студента 1-го курсу денної форми навчання
напряму підготовки 0102 – фізичне виховання і спорт
спеціальності 6.010200 – фізична реабілітація
Дубровіна Олега Володимировича
2009
План
Возможно вы искали - Реферат: Патологія печінки
1. Ентерит
2. Кишкова непрохідність
3. Коліт
3.1 Гострий коліт
3.2Хронічний коліт
Похожий материал - Контрольная работа: Патологія стравоходу та шлунку
3.3 Неспецифічний виразковий коліт
4. Апендицит
5. Геморой
6. Рак прямої кишки
7. Дисбактеріоз
Очень интересно - Учебное пособие: Патологоанатомическое исследование трупа
Список літератури
Серед захворювань кишечника клінічне значення мають запальні процеси і пухлини. Запалення тонкої кишки називається ентеритом, товстої кишки - колітом, усіх відділів — ентероколітом.
1. Ентерит
Залежно від відділу тонкої кишки, де знаходиться запальний процес, розглядають запалення дванадцятипалої кишки - дуоденіт, порожньої кишки - єюніт, клубової кишки - ілеїт. Кожне захворювання може мати гострий і хронічний перебіг. Причинами ентериту можуть бути різні інфекції: дизентерія, холера, черевний тиф, вірусна інфекція, ботулізм, сальмонельоз, а також отруєння грибами, хімічними речовинами.
Гострий ентерит, як правило, є проявом чи ускладненням інфекційного захворювання. Розрізняють наступні форми гострого ентериту. Гострий катаральний ентерит характеризується просякненням слизової і підслизової оболонок слизово-серозним ексудатом, дистрофією епітелію, його злущуванням, збільшенням кількості клітин, що продукують слиз, появою ерозій.
Вам будет интересно - Реферат: Патоморфологическая диагностика висцеральных микозов
При фібринозному ентериті виникає некроз слизової оболонки (крупозний ентерит) чи підслизового шару і м'язової стінки (дифтеритичний ентерит), при відторгненні ексудату утворюються виразки.
Гнійний ентерит - рідша форма, яка характеризується просоченням стінки кишки гнійним ексудатом.
Некротично-виразковий ентерит. При ньому некрозу піддаються пейєрові бляшки (черевний тиф) або виразкові дефекти мають поширений характер. Відмічається, незалежно від характеру запалення, гіперплазія лімфатичного апарату кишки і лімфовузлів брижі.
Звичайно гострий ентерит закінчується одужанням або може перейти в хронічний.
Хронічний ентерит розвивається при інфекціях, інтоксикаціях, вживанні деяких лікарських засобів, порушенні обміну речовин. В його основі лежать зміни процесів регенерації епітелію. Спочатку виникає хронічний ентерит без атрофії слизової оболонки. Поступово він переходить в атрофічний ентерит, який характеризується деформацією, вкороченням і дистрофією ворсинок. Порушується ферментативна активність епітелію, що погіршує мембранне травлення.
Похожий материал - Учебное пособие: Патоморфология хронического гепатита
2. Кишкова непрохідність
Кишкова непрохідність - захворювання, яке характеризується частковим або повним порушенням просування вмісту по шлунково-кишковому тракту. Класифікація кишкової непрохідності
I. За походженням:
1.Уроджена.