Дипломная работа: Єдиний економічний простір як інтеграційне економічне угрупування

Вступ

Розділ 1. Єдиний економічний простір як інтеграційне економічне угрупування

Розділ 2. Аналіз переваг та недоліків економічної інтеграції України в ЄЕП

Розділ 3. Напрями вдосконалення інтеграційних економічних процесів в межі ЄЕП

Висновки

Возможно вы искали - Дипломная работа: Зародження та функціонування спеціальних місій, як особливого виду дипломатичних відносин

Список використаних джерел

Додатки

Анотація

Визначено основні проблеми інтеграційної політики України. При аналізі торговельних відносин з країнами-членами ЄЕП особлива увага приділялася зовнішньоторговельним відносинам України з Росією як основним торговельним партнером. Наведено аргументи за і проти входження України у ЄЕП. Зроблено конкретні висновки та пропозиції щодо інтеграційних пріоритетів України як фактора підвищення конкурентоспроможності українських підприємств та забезпечення економічної безпеки держави.

Вступ

Актуальність теми. Єдиний європейський ринок для України - можливість розвивати взаємовигідне співробітництво із своїми основними економічними партнерами, обсяги торгівлі з якими постійно зростають. Питання, врешті-решт, полягає не у перспективі поглинання України її сусідами, а в необхідності та здатності продовжувати прагматичне, взаємовигідне співробітництво з усіма партнерами. При цьому інтеграція має розглядатися не як мета, а як засіб забезпечення реалізації національних інтересів, у тому числі і в транзитній сфері. Дослідження даної сфери зовнішньополітичного і економічного життя України зумовлюється необхідністю концептуального обґрунтування основних напрямків і цілей зовнішнього співробітництва України, визначення доцільних інструментів такої взаємодії по окремих важливих її напрямах з урахуванням потреб вітчизняної економіки.

У вітчизняній науковій літературі питання багатовекторності інтеграційного розвитку України, співробітництва в межах ЄЕП знайшли відображення в численних роботах О.Білоруса, В.Будкіна, І.Бураковського, В.Геєця, М.Дудченка, А.Кредісова, І.Лукінова, Д.Лук'яненка, О.Мозгового, В.Новицького, В.Онищенка, Є.Панченка, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, А.Поручника, А.Румянцева, В.Степаненка, В.Супруна, В.Федосова, А.Філіпенка, С.Фоміна, А.Хахлюка та інших.

Похожий материал - Курсовая работа: Зарубежный опыт поддержки предпринимательства

Однак, розгляд проблеми інтеграційного середовища України, на нашу думку, досі не носить комплексного характеру, який дозволив би оцінити всі переваги і недоліки векторів інтеграційного розвитку, а також можливості чи загрози для України.

Метою даної роботи стала всебічна оцінка векторів інтеграційного руху України.

У відповідності до поставленої мети були визначені наступні завдання:

- розглянути та охарактеризувати сутність ЄЕП;

- провести аналіз переваг та недоліків економічної інтеграції України в Єдиний економічний простір;

Очень интересно - Реферат: Застосування міжнародних сил ООН у припиненні конфліктів

- запропонувати напрями вдосконалення інтеграційних економічних процесів в межі ЄЕП.

Об′єктом дослідження є Єдиний економічний простір.

Предметом – особливості інтеграційного економічного угрупування.

Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел, містить 1 рисунок і 5 таблиць загальним обсягом 37 сторінок.

Розділ 1. Єдиний економічний простір як інтеграційне економічне угрупування

Важливим напрямом інтеграційних зусиль України у контексті реалізації свого транзитного потенціалу стала її участь у реалізації проекту щодо створення ЄЕП у складі Білорусії, Казахстану, Росії та України.

Вам будет интересно - Реферат: Захват Чехословакии и обострение военно-политической обстановки в Европе

Під ЄЕП сторони домовилися розуміти економічний простір, який об'єднує митні території чотирьох країн, де діють механізми регулювання економіки, що побудовані на єдиних принципах і забезпечують вільне переміщення товарів, послуг, капіталу та робочої сили, а також здійснюються єдина зовнішньоторгова та узгоджені податкова, грошово-кредитна й фінансово-валютна політики. ЄЕП створюється з метою розвитку торгівлі та взаємних інвестицій, що повинні забезпечити сталий розвиток економік сторін на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права (у тому числі правил і принципів СОТ), а також розвитку економічного потенціалу і конкурентоспроможності економік країн, які утворюють ЄЕП, на зовнішніх ринках. Крім того, до основних завдань ЄЕП входять формування єдиних принципів регулювання діяльності природних монополій (зокрема, у сфері залізничного транспорту, магістральних телекомунікацій, транспортування електроенергії, нафти й газу), забезпечення недискримінаційного доступу до послуг їх об'єктів та єдиних тарифів на них.

Метою формування ЄЕП є створення умов для стабільного й ефективного розвитку економік держав-учасниць і підвищення рівня життя населення.

Держави-учасниці прагнуть сприяти:

- розвитку торгівлі та інвестицій між державами-учасницями, що забезпечуватиме сталий розвиток економік держав-учасниць на основі загальновизнаних норм і принципів міжнародного права;

- створенню можливостей для розвитку підприємницької діяльності шляхом встановлення гармонізованих систем регулювання та інтегрування інфраструктурного комплексу;

Похожий материал - Реферат: Здобутки і проблеми зовнішньої політики України на сучасному етапі

- інтеграції та нарощуванню економічних потенціалів держав-учасниць з метою підвищення конкурентоспроможності економік держав-учасниць на зовнішніх ринках.

Поетапне вирішення завдань поглиблення інтеграції обумовлюється виконанням державами-учасницями взятих зобов'язань та фактичним вирішенням таких завдань [11]:

- формування зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень, що передбачає незастосування у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних захисних заходів на базі проведення єдиної політики в галузі тарифного і нетарифного регулювання, єдиних правил конкуренції, застосування субсидій та інших форм державної підтримки;

- уніфікація принципів розробки та застосування технічних регламентів і стандартів, санітарних і фітосанітарних норм;