Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі охорони материнства та дитинства факультету післядипломної освіти державного вищого навчального закладу “Ужгородський національний університет” Міністерства освіти і науки України
Наукові керівники: доктор медичних наук, ст.науковий спіробітник
Шадрін Олег Геннадійович, ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України”(м.Київ), завідувач відділенням проблем харчування та соматичних захворювань дітей раннього віку
доктор медичних наук, професор
Возможно вы искали - Реферат: Клініко-морфологічна характеристика серцево-судинної системи та медико-соціальна реабілітація хворих на цукровий діабет 2 типу
Задорожна Тамара Данилівна, ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України”(м.Київ), завідуюча лабораторією патоморфології
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор,
Крючко Тетяна Олександрівна ВДНЗУ „Українська медична стоматологічна академія завідуюча кафедри госпітальної педіатрії та дитячих інфекційних хвороб
-доктор медичних наук, професор,
Марушко Юрій Володимирович, Національний медичний університет ім.акад. О.О.Богомольця МОЗ України (м.Київ), завідувач кафедри педіатрії №3
Похожий материал - Реферат: Клініко-морфологічні зіставлення і прогноз у хворих з різними морфологічними варіантами вовчакового гломерулонефриту
Захист дисертації відбудеться “12” лютого 2008 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України” (04050 м. Київ, вул. Мануїльського, 8).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Iнститут педiатрiї, акушерства і гiнекологiї АМН України” (04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 8)
Автореферат розісланий “10” січня 2008 року
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л. В. Квашніна
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Ураження органів травлення займають провідне місце в структурі дитячої соматичної захворюваності в усьому світі, в тому числі й у високорозвинених країнах. На Україні вони посідають друге місце і складають 106,1 на 1000 (Ю.В.Бєлоусов, 2003). За даними різних дослідників (В.Г.Майданник, 2004, О.Д. Мороз, 2004) біля 33-40% пацієнтів, що звертаються до гастроентеролога, мають абдомінальний синдром, пов’язаний з органічними ураженнями гастродуоденальної зони, серед яких найчастіше (49,1%) зустрічаються хронічний гастрит (ХГ) та гастродуоденіт (ХГД) (М.Ф.Денисова, 2005). Щорічно на Україні реєструється близько 50 тисяч дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт, та 1 тисячі дітей, хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (Ю.В.Бєлоусов, 2004). У 70% дітей патологія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту починається ще в дошкільному віці, а діагностується пізніше (Т.О.Крючко, 2005).
В останні роки в дитячій гастроентерології особливого значення надається питанням розробки методів профілактики загострень ХГ та ХГД, оскільки це може бути засобом попередження ускладнень та прогресування деструктивних захворювань у подальшому. Дослідження, виконані у дорослих, свідчать про певну залежність морфологічних змін при ХГ і ХГД від етіологічних чинників та загальну тенденцію запального процесу до атрофії епітеліальних клітин. У дітей, з їх фізіологічно високими темпами регенерації слизової оболонки та віковими особливостями будови, морфологічні зміни вивчені ще недостатньо, а опубліковані роботи стосуються переважно періоду загострення захворювань і трактуються неоднозначно (С.Л.Няньковський, 2005, О.С.Івахненко, 2005; Ю.Б.Чайковський, Г.В.Салтикова, 2004). Знання морфологічних особливостей перебігу періоду репарації можуть суттєво вплинути на оптимізацію вторинної профілактики хронічних гастритів та гастродуоденітів.
Проблема ХГ та ХГД у дітей, як складової частини захворювань травного каналу, набуває особливої актуальності ще і у в зв’язку з відсутністю єдиних терапевтичних підходів до цієї патології. Зважаючи на погіршення екологічної ситуації довкілля та високий рівень розповсюдженості хронічних захворювань органів травлення у дитячій гастроентерології перевагу надають природним засобам лікування. Саме тому обґрунтоване використання питних мінеральних, переважно гідрокарбонатно-натрієвих вод (В.М.Степаненко,2000, О.В.Русановська, 2003, І.С.Сміян, 2006). При ХГ та ХГД у дорослих останнім часом доведена висока ефективність та безпечність застосування слабосульфідних мінеральних вод (О.А.Дуло, А.П. Ротаєнко, М.В.Швардак, 2006). Однак у дітей методики їх вживання ще не розроблені, не визначено і їх місце серед комплексу лікувальних, реабілітаційних та профілактичних заходів. Вивчення бальнеотерапевтичних властивостей однієї з найбільш розповсюджених мінеральних вод (МВ) цього типу, її вплив на перебіг захворювань гастродуоденальної зони у дітей, в тому числі на шлункову секрецію, інфікованість Helicobacter рylori (HР), процеси репарації слизової оболонки (СО) шлунку сприятиме підвищенню ефективності лікувально-профілактичних заходів і, як наслідок, суттєво впливати на показники гастроентерологічної захворюваності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукової програми факультету післядипломної підготовки лікарів Ужгородського національного університету: "Вивчення структурно-функціональних основ та механізмів компенсаторних реакцій гастродуоденальної системи серед населення Закарпаття в цілому та в окремих популяціях, а також при ішемічній хворобі серця" (№ держреєстраціі 0196U003256).
Мета дослідження: Підвищити ефективність профілактики рецидивів хронічних гастритів та гастродуоденітів у дітей шляхом вивчення особливостей клініко-морфологічного перебігу та удосконалення комплексу лікувально-оздоровчих заходів із застосуванням маломінералізованої слабосульфідної води джерела „Синяк”.
Вам будет интересно - Реферат: Клініко-параклінічні особливості адаптації у дітей та підлітків з хронічною патологією гастродуоденальної зони
Задачі дослідження:
1. Вивчити клініко-параклінічні особливості перебігу періоду неповної та повної клінічної ремісії у дітей з хронічними гастирами та гастродуоденітами в залежності від інфікованості Heliсobaсter pуlori та функціонального стану шлунку.
2. Дослідити морфологічні особливості шлунку у НР-позитивних та НР-негативних дітей з ХГ та ХГД у періоді неповної клінічної ремісії.
3. Визначити морфологічний стан та темпи репарації слизової оболонки шлунку у дітей з ХГ та ХГД при різних формах захворювання.
4. В умовах клініко-фізіологічних досліджень у дітей з гастродуоденальною патологією провести оцінку одноразової дії слабосульфідної води на функціональний стан шлунку та обґрунтувати основні принципи методики її питного застосування.
Похожий материал - Реферат: Клініко-параклінічні прояви енцефалопатій різного ґенезу (рання диференціальна діагностика)
5. Розробити схему застосування сульфідної бальнеотерапії на постгоспітальному етапі та вивчити ефективність удосконалених профілактичних заходів.
Об’єкт дослідження: хронічний гастрит та гастродуоденіт у дітей .
Предмет дослідження: морфофункціональний стану шлунку та дванадцятипалої кишки в періоді неповної клінічної ремісії, клінічні особливості перебігу захворювань, слабосульфідна маломінералізована води у вторинній профілактиці.
Наукова новизна отриманих результатів: