Зміст
Вступ
1. Формування поведінки споживачів з точки зору неофрейдизму
1.1 Поняття колективного несвідомого
1.2 Поняття архетипів
Возможно вы искали - Курсовая работа: Формування попиту споживчих товарів у роздрібній торгівельній мережі
1. 3 Використання архетипів людини в маркетингу
2. Дослідження впливу на поведінку споживачів чинників зовнішнього та внутрішнього впливу
2.1 Розробка анкети для аналізу впливу на поведінку споживачів факторів віку, сімейного стану, наявності дітей в родині, їх віку тощо
2.2 Дослідження процесу ухвалення рішення про купівлю певноготовару
Висновок
Похожий материал - Учебное пособие: Формы активного продвижения товаров
Список використовуваної літератури
Додаток
Вступ
Першим нововведенням Юнга було поняття «колективного несвідомого». Він вважав, що несвідома психіка індивіда насичена формами, що не можуть бути індивідуально надбаними, а є спадком попередників. Аналіз дозволяє знайти цей спадок, утворений психічними структурами – архетипами.
Архетип за Юнгом – колективні за своєю природою форми та зразки, що зустрічаються практично скрізь як складові елементи міфів і в той час є автохтонними індивідуальними продуктами несвідомого походження.
Очень интересно - Контрольная работа: Формы организации каналов распределения
Архетип є підсумком величезного досвіду наших пращурів, психічним залишком нескінченних переживань того самого типу. Це не означає, що успадковуються наслідки пам’яті як такі. Успадковується можливість відновлення психічних елементів: родові загадки. Схильності, що спонукають певним чином сприймати світ.
Колективне несвідоме – стимул в брендінгу ще сильніший, впливовіший, ніж індивідуальне несвідоме. Звернення до архетипів, як до універсальних образів викликає у людей одні і ті самі неусвідомлювані асоціації.
Метою роботи є виконати дослідження впливу на поведінку споживачів чинників зовнішнього та внутрішнього впливу та дослідження процесу ухвалення рішення про купівлю печива.
1. Формування поведінки споживачів з точки зору неофрейдизма
1.1 Поняття колективного несвідомого
Вам будет интересно - Дипломная работа: Франчайзинг в ресторанном бизнесе - теория и практика
Історія проблеми поняття несвідомого особливо тісно пов’язана з боротьбою різноманітних точок зору. Це одне з найстаріших понять. Є великий пласт експериментально матеріалу, що був накоплений людством протягом тисячоліть та має безпосереднє відношення до розгляду проблеми підсвідомості. Це результат розроблених у філософсько-релігійних вченнях способів проникнення до глибин людського несвідомого, взаємодії з ним. Цей «експеримент» не лише проводився, але й своєрідно узагальнювався віками. Одним з проявів цього узагальнення є буддійська психологія.
Цікаво, що буддійська психологія багато у чому спирається на спостереження та експеримент. Ретельно розроблена система класифікації свідомості, зокрема тих її форм, що виникають при медитаціях, та добре розвинена термінологія з одного боку наближають її до сучасних описових наук. Але з іншого боку, цей напрямок думки виник в межах відмінної парадигми, що різко відрізняється від парадигми сучасної науки, і саме в цьому сенсі він не може бути названий науковим.
Загальна ідея несвідомого зустрічається ще у древньоіндійському вченні Потанджалі, в якому несвідоме трактувалось як найвищий рівень свідомості, як інтуїція і навіть як сила, що рухає Всесвіт. Воно починається з демонії Сократа, який стверджував, що він постійно прислухається до свого внутрішнього голосу як до своєрідної вказівки совісті та незаперечному авторитету.
Проблема несвідомого знайшла відображення у вченні Платона про пізнання як спогад, що тісно пов’язане з ідеєю про наявність у душі прихованих, неусвідомлюваних знань, про які сам суб’єкт може навіть нічого і не підозрювати. Платон вважав, що людина не шукала б того, що їй не відомо, якби попередньо не мала його несвідомо у власній душі.
Августин аналізував несвідоме в «Сповіді», де він порівнює сферу спогадів із неоглядним, прихованим від свідомості внутрішнім приміщенням. Те, що розташоване поза межами доступного для суб’єкта у сфері його душевної діяльності, і складає неусвідомлюване.
Похожий материал - Контрольная работа: Фруктовый сок
Зовсім інше забарвлення отримало питання несвідомого у концепції Декарта, що виходив із тотожності психіки та свідомості. Звідси й ідея про те, що за межами свідомості відбуваються лише фізіологічні, а не психологічні процеси.
Спіноза стверджував, що люди усвідомлюють свої бажання, але не причини, котрі їх визначають. Саме існування несвідомих мотивацій складає людський тягар. Здобуття ж свободи засноване на усвідомленні людиною реальності всередині та поза межами себе.
В історії філософської та психологічної думки вперше лише Лейбніцу вдалось доволі чітко сформулювати концепцію несвідомого як нижчої форми духовної діяльності. Лейбніц вважав, що всі прояви свідомості виникають у несвідомому житті і що у активному стані поруч із найбільш яскраво виступаючими свідомими уявленнями існують схожі на сплячі чи притухлі уявлення – малі перцепції. Згідно Лейбніца, в розумі немає нічого, що вже не дрімало у вигляді уявлень у темній душі.
Несвідомими бувають вроджені ідеї, набуті та витіснені зі свідомості ідеї, так звані малі переживання, які не усвідомлюються через свою малу значимість.