Лабораторная работа: Олігополія

Перевірив Викопав студент

викладач групи

спеціальність

_______________ «Економіка підприємства»

(підпис)

Київ 2007


Зміст

Возможно вы искали - Реферат: Олігополія та ринок монополістичної конкуренції

І. Теоретична частина. Олігополістична структура ринку і підприємства.

1. Олігополія, її сутність, розповсюдження і причини існування.

2. Основні моделі олігополістичного ціноутворення.

3. Олігополістична і економічна ефективність. Можливості державного регулювання при олігополії.

ІІ. Розрахункова частина.

Похожий материал - Реферат: ООО "Ювиди", его характеристика и анализ общего экономического состояния

Завдання №1.

Завдання №2.

Список використаної літератури.

І. Теоретична частина. Олігополістична структура ринку і підприємства.

1. Олігополія, її сутність, розповсюдження і причини існування.

Очень интересно - Отчет по практике: ООО "Ярцевский ХБК"

Олігополія - це ринкова структура, при якій в реалізації якого-небудь товару домінує дуже мало продавців, а поява нових продавців утруднена або неможлива.

Олігополістичний ринок характеризується не багаточисельністю, тобто коли на ринку функціонує небагато фірм. Так, коли ми чуємо “Велика трійка”, “Велика четвірка”, “Велика шестірка”, то очевидно, що галузь є олігополістичною. Наприклад, олігополія включає алюміневу промисловість, в якій три фірми мають тенденцію до панування на ринку; при олігополії 10 чи 15 бензозаправок можуть мати приблизно рівні частки ринку нафтопродуктів в місті середніх розмірів.

Олігополії можуть бути або однорідними, або диференційованими, тобто в олігополістичній галузі можуть випускати стандартизовані або однорідні продукти. До стандартизованих продуктів олігополістичної галузі можна віднести – цемент, гіпс, свинець, технічний спирт, мідь, цинк, сталь та ін. З іншої сторони, фірми, які випускають споживчі товари: автомобілі, шини, миючі засоби, кукурудзяні та вівсяні пластівці, багато побутових електроприладів, є диференційованими олігополіями.

Причини існування олігополій (чому в певній галузі може існувати тільки декілька фірм?):

- ефект масштабу – багато фірм починають свою діяльність із невисоких технологій та при малих масштабах. Проте, із часом “кмітливі” фірми “розростаються”, а менш енергійні залишаються позаду Так, в США спочатку було біля 80 фірм по випуску автомобілів, на даний момент існує три, а саме “Дженерал моторз”, “Форд” і “Крайслер”, які контролюють 90% автомобільного ринку США. Ефект масштабу може бути досить складним бар’єром для вступу в галузь, так як для того, щоб ввійти в галузь, необхідно вкласти міліарди доларів.

Вам будет интересно - Контрольная работа: Оперативно-календарное планирование в единичном производстве. Расчет рейсового плана экипажа добывающего судна

- інші причини (бар’єри): володіння патентами та контроль над стратегічною сировиною надзвичайно важливі в хімії, електроніці, алюміневій промисловості; додатковим фінансовим бар’єром для вступу можуть бути витрати на рекламу.

Також для олігополії характерним є ефект злиття. Для злиття можуть сприяти різні причини. Основна причина полягає в тому, що об’єднання двох чи більше конкуруючих фірм може суттєво змінити (збільшити) їх ринкову частку і дати можливість новій і більш крупній виробничій одиниці добитися більшого ефекту масштабу. Іншою причиною є ринкова влада, досягнення якої сприяє злиттю. Так, наприклад, збільшення розміру фірми, до яркого приводить злиття, може дати їй перевагу “крупного покупця” та дозволить фірмі вимагати та добиватися більш низьких, ніж раніше, цін (витрат) від постачальників ресурсів.

Між фірмами в олігополістичній галузі існує певна взаємозалежність. Припустимо, існує три фірми А, Б і В, кожна з яких володіє 1/3 часткою ринку певного продукту. Якщо А зменшує ціну, то її частка ринку відповідно зростає. Відповідною буде і реакція фірм В і Б. Б і В можуть або спустити ціну до ціни рівня А, або ще нижче, ніж А, тим самим розпочинаючи цінову війну. Тобто, це означає, що ні одна із фірм в олігополістичній галузі не наважиться спустити ціну, не прорахувавши всі можливі варіанти поведінки своїх конкурентів. при встановленні ціни олігополіста найважливішими є дані про витрати і об’єм попиту, а також до цього слід додати реакцію зі сторони конкурентів (неопреділений фактор).

Слід підкреслити, що взаємозалежність фірм, внаслідок небагаточисельності в галузі, і як необхідність для фірми передбачати та прораховувати можливі відповідні дії конкурентів внаслідок зміни її цінової політики є унікальними властивостями олігополій. Більша кількість фірм при чистій конкуренції та монополістичній конкуренції, а також відсутність конкурентів при чистій монополії виключають можливість існування взаємозв'язку в цих ринкових структурах. Тобто, можна відмітити, що олігополія існує, коли кількість фірм в галузі така мала, що кожна при формуванні своєї цінової політики повинна приймати до уваги реакцію зі сторони конкурентів.

Похожий материал - Контрольная работа: Операции с недвижимостью

2. Основні моделі олігополістичного ціноутворенн.

Щоб розглянути сутність олігополістичного ціноутворення необхідно розглянути чотири різні моделі:

Ціноутворення в умовах олігополії пропозиції

Олігополія пропозиції виникає тоді, коли галузевий попит як сукупний попит безлічі покупців задовольняється невеликим числом виробників. Оскільки на частку олігополіста доводиться значна частина галузевої пропозиції, що дозволяє йому впливати на ціну, то крива попиту на продукцію олігополії, як і на монополізованому ринку, має негативний нахил. Специфічним чинником ціноутворення на олігопольном у ринку є те, що при виборі точки на своїй кривій попиту олігополіст разом з эластичностью попиту і динамікою витрат виробництва бере до уваги можливу реакцію своїх конкурентів. Так, в простому випадку дуопол ії коли на ринку є лише два продавці (А і В)(РA РB), і объемів їх випуску (QA QB) . Якщо дуополисты при заданому галузевому попиті, представленому функцією Р = P( Q) = P( QA + QB) як інструмент конкуренції використовують об'єм випуску, дотримуючись однакової ціни: ра = рв = P т о прибуток фірми є функцією двох змінних: p(QAQB)=P(QAQB) QA TC(QA). Умовою її максимізації є рівність:

dpA / dqA = dpA / dqA + dpB / dqB * dqB / dqA = 0 (2.1.)

Параметр dqB/dqA називається коефіцієнтом реакції, який показує, наскільки змінюється випуск фірми В при зміні випуску фірми А на одиницю. Як правило, у момент ухвалення рішення про об'єм випуску фірмі невідоме дійсне значення коефіцієнта реакції, і вона вимушена спиратися на його очікуване значення. Коли конкуренти ведуть “війну цін”, то функція прибутку приймає вигляд pA = pA (PAPB), а умова її максимизації:

dpA / dPA = dpA / dPA + dpB / dPB * dPB / dPA = 0 (2.2.)