Контрольна робота
на тему:
«Ціноутворення»
Вступ
Ціна є одним з найбільш важливих інструментів регулювання економіки, її регулюючий вплив на економіку охоплює багато напрямків. Зокрема, за допомогою цін виробництво підпорядковується суспільним потребам, вираженим у формі платоспроможного попиту, ціни стимулюють зниження витрат на виробництво і реалізацію товарів, запровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення якості товарів і тощо.
Усі ці регулюючі функції ціна може виконувати найбільш ефективно лише за умов вільного ціноутворення, тобто тоді, коли вона формується тільки під впливом ринкових чинників.
Процес встановлення і розробки ціни називається ціноутворенням.
Возможно вы искали - Контрольная работа: Принципы анализа хозяйственной деятельности организаций
Метою розрахункової роботи є поглиблення теоретичних знань і набуття практичних навичок з предмету «Ціноутворення», можливості застосування набутих знань з методики ціноутворення, узагальнення цифрового матеріалу.
Основними завданнями розрахункової роботи є:
- продемонструвати вміння підбирати, опрацьовувати матеріал, формувати підсумки проведеної роботи;
- застосувати набуті знання з методики ціноутворення;
- узагальнення цифрового матеріалу.
Похожий материал - Контрольная работа: Принципы и формы проявления устойчивого нарушения равновесия кругооборота. Модель "изъятий" и "инъекций"
Методологічною основою розрахункової роботи є нормативні та інструктивні документи, зокрема Закони України «Про ціни і ціноутворення», «Про податок на додану вартість», «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та інша рекомендована література.
Принципи ціноутворення в умовах ринку
Ціно- і тарифотворення – це процес встановлення цін і тарифів, продуктом або результатом якого є ціна і тариф.
Суб'єктами ціно- і тарифотворення є юридичні і фізичні особи, яким надано право встановлення цін і тарифів. Отже, суб'єкти ціно- і тарифотворення одночасно є суб’єктами цін (тарифів) і ціно- і тарифотворення. Водночас фізичні особи, які не мають статусу підприємців, не можуть бути суб'єктами ціно- і тарифотворення, крім випадків реалізації сільськогосподарської продукції присадибними (подвірними) господарствами, членами садівничих і огородніх товариств.
Важливо відзначити, що ціно- і тарифотворення – це завжди плановий, прогнозний процес, спрямований у майбутнє (прийдешнє), хоч би тому, що деякі складові цін (тарифів), такі як операційний прибуток і ПДВ, закладені у них, витрачатимуться, відповідно, суб'єктами господарювання і державою у майбутньому. Та і власне витрати, передбачені у складі цін і тарифів на час їх формування, здебільшого істотно відрізняються від поточних (теперішніх) витрат, бо теж спрямовані у майбутнє,
Очень интересно - Шпаргалка: Принципы организации государственной статистики
Процес ціно- і тарифотворення у планово-директивній економіці був зосереджений у державних цінових центрах, через столиці союзних республік і завершувався на обласному рівні, від чого отримав назву централізованого ціно- і тарифотворення, і грунтувався на застосуванні витратної методології ціно- і тарифотворення, тому встановлені ціни і тарифи були нереальними.
У ринковій економіці (в Україні – теж) процес ціно- і тарифотворення децентралізований – здійснюється безпосередньо суб'єктами господарювання у сферах виробництва і обігу та за ринковою методологією. Тому в ринковій економіці нереальні ціни і тарифи виключені, в Україні – загалом близькі до реальних.
З ціною люди знайомі ще з дошкільного віку, купуючи за батьківські гроші товари за дитячими уподобаннями. Висока ціна означає, що товар дорогий і для його придбання потрібно багато грошей, і навпаки, товари з низькими цінами сприймаються як дешеві, для купівлі яких потрібно менше грошей. Такий дилетантський підхід не тільки у дітей, а і в дорослих до сприйняття ціни зумовив появу спрощеного, можна сказати, вульгарного визначення ціни як кількості грошей, за яку продавець бажає продати товар, а покупець – купити його.
Ціна – складна і багатогранна суспільна категорія. Вона одночасно виступає у двох іпостасях: у наукових публікаціях, а іноді у навчальній літературі як абстрактна категорія, не прив'язана до конкретного місця і часу формування, сфери та галузі економіки, виду господарської діяльності, свого статусу тощо, та як конкретна категорія практичного ціноутворення, для якої притаманні всі вищезазначені та Інші незазначені ознаки.
Кожній економічній системі властива певна методологія ціноутворення як система загальних принципів, концептуальних засад, що слугують підставою для опрацювання конкретних методів ціноутворення і є спільними для всіх видів цін і кожної конкретної ціни даної економічної системи.
Вам будет интересно - Контрольная работа: Принципы оценки недвижимости
В економічній літературі радянської доби ринкове ціноутворення являло собою «білу пляму»: на ринок і ринкове ціноутворення було накладено табу, ринкове ціноутворення перебувало під «сімома замками». Такою плямою ринкове ціноутворення, правда, без табу залишалось в Україні у перших роках її незалежності. Ми не мали ні підручників з ціноутворення (їх не маємо і дотепер), ні монографій, ні посібників.
У перші роки незалежності джерелом інформації про ринкове ціноутворення служила перекладна література (російською мовою) з маркетингу фінансів, економіки та інших дисциплін, у якій ціноутворення подавалось у «розчиненому» вигляді серед інших економічних проблем. У країнах з ринковою економікою підручників з ціноутворення не було, нема їх і тепер.
Для розгляду методологічних засад ринкового ціноутворення найперше треба визначитися з тим, що собою являє ринок. Ринок – велике досягнення світової цивілізації, яке, завдячуючи системі вільних соціально-економічних відносин, спроможне усім суб'єктам господарювання забезпечити рентабельну роботу, а громадянам – високий життєвий стандарт. Ринок може функціонувати і успішно розвиватися за таких умов:
– суб'єкти економічних відносин мають вільно розпоряджатися своїм майном (капіталом), своїми доходами і плодами праці (фізичною і інтелектуальною власністю);
– суб'єкти економічних відносин вільно вибирають собі партнерів по бізнесу;
Похожий материал - Реферат: Принципы оценки объектов недвижимости
– у ринку панує вільна конкуренція;
– у ринку домінує вільне ціноутворення. Останню умову нормального функціонування ринку чомусь замовчують автори публікацій про ринок і апологети ринкових відносин.
Всі умови функціонування ринку перебувають між собою у певній гармонії. Жодна із них не є зайвою, але за відсутності хоч би однієї з них ринок не функціонуватиме.
Характерно, що жодна з наведених умов функціонування ринку не діяла у планово-директивній економіці.