Реферат: До проблеми оцінки професійногорівня керівників шкіл

Розбудова нашої національної школи передбачає розробку чітких, простих у використанні і надійних стандартів освіти і кваліфікації, на основі яких буде здійснюватись оцінка рівня знань і вмінь учнів, професійна компетентність педагогічних працівників.

Діюче зараз положення про атестацію педагогічних кадрів поки-що не відповідає цим вимогам, так як не має таких стандартів у своїй основі, не містить чіткої технології оцінки персоналу, яка б передбачала можливість виходу на окремі кваліфікаційні категорії та педагогічні звання.

Одночасно, ця проблема стосовно керівників шкіл на сьогодніще менш опрацьована. Вона ще чекає свого обґрунтування і розв'язання.

Наш досвід показав: запропоновану нами технологію оцінки професійного рівня вчителів-предметників з застосуванням методів математичної обробки інформації, легко інтерпретувати стосовно і керівників шкіл. Для цього необхідно:

1. Визначитись в оптимальній кількості показників оцінки компетентності керівника школи.

Возможно вы искали - Доклад: Period of lithuanian and polish rule (1360-1599)

2. Сформулювати самі показники оцінки.

3. Розшифрувати дані показники стосовно системи кваліфікаційних категорій для керівника школи (орієнтовний варіант).

4. Застосувати запропонований нами метод математичної обробки інформації стосовно вчителів-предметників до керівників шкіл, який дозволяє так само “виходити” для них на окремі кваліфікаційні категорії.

Проблема показників оцінки компетентності керівника школи досліджувалась нами з залученням до цього окремих категорій слухачів, які проходили перекваліфікацію або підвищення кваліфікації на базі нашої кафедри (слухачі груп менеджерів освіти, директори ззгальноосвітніх шкіл та їх заступники по навчально-виховній роботі). При цьому визначались: а) оптимальна кількість показників оцінки; б) почастоті зустрічності (кількість наведених варіантів) самі показники оцінки. На цій основі, а також з урахуванням структури діяльності керівника школи у сучасних умовах, було виділено 10 таких показників оцінки:

1. Наявність концепції розвитку школи на основі державних документів.

Похожий материал - Реферат: Вплив християнства на культуру в Київській Русі

2.Управління педколективом.

3. Аналітико-дослідницька діяльність.

4. Фінансово-господарська діяльність.

5. Робота вчителем-предметником.

6. Науково-методична, психолого-технологічна підготовленість.

Очень интересно - Доклад: Aids in Africa

7. Робота з зовнішнім середовищем.

8. Результати роботи колективу школи.

9. Робота з педкадрами.

10. Професійно-соціальний, психологічний статус керівника школи.

Нижче наводиться така примірна розшифровка даних показників у найбільш прийнятій зараз 4-варіантній системі оцінювання:

Рівень вираженості показника, його коротка характеристика
Високий, 4 Добрий, 3 бали

Вам будет интересно - Доклад: American Federalism in 1990s.

