Львів,обласнай центр однойменної області-одне з найстародавні-ших міст нашої держави.Місто розташоване на самому заході країни.Львів вирізняється вигідним географічним положенням на важливих сухопутних шляхах,в центрі найбільш густо населенного району краю.Місто стоїть в котловині і схилах водорозділу Дністра і Буга.В межах Львова річка Полтва,ліва притока Буга,тече в підземному тунелі.В місті знаходяться Замкова гора,Пісчана гора та ін.Вони придають Львову живописний характер.І хоча у Львові сусідують споруди різних єпох та стилів,проте всі вони відзначаються художньо-мистецькою єдністю і разом складають єдиний історико-архітектурний комплекс.
Усі,хто вперше приїжджає до Львова хочуть побачити його площу Ринок і насамперед прямують до неї.Та й не дивно.Згадаймо скільки трагедій пронеслось над містом,скільки потрясінь випало на його долю.Наше знайомство з пам’ятками історико-архітектурного заповідника починається розповіддю про площу Ринок і найстаровинніші пам’ятки міста.
Старовинний й молодий. Ті означення якнайповніше характеризують Львів – місто пам’ятник, місто – музей під відкритим небом,місто в якому переплелися минуле і сучасне.
Львів практично зберіг забудови усіх історичних періодів.Ніде більше в Україні не було ні таких величних готичних і ренесансних кам’яниць,ні таких ренесансних і барокових храмів.
Протягом сторіччя Львів був одним з найбільших за кількістю населення містом України,осередком ремесел,промислів,і,звичайно, центром культури.
Возможно вы искали - Топик: Leipzig als eine Messestadt
В середині 13 століття на місці давнього поселення на Замковій горі Галицько-Волинський князь Данило Галицький заснував місто,назвавши його Львовом.Тогочасний Львів складався із двох частин: на горі – укріплений замок(“град”),а в низу – торгово - ремісниче місто(“посад”).
Поступово місто розбудувалось і в 1272 р. стало столицею Галицько-Волинської держави.
На південь від найдавнішої частини міста виростає новий район – Середмістя,який згодом став центром середньовічного Львова.Нове місто було оточене мурами.
Більшість пам’яток архітектури середньовічного Львова до наших років не дійшли,їх поглинуло полум’я пожеж 1381 і 1527 рр.Так,від пожежі 1527 року повністю згоріло готичне місто.
Приблизно в 1360 році поряд з площею Ринок закладено Кафедральний (Латинський) собор за планом архітектора Петра Штехера.Будівництво собору розтягнулося на довгий час,і лише в 1479-1481роках його закінчили вроцлавські архітектори Йоахім Гром і Амбросій Робіш.
Похожий материал - Реферат: Самостійна робота учнів - засіб розвитку пізнавальної активності і творчого мислення (на історичному матеріалі)
Цей тринефний з видовженою вівтарною частиною костьол суворих і простих готичних форм,а водночас монументальних величавих,на них відсутні декоративні оздоби,характерні для европейської готики.Своєрідною прикрасою храму служить ряд контрфорсів,якими підперті стіни пресбітеріуму.В стінах,звільнених від тягаря нервюрного склепіння,перекладеного на контрфорси,високі стрільчасті вікна,покриті вітражами.Ця вівтарна частина костьолу залишилась майже незмінною до нашого часу.Основна ж маса храму була піддана корінним змінам в пізніші часи.Великої шкоди зазнав костьол під час пожежі 1527 року – завалилося склепіння.Але ще більших втрат завдали йому реставраційно – конструктивні роботи в 1760-1780 роках: готичні форми було змінено барочними,перероблений вхід,монументально строгих форм вежа увінчалась барочним завершенням,і висота її досягла 65 метрів.Було знесено чимало каплиць,що оточували храм,а з ними безповоротно загинуло їх оздоблення-твори мистецтва.Залишились тільки дві каплиці - Камп’янів та Боїмів,а також слід від третьої,що колись щільно примикала до апсидального простінку вівтарної частини - овальний портрет з зображенням купця Яна Домагліча та вотивний рельєф,на якому представлена численна родина Домагліччв.
Тоді ж інтер’єр костьолу був розмальований відомим художником-монументалістом С.Строїнським,а вівтарі прикрашені чудовими дерев’яними скульптурами, виконаними львівськими різбярами М.Полейовським та Я.Овідізьким.
В храмі зберігаються пам’ятники меморіальної скульптури 16ст.:коменданту міста Миколі Гербурту,створений у 1555 році нюрнберзьким майстром Панкратіем Лабенвольфом,а також скульптури багатих міщан С.Ганля таБ.Бзовського.
План подібний до Кафедрального собору,мав нині неіснуючий костьол францисканського монастиря.Він постав у кінці 14 ст.,а також Домініканський костьол,збудований на початку 15 ст..
