа: Розробка технологічного процесу виготовлення друкарських форм для випуску журнальної продукції
-за національною ознакою (державна програма, програма для національних меншин)
-за теріторіальною ознакою(державна, інтегрована, міждержавна, місцева).
-за часовою ознакою (цілодобові, ті що транслюють певний час або з “плаваючим” графіком).
- за джерелом фінансування (державний, бюджетний телеканал), платний( що функціонує за рахунок абонентської плати чи за підпискою на кшалт друкованої періодики); суспільний (за рахунок фондів суспільних організацій, добровольних пожертв підприємств і приватних осіб); комерційний(існуючий за рахунок реклами); арендований (політична партія,суспільний рух, державна чи приватна організація, приватна особа або програмна телефірма арендують час у канала).(13)
- В другій – практичній частині ми звернимось до українських телестудій і безпосередньо до телерадіокомпанії “Ера”, її вранішнього та вечірнього ефірів і кожної рубрики окремо. Тож почнемо.
Частина 1. Теоретична
Похожий материал - Дипломная работа: Роль ведучого в реалізації авторського задуму на Запорізькому телебаченні
Розподіл на виробників програм і їх трансляторів на пострадянському просторі розпочався ще за часів існування СРСР, а саме у 1987 році з`являється “Взгляд”. Визначався він як вечірня, інформаційно-музична передача для молоді. з початку у її джерел було троє : Владіслав Лістьєв, Олександр Любімов і Дмитро Захаров, з часом до них приєднались Сергій Ломакін і Володимир Мукусєв.
З жовтня 1990 року у “Взгляді” з`являється ще один співведучій – Ігор Кирилов.
- Сьогодні четвер ?
- Ні, сьогодні “Взгляд”, отже п`ятниця