Задовільний,

2 бали

Недопустимий,

1 бал

Показник 1. Наявність концепції розвитку школи

Похожий материал - Топик: Aus Lenins Leben

на основі державних документів

Розроблена і реалі-зується чітка концепція розвитку на основі закону “Про освіту”, регіональної програми “Освіта”. Головні напрямки розвитку школи яформульовані, але чіткості у їх організації немає Чіткої концепції розвитку школи немає, але дирекція намагається сфор-мулювати вихідні позиції по головних напрямах. Дана концепція відсутня
Показник 2.Управління педколективом.
Відповідає сучасним вимогам суспільства, науки і практики. Де-монструється глибоке знаня суті кожної функції управління. Технологія управління недосконала. Такої досконалості у технології управління немає. Керівник науково обґрунтовує цілі і програму управління. Досить помітним є дефіцит відповідних знань і вмінь у керівника колективу. Робить спроби побудувати систему управління. Має місце без-системність в управлінні шко-лою. Це негатив-но відбивається на результатах роботи колективу.
Показник 3. Аналітико-дослідницька діяльність.
Управління колекти-вом будується на систе-матичному аналізові і узагальненні інформа-ції і на цій основі на внесенні потрібних коректив у діяльність у діяльність колективу школи. Керівник шко-ли веде продуктивну науково-методичну роботу, пропагує свої знахідки. Епізодично засто-совується такий підхід. Необхідна науково-методична підготовка у керівника школи є. Прослідковується прагнення до такого підходу у своїй діяльності, але зава-жає брак необхідних знань і вмінь. Такого підходу в управлінській діяльності немає.
Показник 4. Фінансово-господарська діяльність.
Всебічно підготовле-ний до даної діяль-ності. Володіє високи-ми комунікативними і організаторськими здібностями. Пору-шень існуючого зако-нодавства у цьому напрямку не допускає. Володіє достатніми заннями і досвідом. Допускає багато помилок через незнання відповідних норм і правил. Безпорадний у цьому напрямку.
Показник 5. Робота вчителем-предметником.
Творчий характер діяльності. Постійне прагнення до аналізу і узагальнення власного досвіду і досвіду колег. Глибока підготовка по предмету. Досконала технологія його викладання. Публікації по теорії і методиці предмету. Педагогічне звання. Заслужено грає роль “вчителя вчителів”. Добросовісне виконання фахових обов’язків. Учні мають добрі знання по предмету. Прагне до фахового зростання. Наслідки такої роботи над собою помітні. Знання і вміння по предмету на рівні вчителя-початківця. Прагнень до самовдосконале-ння немає.
Показник 6. Науково-методологічна, психолого-технологічна підготовленість.
Володіє високим рів-нем даної підготовки. Стиль керівництва дос-коналий, демократич-ний. В основі такої технології - досконале поєднання форм, методів, прийомів даної діяльності. Працює над підвищенням даного рівня. Набутий досвід і знання застосовує у своїй управлінській діяльності. Знання теорії і практики управлінської діяльності недостатні. Має низький рівень у цьому напрямку.
Показник 7. Робота з зовнішнім середовищем.
Підтримує і вдоскона-лює тісні і всебічні контакти з установами і організаціями у мік-рорайоні школи. Пед-колектив тісно співп-рацює з батьками учнів. Така тісна взає-модія сприяє поліпшен-ню навчально-вихов-ного процесу та навчально-матеріаль-ної бази школи. Зв’язки не мають всебічного, розви-ваючого характеру. Нерідко відсутні деякі головні напрями такого співробітництва. Зв’язки епізодичного характеру, безсистемні. Проявляє безпорадність у встановленні і підтриманні таких зв’язків, що негативно впливає на стан справ у школі.
Показник 8. Результати роботи педколективу.
Школа має стійкі пози-тивні показники по головних напрямах діяльності, зокрема, учні школи постійні призери олімпіад, зма-гань, конкурсів різних рівнів. Досвід роботи педколективу схвале-ний і використовується у районі, області. Рей-тинг школи високий. По окремих напрямах діяльності педколектив має стійкі позитивні показники. Стан навчально-виховного процесу посередній, хоча різко виражених недоліків у своїй роботі педколектив немає. За показниками діяльності школа займає останні місця у районі (місті).
Показник 9. Робота з педкадрами.
У школі продумана, зорієнтована на перспективу система роботи з окремими категоріями вчителів (молоді, досвідчені, майстри педагогічної справи). Результати такої роботи: профе-сійний ріст педколек-тиву по роках, експери-ментально-дослід-ницька атмосфера. Дирекція школи систематично аналізує динаміку професійного рівня педколективу, але робота з ним не спрямована на ліквідацію найбільш типових прогалин у його підготовці. Методічна робота з педколективом на діягностичному рівні відсутня. Системи роботи з педкадрами немає.
Показник 10. Професійно-соціальний, психологічний статус керівника школи.
Він входить до групи провідних керівників шкіл у своєму районі. Є авторитетним спеціа-лістом по проблемі управління освітою. Такий рейтинг базу-ється на глибокому знанні проблеми, всебічній науково-ме-тодичній підготовлено-сті, інтелектові і моральних якостях. Визнаний як авторитетний спеціаліст. Колектив школи працює без якихось серйозних зривів. Колектив, яким він керує, не є згуртований колектив однодумців. Його статус серед батьків, учнів невисокий. Є малоавтори-тетним керівни-ком. У структурі його особистості мають місце від’ємні показники.

Як узагальнити таку інфоомацію, оцінити таким чином професійну компетентність керівника школи, в кінцевому підсумку “вийти” на окремі кваліфікаційні категорії?

У пропонованій вище системі взято 10 показників оцінки, кожен з яких може бути оцінений у 4-бальній системі, так як взято нами 4 рівні оцінювання. Отже, максимальний бал 40. Це буде у випадку, коли всі 10 показників оцінки одержать по 4 бали.

Аналіз показує: вища категорія може бути присвоєна керівникові школи, коли він одержує 90-100% балів від максимального, тобто не менше 36 балів, перша категорія - 80-90 % (не менше 32 бали) і друга - 70-80 % (не менше 28 балів). Якщо в ході такого оцінювання професійної компетенції або його атестації він одержує менше 28 балів, то в цій школі, очевидно, необхідно рахувати вакантною посаду, яку він займає.