1. Епідеміологічна ситуація в Україні і світі.
2. Відкриття збудника туберкульозу.
3. Основні шляхи проникнення мікобактерій в організм людини і тварини.
4. Протікання туберкульозу у людини.
5. Особливості перебігу захворювання у дітей.
6. Діагностика.
Возможно вы искали - Курсовая работа: Неводні розчини в аптечній технології ліків
7. Профілактика і лікування туберкульозу.
8. Методи і засоби народної медицини для лікування туберкульозу.
Висновок.
Список використаної літератури.
Епідеміологічна ситуація в Україні і світі.
Похожий материал - Реферат: Невральная амиотрофия Шарко-Мари
Туберкульоз – одна з найдавніших хвороб, яка може уражати всі органи і системи, безпощадно щорічно зганяє в могилу мільйони людей різних за віком і статтю.
ВООЗ проголосила туберкульоз глобальною небезпекою. Якщо заглянути в минуле з 1965 по 1990 в Україні захворюваність була мала, а з 1990 р. стався переломний момент у епідеміологічній ситуації з туберкульозом, розпочалося його зростання.
Епідеміологічну ситуацію із туберкульозом оцінюють за такими показниками як:
· Захворюваність;
· Хворобливість;
Очень интересно - Реферат: Неврозы
· Смертність;
· Інфікованість.
Туберкульозний процес підпорядковується загальним законам епідеміологічного процесу і підтримується тільки за умови взаємопов'язаних 3 основних ланок:
- дія збудника інфекції;
- механізму передачі;
Вам будет интересно - Реферат: Неврологическая патология
- сприйнятливість до туберкульозу організму.
Загалом в Україні реєструється щодня 82 нових випадки захворювання, 30 хворих – помирає.За рік помирає приблизно 10 тисяч наших співвітчизників.
Епідеміологічна ситуація щодо туберкульозу сільськогосподарських тварин теж залишається загрозливою і становить серйозну проблему.
Таким чином, проблема боротьби з туберкульозом у світі, зокрема і в Україні надто актуальна і для її вирішення необхідні значні зусилля, перш за все, на рівні держави, громадськості та медичної служби.
Відкриття збудника туберкульозу .
Похожий материал - Доклад: Неврологическое обследование
Відкриття збудника туберкульозу належить Роберту Коху (1882 ρ). Він же розробив основні питання патогенезу й імунітету захворювання, одержав туберкулін. Тепер збудник називають мікобактерією туберкульозу. Мікобактерії туберкульозу - тоненькі, прямі або трохи зігнуті палички. Є такі типи мікобактерій: людський, бичачий, пташиний. Вини відрізняються за ступенем вірулентності, патогенності, стійкості і впливом на характер перебігу захворювання. Джерелом інфекції є хворі люди і тварини з відкритою формою туберкульозу, які виділяють збудник. У зовнішньому середовищі туберкульозні бактерії досить резистентні й можуть довго зберігатись живими. У висушеному мокротинні вони виживають до 10 місяців. Однак під впливом прямих сонячних променів гинуть через 2-5 хв, а розсіяного сонячного світла - через 5-10 днів. На різних предметах вжитку в оточенні хворого мікобактерії туберкульозу виживають більше трьох місяців, у грунті - до півроку, у воді - більше року. Довго зберігаються в молоці та молочних продуктах. Кип’ятіння вбиває їх швидко. До дезинфікуючих розчинів вони також стійкіші, ніж інші бактерії. Так, 5 % р-н карболової кислоти викликає їх загибель лише через 6 год. Більш чутливі вони до дії хлораміну і хлорного вапна.
Основні шляхи проникнення мікобактерій в організм людини і тварини.
Основні шляхи проникнення мікобактерій туберкульозу в організм людини або тварини такі: аерогенний, або інгаляційний, краплинний, або пилковий, аліментарний, контактний і внутрішньоутробний.
Аерогенний шлях зараження . Спостерігається у 90—95 % випадків. При аерогенному шляху інфікування мікобактерії потрапляють у дихальні шляхи з краплинами слизу, харкотиння або пилом. Туберкульоз органів дихання може розвинутися і при проникненні збудника з мигдаликів, лімфовузлів, з черевної порожнини.