Дисертацією є рукопис.
РоботавиконанавДніпропетровськійдержавній медичній академії МОЗУкраїни.
Науковий керівник:Заслужений діяч науки і техніки України
доктор медичних наук, професор,
Дубоссарська Зінаїда Михайлівна,
Возможно вы искали - Реферат: Діагностично-прогностичні аспекти матково-плацентарно-плодових взаємовідносин при внутрішньоутробному інфікуванні плода, профілактичне лікування
Дніпропетровська державна медична академія
МОЗ України, завідувач кафедри акушерства,
гінекології та перинатології факультету
післядипломної освіти.
Офіційні опоненти:
Похожий материал - Реферат: Діастолічна функція серця у хворих на цукровий діабет 2 типу в поєднанні з ішемічною хворобою серця на фоні метаболічної терапії
Заслужений працівник освіти України
доктор медичних наук, професор,
Паращук Юрій Степанович
Харківський національний медичний університет МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства і гінекології № 2;
Очень интересно - Реферат: Діафізарні переломи довгих кісток, ще не зрослися (чинники ризику, діагностика, лікування)
Заслужений працівник освіти України
доктор медичних наук, професор,
Луценко Наталія Степанівна
Запорізька медична академія
післядипломної освіти МОЗ України,
Вам будет интересно - Книга: Для тех, кто желает похудеть
завідувач кафедри акушерства і гінекології.
Захист відбудеться «12» червня2008 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському національному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.)
Автореферат розісланий «26» квітня 2008 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради,
Похожий материал - Отчет по практике: Дневник летней производственной практики по хирургии
доктор медичних наук, професор В. В. Лазуренко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Висока частота дисгормональних захворювань молочних залоз (ДЗМЗ) у популяції жіночого населення, що коливається в межах від 13,5% до 42%, та її прогресивне збільшення протягом останніх десятиліть (Л.М Бурдіна, 1999; В.Н. Сєров, 2000), з одного боку, а також неухильне зростання сполученої ендокринної генітальної патології та захворювань молочних залоз (Ю.С. Паращук, 2001; Т.Ф. Татарчук та співавт., 2003) - з іншої, зумовлює необхідність не тільки інформованості, але й патогенетично усвідомленої тактики гінекологів у питаннях діагностики й лікування ДЗМЗ.
За сформованою традицією, діагностикою та терапією захворювань молочних залоз займаються онкологи, тому основна увага приділяється злоякісним захворюванням, яким присвячена численна наукова література (І.І.Дідов та співавт., 2000; В.П. Сметник, 2005). До останнього часу мастопатії приділяється менше уваги. У зв'язку з тим, що мастопатія не є злоякісним утворенням, онкологи дотепер дотримуються вичікувальної тактики ведення хворих, обмежуючись періодичними оглядами. За останні роки інтерес до мастопатії помітно зріс, тому були розроблені й впроваджені нові методи верифікації діагнозу, гормональні й морфологічні дослідження різних форм мастопатії.
Розповсюдженість мастопатії серед жінок, що страждають різними гінекологічними захворюваннями, досягає 76 – 97,8% (Н.Г. Гойда, 2000; Н.С.Луценко 2002).