Виконав:
слухач факультету
центр післядипломної освіти
спеціальність: економіка підприємства
4 курс, 2 група
Возможно вы искали - Реферат: Екологічна програма міста
Гаркуша Д.О.
Перевірив:
Стар. викл. Востряков О. В.
Київ-2010
Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального вибору та рівновага споживача
Мікроекономічний аналіз поведінки індивіда-споживача базується на мотиваційній концепції прагнення споживача задовольнити свої потреби . Матеріально-уречевлені засоби та послуги, що спроможні задовольнити потреби, називають благами . Споживач здійснює свій вибір благ, керуючись власними потребами та наявними коштами. Загальною основою для зіставлення різноманітних варіантів заведено вважати корисність благ — їх здатність задовольняти потребу.
Формалізований аналіз поведінки споживача передбачає визначення функції корисності як певного співвідношення обсягів споживаних благ і рівня корисності, що досягається споживачем:
Похожий материал - Реферат: Економіка водогосподарської організації
,(1)
де 
— рівень корисності; 
— кількість споживаних благ, одиниць; 
— кількість видів благ.
Вирізняють два основних підходи до формалізації вибору споживачів, з яких випливають різні рівні кількісної порівнянності корисності благ. Це виражається кількісною (кардиналістською) та порядковою (ординалістською) функціями корисності.
За кількісною функцією 
(2) можна простежити залежність між зміною кількості одиниць одного споживаного блага X за незмінної кількості інших благ і відповідною зміною рівня корисності, що також має кількісний вимір (скажімо, в умовних одиницях — ютилях ). При цьому сумарна корисність усіх споживаних одиниць блага називається сукупною корисністю (TU ), а прирощення сукупної корисності за збільшення споживання блага на одиницю — граничною корисністю (MU ).
Очень интересно - Отчет по практике: Економіка галузі виробництва пива в Україні
Рис. 1. Зміна сукупної та граничної корисності блага Х у процесі його пропорційного споживання
За умови, що споживання інших благ не змінюється, а благом Х споживач насичується, задоволення від споживання наступної одиниці (порції) цього блага зменшується, тобто гранична корисність кожної наступної одиниці блага Х знижується . Це емпіричне положення має фундаментальний характер, стосується всіх економічних благ і називається законом спадної граничної корисності.
Рішення споживача щодо кількості, в якій варто споживати блага, завжди пов’язане з відмовою від якоїсь кількості інших благ задля придбання однієї додаткової одиниці певного блага. Споживач керується принципом раціональності , а саме: маючи обмежені кошти і бажаючи максимізувати сукупну корисність від споживання благ, він розподіляє свій бюджет (дохід) так, щоби корисність, отримана від останньої грошової одиниці, витраченої на те чи інше благо, стала однаковою:
, (3)
де MUX , MUY — гранична корисність блага X та Y , ютиль; PX , PY — ціна блага X та Y , грош. од.
Вам будет интересно - Отчет по практике: Економіка галузі виробництва соків в Україні
Рівняння (3) розглядається як основне в концепції споживчого попиту (в рамках теорії корисності) й означає досягнення споживачем стану рівноваги. Воно може бути перетворено наступним чином:
, (4)
За порядковою функцією корисності споживач завжди може визначити, якому набору благ він віддає перевагу, але не може визначити, наскільки цей набір кращий від іншого.
Лінії з’єднання точок на площині, що означають однакові за своєю корисністю набори благ, називаються кривими байдужості.
Похожий материал - Учебное пособие: Економіка міського господарства
Рис. 2. Крива байдужості
Чим далі від початку координат знаходиться крива байдужості, тим більшу корисність вона відображає. Аналіз поведінки споживача за кривими байдужості дає змогу визначити, від якої кількості одного блага (Y ) згоден відмовитися споживач задля збільшення іншого блага (X ) на одиницю за умов незмінності рівня корисності від набору благ. Показник, який кількісно визначає цей процес, носить назву граничної норми заміщення MRSXY і обчислюється таким чином:
, (5)
де ΔY — втрати у споживанні Y, одиниць; ΔX — вигоди у споживанні Х, одиниць.