Контрольная работа: Економічна і національна безпека України

Виконав:

ст.гр. УФКС-125 Дейдей О.В.

Перевірив: Крамаренко Ю.М.

Запоріжжя 2009р.


Зміст

Вступ

Возможно вы искали - Учебное пособие: Економічна історія

Визначення поняття економічна безпека та його суть

Стратегія національної безпеки України

Корпоративні конфлікти та управління ними

Висновки

Література


Вступ

Похожий материал - Реферат: Економічна концентрація

На сьогоднішній день проблеми безпекознавства є визначальними в контексті існування і розвитку України як суверенної держави, що актуалізує потребу відповідних наукових досліджень і нових міждисциплінарних напрямів. Актуальність проблематики обумовлена низкою причин:

- поняття «безпеки» є універсальним ключовим зв’язуючим елементом у системі взаємовідносин категорій «економіка і безпека». Як свідчить розвиток соціально-економічної думки, проблема безпеки ще у давнину сприймалась як важлива у будь- якій соціальній структурі, тому нею займалися багато філософів, економістів і політиків (Демокріт, Аристотель, Платон).;

- усі сфери життєдіяльності людини можна охарактеризувати певними індикаторами, що вказують на можливі небезпеки, які необхідно враховувати при визначенні та реалізації цілей висунутих суспільством, корпораціями та особистістю;

- внаслідок зростання багатоваріантності та альтернативності місії (бачення) та способів реалізації цілей актуалізується значення категорії «безпека». Тобто, не можна надавати перевагу можливим варіантам розвитку радикальних соціально-економічних реформ (бюджетної, грошово-кредитної, інвестиційної, зовнішньоторговельної тощо політики) без оцінки їхніх соціально-економічних наслідків у вигляді критеріїв та індикаторів безпеки. Наслідком реалізації таких реформ для існування людини, суспільства і держави, без належної оцінки їх безпеки, можуть стати руйнації життєзабезпечуючих систем суспільства (продовольство, транспорт, енергетика, ЖКГ тощо) та й держави в цілому.


Визначення поняття економічна безпека та його суть

В цілому, економічна безпека країни характеризується системою понять, основними з яких є: об’єкти, загрози, збитки, критерії і показники, стратегії і заходи забезпечення безпеки.

Очень интересно - Курсовая работа: Економічна криза в Україні 1990-1999 рр.: причини, наслідки та шляхи подолання

Об’єкт економічної безпеки країни – це той стан економіки, який з боку суспільства бажано зберегти або розвивати в прогресуючих масштабах. Загрози – це негативні зміни у зовнішньому політичному, економічному або природному середовищі, а також негативні зміни в аналогічних процесах і сферах всередині країни. Загрози поділяють на внутрішні та зовнішні, на реальні і потенційні, на цілеспрямовано створені будь-яким суб’єктом, або такі, що виникають стихійно, на безпосе-редні та опосередковані тощо. Збитки – це небажані зміни та втрати різноманітних складових частин об’єкта економічної безпеки. Основою для оцінки загроз та збитків є якісні та кількісні критерії економічної безпеки. Основні положення програми дій, які спрямовані на підвищення економічної безпеки, складають стратегію забезпечення безпеки. Заходи по забезпеченню економічної безпеки – це конкретні дії органів державної влади, їхніх соціальних сил та організацій, що в сукупності дає змогу підвищити економічну безпеку країни.

До об’єктів економічної безпеки України належать не лише держава, її економічна система та всі природні багатства, а й суспільство з його інститутами, установами, філіалами, а також кожна окрема особа.

Суб’єктами економічної безпеки України є функціональні і галузеві міністерства та інші органи державної влади, податкові й митні служби, банки, біржі, фонди і страхові компанії, а також виробники, продавці продукції і вітчизняні споживачі.

Предметом державної діяльності в галузі економічної безпеки є:

- визначення і моніторинг чинників, що підривають стійкість соціально-економічної системи і держави в короткостроковій і довгостроковій перспективі;

Вам будет интересно - Курсовая работа: Економічна криза в Україні та шляхи її подолання

- формування економічної політики та інституціональних перетворень, що усуває або пом’якшує шкідливий вплив цих чинників у рамках єдиної програми економічної реформи.

Предметом вивчення економічної безпеки є діяльність особистості, суспільства і держави по захисту їхніх інтересів від внутрішніх і зовнішніх загроз як в економічній сфері в цілому, так і в окремих галузях господарства, її складових; концептуальні основи; загальні закономірності; принципи і основні напрями забезпечення економічної безпеки.

Економічна безпека як складне соціальне явище є об’єктом комплексного наукового дослідження. Представники різних сфер науки вивчають проблему економічної безпеки з урахуванням своєї специфіки, в інтересах вирішення спеціальних завдань. Зокрема, політологів в економічній безпеці цікавить результат економічної політики різних суб’єктів діяльності і відносин; юристів – правові норми і гарантії забезпечення економічної безпеки, легітимність діяльності відповідних структур; соціологи головну увагу приділяють дослідженню громадської думки, динаміці її змін залежно від різноманітних чинників – загроз, небезпек економічним інтересам держави, громадян; економісти прагнуть до вивчення економічних відносин та економічної діяльності під кутом зору забезпечення безпеки, для чого необхідна розвинута економічна інфраструктура, кваліфікована робоча сила, інтегрованість національної економіки в систему світових господарських зв’язків тощо.

Таким чином, комплексний підхід до феномену економічної безпеки пов’язаний з постановкою і вирішенням достатньо широкого спектра питань: створення матеріальних, економічних та інших умов, можливостей виживання людини як мікрокосмосу, «епіцентру» соціуму, розкриття його сутнісних сил, стійкого соціально-економічного розвитку суспільства.

Економічна безпека як соціальне явище (і складова частина безпеки національної) характеризується поліструктурністю:

Похожий материал - Реферат: Економічна криза, держава, суспільство: проблеми та шляхи їх подолання

- міжнародна (глобальна та регіональна);

- національна (державна та недержавна);

- корпоративна (підприємства, фірми, корпорації тощо);

- особиста (фізичних та юридичних осіб).