Контрольная работа: Організація та нормування праці в операційному менеджменті

Міністерство освіти і науки України

Кафедра: Менеджменту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Операційний менеджмент"

на тему: Організація та нормування праці в операційному менеджменті

Возможно вы искали - Контрольная работа: Організація тимчасового зберігання документів, підготовка до передавання справ до архіву

2007

Анотація

Курсова робота: 51 сторінки, 6 малюнків, 3 таблиці, 12 джерел

Метою курсової роботи є дослідження організації та нормування праці в операційному менеджменті.

У роботі розглянуті питання організації, планування та мотивації праці робітників промислового підприємства: поняття і значення наукової організації праці, організація та обслуговування робочих місць, методика планування трудових ресурсів.

Також було виконано огляд методу календарного планування виробництва та практичне застосування цього методу для планування в процесі організації праці з використанням графіка Гантта. Розглянуто питання корпоративної культури підприємства і взаємостосунки осіб і різних груп на підприємстві.

Похожий материал - Дипломная работа: Організація управління персоналом підприємства

Трудовий потенціал, організація праці, мотивація робітників, корпоративна культура, календарне планування.

Зміст

Анотація

Вступ

1. Організація, планування і мотивація праці

Очень интересно - Курсовая работа: Організація функціонального управління на підприємстві ДП "Рівнестандартметрологія"

1.1 Поняття і значення наукової організації праці

1.2 Організація й обслуговування робочих місць

1.3 Методика планування трудових ресурсів і складання відповідних балансів

1.4 Трудова мотивація

2. Календарне планування в процесі організації праці

Вам будет интересно - Реферат: Організація як соціальне утворення

2.1 Календарне планування виробництва

2.2 Календарне планування з використанням діаграми Гантта

Висновок

Перелік посилань

Вступ

Задачі, що висуваються перед плануванням, визначають необхідність його подальшого удосконалювання для того, щоб воно відповідало потребам народного господарства і забезпечувало успішне рішення проблем, що встають перед економікою на новому етапі її розвитку.

Похожий материал - Курсовая работа: Організація ярмарок та аукціонів

Головний принцип планування трудового потенціалу на сучасному етапі припускає поліпшення використання робочої сили. Основними напрямками підвищення ефективності живої праці є ріст його технічної озброєності, поліпшення організації виробництва і праці, удосконалювання планово - економічного механізму. Усі ці аспекти планового керування використанням трудового потенціалу одержують конкретні обґрунтування в планах підвищення продуктивності праці, підготовки кваліфікаційних робочих кадрів і фахівців, удосконалювання організаційних факторів і т.д.

По своєму змісту і поняттю “трудовий потенціал" те ж, що і поняття “трудові ресурси”. Запаси живої праці, що складають трудовий потенціал, є потенційними тому, що частина їх може бути включена в сферу суспільної праці за певних умов: зайняті на навчанні - після придбання необхідних знань і навичок відповідно до вимог виробництва до якості робочої сили, зайняті в особистому сільському господарстві - при задоволенні потреб у продукції і відповідних доходах у суспільному господарстві, зайняті в домашнім господарстві - при передачі його функцій по вихованню дітей, організації побуту родини й ін. суспільству. Співвідношення потенційних і реальних запасів живої праці, так само як і рівень їхнього використання у виробництві, визначаються соціально - економічними умовами, рівнем розвитку виробничих сил і виробничих відносин, тобто способом виробництва.

Таким чином, трудовий потенціал суспільства складають його трудові ресурси в єдності їхньої кількісної і якісної характеристик. Він визначається чисельністю трудових ресурсів, їхньою демографічною структурою, співвідношенням видів зайнятості, соціальним, професійним і кваліфікаційним складом. Перераховані показники дозволяють визначити величину і якісний склад потенційних запасів живої праці, або трудовий потенціал суспільства.

Складність і багатогранність проблеми підвищення ефективності використання живої праці обумовлює необхідність комплексного підходу до її рішення, посилення ролі планування, науково - технічної і структурної політики, принципів господарського механізму як діючих важелів, що визначають фактори й об'єктивні передумови досягнення поставленої мети.