Крім Кафедральньного костьолу в 14 ст. спорудженно ще дві пам’ятки архітектури-церкви св.Юра та Вірменську,архітектором яких був Дерінг(Дере). Юрська церква не зберіглась до нашого часу – у 18 ст. на її місці поставили величнішу будівлю,а Вірменська,збагачувалась добудуванням на протязі столітть,нині є визначною пам’яткою львівського зодчества.
Очень интересно - Реферат: “Слово про закон і благодать” Іларіона на уроці літератури у 9 класі
Церква будувалась за зразком вірменських святинь,але на ній позначились впливи романсько-готичної архітектури Західної Європи та у великій мірі відбиті сліди запозичень староруського галицького зодчества.
Середня частина собору добудовувана в 17 ст.,а західна,від Краківської вулиці,на початку 20 ст..Головний вхід,стилізований під готику,похмурий і таємничий.
В гарячий червневий день 1527 р. у Львові на вулиці Пивоварів виникла пожежа і швидко перекинувся не тільки на середмістя,а й на передмістя – Підзамче,Знесення.На другий день Львів являв собою суцільне згарище.Тільки уціліли спотворений вогнем будинок ратуші,обгоріла Вірменська церква,стіни Кафедрального собору.Готичний Львів пропав.
Львів був відроджений за відносно короткий час. Його архітектурне обличчя визначилось,головним чином,у 16 ст..Будувалися тільки кам’яні будинки.Архітекторами були італійці.Вони принесли з собою подих італійського ренесансу,але чистоту його форм розчинили в традиціях і вимогах міст,де їм доводилось працювати.
Львів планувався по-новому.Зберігалося тільки середньовічне розміщення центру – Ринкова площа з ратушею.Вулиці проводились прості.Будинки ставились вузькі по фасаду,триповерхові.
Вам будет интересно - Топик: Gesetzgebung in der Bundesrepublik
Національностям некатолицького віросповідування не дозволялося поселятися на площі Ринок.Для них були відведені вулиці,які з того часу зберігли свої назви:Руська,Вірменська,Сербська.На площі Ринок містилося управління міста,суд, тут відбувалися торги.Сама площа майже квадратної форми (142м. на 129м.).З неї виходить вісім вулиць.Будинки наче споріднені між собою,але в той же час різні й неповторні.
Площа Ринок – серцевина історико-архітектурного заповідника,являе собою унікальний ансамбль.З чотирьох сторін її оточує комплекс з 44 різнорідних за часом і стилем будинків.
В дусі ренесансу ветримана вся площа Ринок,хоча перебудови викликані корінною зміною мешканців та їх смаками,надали деяким будинкам класичного або ампірного вигляду.
Рештки старої готики,в стилі якої велось будівництво до пожежі 1527 року,нерідко включалось в нову споруду і,таким чином,в ряді будинків на першому поверсі зустрічаємо готичні портали,вестибюлі – входи,з характерними нервюрними склепіннями або стрільчастими арками.
Архітектура Львова різноманітна і неповторна. У ній,як у дзеркалі,відбилося обличчя минулих епох.У місті,що виникло на Західних рубежах Київської Русі і впродовж усієїдраматичної історії зберігало свою етнічну приналежність,яскраво і зримо вимальовується процес взаємовпливу різних культур і містобудівних традицій – вітчизняних та західноєвропейських.Усе це робить архітектуру Львова предметом великої культурної цінності,загальнонародних надбанням,що оберігається і вивчається,стає об’єктом естетичного зодоволення,джерелом невичерпного досвіду для сучасників і прийдешніх поколінь.
Похожий материал - Сочинение: Эпитафия ускользающей красоте по рассказу И. А. Бунина «Легкое дыхание»
Львів – одне з найбагатших міст України за цінністю історико-архітектурних пам’яток 13-20 ст.,що зримо представляють нашарування всіх стильових епох від часу його заснування до наших днів.
В найдревнішій частині міста Львова – колишньому підгородді,яке згодом отримало назву Краківського передмісття,знаходиться найдавніша пам’ятка монументальної архітектури – церква св.Миколая на вулиці Б.Хмельницького.За традицією вважається двірською княжою церквою, заснованою ще в 13 ст., яка служила не тільки храмом,а й осередком громадсько-політичного життя.
Церква являє собою своєрідну хрещату в плані споруду з квадратним нефом,навколо якого групуються об’єми вівтаря з півкруглою апсидою,прямокутного бабинця і бічних каплиць.Об’ємно – планувальна композиція Миколаївської церкви зближує її з храмами Київської Русі.Поєднання класичного візантійсько – руського хрестовокупольного плану з романською будівельною технікою витворило новий самобутній стиль,характерний для зодчества давньої Галичини.
З княжим Львовом пов’язана і монастирська церква святого Онуфрія (вулиця Б.Хмельницького,36).На жаль,ранній період її будівництва – до 16 століття – не вияснено.Ще за князя Льва Даниловича тут була державна церква,при якій поселилися ченці.