Зміст
Вступ
1. Поняття та система правосвідомості: правова ідеологія, правова психологія, правова поведінка
2. Функції правосвідомості
3. Види правосвідомості
Возможно вы искали - Реферат: Проблемы и основные причины банкротства
4. Правова культура особи та правове виховання
5. Поняття та види деформації правової свідомості
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Розбудова в Україні соціальної, демократичної, правової держави потребує суттєвого підвищення правосвідомості громадян, їх правової культури, законослухняності, подолання явищ правового нігілізму тощо. У Засадах державної політики України в галузі прав людини, затверджених постановою Верховної Ради України від 17 червня 1999 p. № 575-XIV підвищення рівня правової культури і правосвідомості людини і громадянина, формування поваги до закону та визначення механізму захисту їх прав, значення діяльності в цій галузі піднято до рівня основних напрямів державної політики.
Похожий материал - Дипломная работа: Проблемы и перспективы малого бизнеса в России
Проблема правової культури (суспільства, особи, держави, окремих категорій громадян), незважаючи на деяку активізацію досліджень у цій галузі, залишається недостатньо розробленою у юридичній науці. Досі нема ясності у понятійній характеристиці правової культури особи і суспільства, її структурі, щодо співвідношення різних елементів, а також пов'язаної з нею категорії — правосвідомості людини і громадянина. Подальшого дослідження потребує також визначення місця правової культури у системі соціокультури, пошук шляхів і способів її формування.
До часів незалежності України у визначенні поняття правової культури та правової свідомості увага акцентувалась на суб'єктивно-психологічних характеристиках: знання особою законодавства, усвідомлення змісту і спрямованості законів та підзаконних актів, формування поваги до них, почуття законності та справедливості. При цьому недостатньо враховувалась світова теорія культури — фундамент правової культури як суспільства, так і кожної людини зокрема.
1. Поняття та система правосвідомості: правова ідеологія, правова психологія, правова поведінка.
Якщо право визнати об’єктивною реальністю, то слід визнати і наявність суб’єктивної реакції людей на право, що називають правосвідомістю. Це зумовлено тим, що право регулює відносини між людьми, що наділені волею та свідомістю.
Правосвідомість — це сукупність поглядів, ідей, які виражають ставлення людей, соціальних груп, націй до права, законності, правосуддя, їхнє уявлення про те, що є правомірним і неправомірним.
Очень интересно - Контрольная работа: Проблемы и перспективы обеспечения конкурентоспособности России
Правосвідомість суспільства складається з трьох груп елементів: психологічних, ідеологічних і установочно-поведінкових.
Правова психологія.
Виникнення та існування правової психології пов'язане з властивістю людей безпосередньо, чуттєво сприймати правову реальність, емоційно реагувати на зовнішні стосовно них правові явища (наприклад, радість чи смуток з приводу прийняття нового чи скасування старого закону, відчуття задоволення чи незадоволення практикою застосування юридичних норм, дій правоохоронних органів, нетерпиме чи байдуже ставлення до порушень юридичних норм). Отже, правова психологія виявляється у почуттях, емоціях, настроях членів суспільства щодо права.
Правова психологія — це стихійний, „несистематизований" пласт правової свідомості, який виражений в окремих психологічних реакціях кожної людини тієї чи іншої соціальної групи на державу, право, законодавство, інші юридичні феномени.
Концентрованим виразом правосвідомості є правова ідеологія.
Вам будет интересно - Реферат: Проблемы и перспективы производства и экспорта российского природного газа
Правова ідеологія — це сукупність юридичних ідей, теорій, поглядів, які в концептуальному, систематизованому вигляді відображають і оцінюють правову реальність. Правова ідеологія формується в результаті раціонального, наукового, теоретичного відображення правової дійсності, на основі узагальнення і розвитку найбільш відомих і значущих державно-правових теорій минулого і сучасності, вивчення основних закономірностей становлення, розвитку і функціонування держави і права (проявом правової ідеології є теорії правової, демократичної, соціальної держави тощо).
Поведінкову частину правосвідомості складають мотиви правової поведінки та правові установки (схильність, готовність виконувати або, навпаки, порушувати правові норми). Це ті елементи, які безпосередньо зумовлюють і визначають правову поведінку суб'єктів права, її напрямок та характер. Вони утворюють вольову сторону правосвідомості, синтезують у собі раціональні й емоційні компоненти. Правова поведінка безпосередньо виступає об'єктом правового регулювання, але вплив на поведінку є впливом на свідомість шляхом формування відповідних мотивів і правових установок.
Істотний вплив на правосвідомість виявляють інші форми суспільної свідомості, перш за все політична свідомість і мораль, а також суспільна психологія, історичні традиції, спосіб та уклад життя, який склався, та ін.
2. Функції правосвідомості
Функції правосвідомості — це основні напрямки її впливу на правові явища, правову систему в цілому.
Похожий материал - Дипломная работа: Проблемы и перспективы развития малого бизнеса в России
До основних функцій правосвідомості належать:
1) когнітивна — пізнання правової дійсності, в результаті чого формуються правові теорії, концепції, ідеї, носії правосвідомості набувають правових знань;
2) правотворча — правосвідомість знаходить своє об'єктивування, вираження, закріплення у праві. Нормативно-правові акти виступають як форми зовнішнього виразу правосвідомості суспільства в цілому і правотворчих органів держави зокрема.
3) регулююча — право впливає на суспільні відносини через правосвідомість суб'єктів права, їхні правові знання, оцінки, почуття, мотиви й установки;