У ранній період творчості (1838-1843 р.) Т.Г.Шевченко багато уваги приділяв історичній тематиці. Однією з головних його тем є боротьба українського народу проти поневолення польською шляхтою. Уже в “Кобзарі” 1840 р. була надрукована поема “Тарасова ніч” (1838). В основу твору покладено події травня 1630 р., коли відбувся бій козаків проти військ польського гетьмана С.Конецпольського під Переяславом. На чолі боротьби стояв Тарас Трясило.
Обізвався Тарас Трясило Віру рятувати, Обізвався орел сизий Та й дав ляхам знати!
Повстання проти армії польського гетьмана Конецпольського очолював Тарас Трясило (Тарас Федорович). Вирішальний бій стався під Переяславом 22 травня 1630 р., після трьох тижнів запеклої боротьби козаки розбили армію Конецпольського.
Наливайко Северин - ватажок народного повстання проти шляхетської Польщі в кінці 16 ст. (1594-1596); був захоплений у полон і страчений у Варшаві 1597 р. З ім’ям Наливайка пов’язано багато пісень та легенд.
Приваблювала Т.Г.Шевченка і тема боротьби українського народу проти турецько-татарських загарбників. Вперше вона порушена у поемі “Іван Підкова” (1838), також опублікованій у “Кобзарі” 1840 р.
Возможно вы искали - Реферат: Гёте
Іван Підкова - козацький ватажок другої половини 16 ст. відомий в народі походами проти турків. Про його морський похід відомостей немає.
Поема композиційно складається з двох частин. У першій розповідається про минулі часи, які протиставляються сучасному Шевченкові становищу України. Туга за минулим, помітна деяка ідеалізація минулого.
Було колись - в Україні Ревіли гармати; Було колись - запорожці Вміли панувати. Панували, добували І славу, і волю...
Було колись добре жити На тій Україні...
У другій частині безпосередньо відтворюється морський похід. Яскраво виділяється образ сміливого отамана - керівника походу. Він наділений надприродною силою:
Похожий материал - Реферат: Гі де Мопассан
А попереду отаман Веде, куди знає. Походжає вздовж байдака.
Підняв шапку - човни стали. “Нехай ворог гине!...
...у Царг рад, до султана Подемо в гості! - Надів шапку і знову закипіло море.
Ця гіперболізація бере свій початок з фольклору.
Так малював народ героїв у легендах, піснях, думах, таким бачив своїх героїв-предків (образ Данила Нечая у пісні “Ой з-за гори високої”). А в думі “Отаман Матяш старий” герой “на доброго коня сідає, шість тисяч турок-яничар побіждає”. Гіперболізований і образ Івана Підкови у Шевченка. Поема підносить гордість народу за героїчну боротьбу в минулому, будить патріотичні почуття.
Очень интересно - Реферат: Главные герои романа А.С. Пушкина "Евгений Онегин"
Якщо у поемі “Іван Підкова” дано лише картину початку походу, то вже у поемі “Гамалія” відтворено весь похід, бій у Царгороді, повернення козаків з перемогою на Батьківщину. Поема написана у 1842 р. і починається вона піснею невільників, створеною під впливом народних дум (про Самійла Кішку, Олексія Поповича, Марусю Богуславську, Івана Богуславця та ін.)
Гамалія не історична особа, але в 17-18 ст. серед козацької старшини було кілька Гамалій. Згадуються вони й у “Истории руссов”. Це узагальнений образ козацького ватажка.
Ватажок Гамалія у поемі зображений у тісних зв’язках з козацтвом. Запорожці пливуть у Туреччину і “попереду Гамалія байдаком керує”.
У Скутарі - передмісті Стамбула - він у самому пеклі бою.
Гамалія по Скутарі - по Пеклу гуляє, Сам хурдигу розбиває, Кайдани ламає.
Вам будет интересно - Реферат: Говоль и его "Ревизор"
Під час повернення на Україну пливе останнім:
... пливе Позад завзятий Гамалія: Орел орлят мов стереже...
Гамалія здобуває славу “На весь світ великий, на всю Україну”. Запорожці в поемі вималювані яскравіше, ніж у поемі “Іван Підкова”. Тут дано зримі картини бою, показано їх відвагу.
Чернець - гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. Під його проводом козаки здійснили ряд успішних походів на татарські й турецькі міста-фортеці, які були водночас і невільницькими ринками. Насправді Сагайдачний ченцем не був, він помер 1622 р., від рани, яку дістав у бою під Хотином (1621 р.) Шевченко, як і деякі історики, вважав, що Сагайдачний помер у монастирі.
... Візантія “боїться, щоб чернець Не засвітив Галату знову” (передмістя Стамбула, яке спалив Сагайдачний в одному з боїв”
Похожий материал - Реферат: Говорящие фамилии в произведениях русских писателей XIX века
Широко використана в поемі персоніфікація. Лиман передав Дніпрові журбу-мову, Дніпро зареготався, Босфор схаменувся.
Звертається Т.Г.Шевченко і до другого свого визначного попередника - Г.Квітки-Основ’яненка (1839). Ця поезія теж ввійшла до першого “Кобзаря” 1840 р.
Г.Основ’яненка поет називає “отаманом”, “батьком”, “орлом сизокрилим”. Поезія-послання починається романтичною картиною природи. Тут же згадка про минуле України, яке протиставляється сучасному. Коли на Україні “кров ляха, татарина морем червоніла”, тепер же його країна
Обідрана, сиротою