Курсовая работа: Інфраструктура ринкової системи господарства

студентка групи МЗ –22

2 курсу економічного факультету Дударенко Катерина Сергіївна

Науковий керівник

(кандидат технічних наук,

професор) Алькема Віктор Григорович

Допущено до захисту

Возможно вы искали - Курсовая работа: Історичні віхи у розвитку макроекономічної теорії

__________________________

(кандидат технічних наук,

професор) Алькема Віктор Григорович

БУЧА - 2005

Зміст стор.

Вступ

Розділ 1. Ринок як координатор господарської діяльності у ринковій економці5

1.1 . Місце та значення ринку в економічній системі господарства5

Похожий материал - Реферат: Історія виникнення та розвитку регіональної економіки як науки

1.2. Інституціональні основи ринкової системи господарства 10

Розділ 2 . Ринкова інфраструктура 12

2.1. Поняття та основні елементи загальної ринкової інфраструктури 12

2.2. Спеціалізована інфраструктура ринкової системи господарства 14

Розділ 3 . Банки й небанківські інститути , як функціонуючі елементи інфраструктури ринкової системи господарства 25

Очень интересно - Контрольная работа: Історія економічних вчень

3.1 Банки та банківська діяльність

3.2 Небанківські фінансові інститути

Висновки 29

Список використаної літератури

Вступ

Розглядаючи тему курсової роботи , яка має назву “ Інфраструктура ринкової системи господарства ” необхідно визначити мету, завдання і актуальність обраної теми. Метою курсової роботи є розгляд основних понять, елементів, функцій, структури ( загальної та спеціалізованої ) та механізму господарської системи як в цілому , так на макро і мікро рівнях, а також зрозуміти як функціонує інфраструктура ринкової системи господарства.

Завданням є вивчення ринку , взаємодії елементів інфраструктури ринкового господарства ; вивчення ринку як механізму, за допомогою якого товарно – грошові відносини перманентно виявляються у господарському житті, бо саме вивчення і розвиток ринкової економіки передусім залежить від розвиненості ринкової інфраструктури - різних бірж та їх інститутів, маркетингових служб, інформаційно – посередницьких та інших фірм.

Вам будет интересно - Контрольная работа: Історія розвитку економічного аналізу

Обрана тема курсової роботи є досить актуальною в наш час, бо саме ринкове господарство є середовищем, “ атмосферою ” , в рамках і з допомогою яких відтворюються і панують відносини і зв’язки товарного виробництва. Саме вони і є тим “ робочим одягом ”, в якому діють економічні закони суспільного виробництва, тобто утверджується природний хід господарського життя суспільства .

Надзвичайно важливим і складним структурним утворенням ринкової економіки є ринкова інфраструктура . Вона містить такі елементи : аукціони, торгово – промислові палати, торгові доми, ярмарки, маркетинг, біржі, брокерські, страхові, аудиторські фірми, холдингові компанії та ін.

З політико – економічної точки зору ринкове господарство є обов’язковим, невід’ємним компонентом товарного виробництва. Отже, природа, економічний зміст, функції і структура ринкової господарської системи зумовлюються товарним виробництвом, його принципами та законами. Ринкове господарство в країнах, в економіці яких панувала адміністративно – командна система, практично не застосовувалась. Це призвело до некоректного заперечення товарного виробництва, а отже, і до відторгнення відпрацьованих віками регуляторів і структур господарського життя.

Аналіз відносин, що характеризуються категорією “ ринкове господарство ”, слід здійснювати щонайменше в трьох аспектах : історико – цивілізаційному, об’єктивно – суб’єктивному та за фазами суспільного виробництва.

Розділ 1. Ринок як координатор господарської діяльності у ринковій економіці.

1.1. Місце та значення ринку в економічній системі господарства

Похожий материал - Контрольная работа: Історія та тенденції розвитку економічного аналізу

В економічній системі ринкове господарство, з одного боку, є сферою обміну, сукупністю купівлі – продажу, які відбивають збалансування попиту і пропозиції, рівновагу вигоди для господарських суб’єктів ; з другого - воно генерує безперервність процесу відтворення, його циклічність . Виходячи з останнього, ринок є складовою частиною, компонентом ринкового господарства . Ринкова економіка - це сфера прояву і відтворення відносин товарного виробництва. Ринок є механізмом, за допомогою якого товарно – грошові відносини перманентно виявляються у господарському житті. Формуючи конкретне середовище, ринок є ефективним організатором товарного виробництва. Ринок як спосіб організації товарного виробництва можна подати схематично. Авторське бачення такого підходу наведене на рисунку 1


Тлумачення категорії “ ринок ”необхідно розмежовувати на різних рівнях . З погляду буденної свідомості , ринок - це місце , де можна придбати товар , тобто де зустрічаються покупець і продавець . Економічна наука розглядає ринок двояко , як сферу товарного обмінну та як одну з форм економічної організації суспільства . У вузькому розумінні слова ринок - це сфера товарно - грошового обміну , в якій реалізуються відносини купівлі - продажу та здійснюється конкретна господарська діяльність щодо просування товарів та послуг від їх виробників до споживачів . Такий підхід відображає мікроекономічний рівень розуміння ринку . Основні складові ринку індивідуальних товарів - попит , пропонування і ціна .

Ключовими категоріями ринку є попит і пропонування . Попит - сукупна потреба у товарах , яка зумовлена платоспроможністю і виражена у грошовій формі . Пропонування - кількість продукту , що може бути доставлена на ринок для продажу за кожної можливості ціни протягом визначеного проміжку часу .

У макроекономічному трактуванні категорія “ ринок ” наповнюється науковим змістом , що пояснює еволюцію та принципи функціонування економіки , класифікацію моделей економічного розвитку різних країн . У широкому розумінні ринок - це така форма економічного розвитку суспільства , за якої ринковим важелям відводиться визначальна роль у саморегулюванні економіки на основі використання цілої низки економічних законів товарного виробництва , а державі відводиться роль додаткового регулятора можливих негативних соціально - економічних наслідків.