Проблема профвідбору молоді на сучасній науковій основі набуває все більшої актуальності.
Традиційна перевірка лише знань і вмінь абітурієнта по окремих предметах не дозволяє визначити його відношення і можливості до спеціальності, якою він хоче оволодіти. Таким чином, продовжує мати місце дуже неефективна система профвідбору ,так як одержувані абітурієнтом на екзаменах оцінки не можуть бути критерієм профпридатності у даному випадку. Як результат: у навчальних закладах щороку до навчання приступає певна частина молоді, професійно непридатної до своєї майбутньої професійної діяльності. На своїх робочих місцях такі спеціалісти будуть функціонально безпорадними працівниками, так як по багатьох професійно важливих якостях мають негативні показники.
Все це примушує приступити до перегляду системи комплектування перших курсів навчальних закладів, роботу у цьому напрямку будувати так, щоб виключити попадання випадкових для даної спеціальності людей.
Питання профвідбору достатньо складне. В його основі знаходиться об’єктивне протиріччя між необхідністю прийняття рішення про професійну придатність даного абітурієнта s можливостями одержання при цьому достовірної і надійної інформації.
Тому, перш за все необхідно визначити показники особистості, які підлягають оцінці та методики їх визначення, тобто сформулювати вихідні позиції та предмет оцінки. Як підкреслює Т.О. Воробйова, методика профвідбору повинна перш за все передбачати перевірку схильностей і здібностей які можуть бути передумовою успіху в оволодінні педагогічною чи іншою майстерністю у вузі і надалі - в процесі самостійного вдосконалення своїх знань і вмінь.
Возможно вы искали - Реферат: "Історія Русів” – виразник політичних поглядів автономістів
При цьому необхідно враховувати ряд об’єктивних обставин, які утруднюють діагностику у нашому прикладі педагогічних здібностей чи профпридатності до педагогічної діяльності. Наприклад, здібності до педагогічної чи іншої діяльності не можна сформувати поза нею. Те ж саме стосується і профпридатності, яка являє собою складний комплекс ознак особистості. Немає допрофесійної придатності або непридатності.
Таким чином, визначаючи методику профвідбору на педагогічні чи інші спеціальності, необхідно враховувати пластичність психофізіологічної і психічної організації людини. Недостатньо розвинені спочатку здібності і якості у майбутньому можуть прогресивно розвиватись, що дозволить спеціалісту в цілому успішно працювати по набутій спеціальності. Одночасно, не можна робити кінцевий висновок про професійну придатність абітурієнта до даної спеціальності при наявності лише окремих хоч і важливих професійних якостей. Наприклад, таких як комунікативні, організаторські здібності, мовні здібності та ін., так як вони важливі для представників всіх спеціальностей , особливо у системі “людина-людина”.
Тому, повинна бути комплексна оцінка особистості, яка б охоплювала всі головні професійно значимі якості. Такий підхід до діагностики особистості повинен дозволити з найменшою імовірністю помилки прийти до висновку про наявність чи відсутність у неї покликання до даного виду праці.
Сьогодні у педагогіці структура професійної придатності особистості до педагогічної діяльності (Е.П. Шастіна та ін.) включає такі компоненти:
1. Професійна педагогічна спрямованість (нахили, інтереси, мотиви, потреби).
Похожий материал - Топик: ETS450WLL Wireless Access System
2. Педагогічна обдарованість (своєрідне поєднання спеціальних педагогічних здібностей).
3. Характерологічна цілісність і визначеність особистості (моральна вихованість, відповідальність, єдність переконань, слів і дій, оригінальність, урівноваженість та інші риси характеру).
Це дозволяє визначити два головні напрями, по яких необхідно вести профвідбір абітурієнтів на педагогічні спеціальності:
1. Визначення готовності до свідомого вибору педагогічної діяльності, його педагогічної спрямованості (у формі співбесіди чи екзамену).
2. Діагностування ступеня вияву найголовніших професійно-значимих якостей особистості до праці вчителя (застосування тих відносно нескладних і одночасно надійних методик, валідність яких уже давно доведена).
Очень интересно - Реферат: Боротьба УПА з німецько-фашистськими окупантами (1942-1944рр.)
Готовність абітурієнта до свідомого вибору педагогічної діяльності розглядається сьогодні у такому поєднанні взаємозв’язаних між собою елементів і має таку структуру:
- розуміння ним соціальної значимості педагогічної праці;
- його уявлення про працю вчителя;
- знання ним головних вимог обраної педагогічної спеціальності та самооцінка своїх можливостей до оволодіння нею (в період навчання і пізніше самовдосконалення на своєму робочому місці);
- зв’язок громадсько-педагогічної діяльності абітурієнта з профілем факультету, вміння розв’язувати доступні для нього педагогічні завдання.
Вам будет интересно - Топик: Die zentralen Bundesorgane: Der Bundesrat
З важливих професійно-значимих якостей особистості до праці вчителя сьогодні виділяють такі:
| №№ | Предмет дослідження | Професійно значимі якості | Методика дослідження |
| 1. | Психодинамічні якості |
Емоційна стабільність Працездатність |
Методика Г.Айзенка Кольоровий тест М.Люшера |
| 2. | Особистісні якості |
Похожий материал - Реферат: Хрущовська “відлига” та рух шістдесятників Педагогічна спрямованість Ціннісні орієнтації |
Варіант методики Н.В. Кузьміної Модифікація методики М.Рокача |
| 3. | Особливості спілкування |
|