План
Вступ
1. Фінансові надходження школи
2. Бюджет школи
3. Використання наочного приладдя і технічних засобів навчання
Возможно вы искали - Доклад: Сучасний вчитель як педагог та психолог
4. Шкільна документація
5. Підвищення кваліфікації та атестація педагогічних працівників
6. Актуальність економічного виховання школярів, його зміст
Висновки
Література
Похожий материал - Реферат: Сучасний урок
Вступ
Оновлення функцій управління сучасними навчальними закладами системи загальної освіти неможливо без впровадження нових принципів їх економічної діяльності. Обумовлено це тим, що зрушення, які відбуваються в сучасній школі на шляху поступового її переходу в ринкові умови функціонування, зачіпають не лише змістовну сторону навчання, форми і методи організації педагогічного процесу, а й її економічне життя, фінансово-господарську діяльність. Нові умови господарювання передбачають:
- перехід від планування з окремих статей кошторису до нормативного методу;
- поєднання бюджетного фінансування з платними послугами, що надаються закладами освіти;
- перерозподіл і розподіл управлінських функцій між органами управління з посиленням господарської самостійності закладів освіти;
Очень интересно - Курсовая работа: Сучасний урок: форми, структура, зміст і методи проведення
- самостійність трудових колективів у вирішенні питань соціального розвитку і матеріального заохочення;
- взаємозв'язок між результатами роботи колективу і створеними фондами.
Становлення ринкової економіки змінило господарський і фінансовий механізми освітньої сфери, зумовило процес комерцілізації освіти, а це вимагає підготовки саме кваліфікованих спеціалістів бюджетної сфери.
У Концепції неперервної економічної освіти визначені такі комплекси економічних. знань
1 Родинна економіка (6 клас)
Вам будет интересно - Реферат: Сучасні комп`ютерні технології в навчанні
2 Економіка підприємства ( 9 клас)
3 Економічна освіта суспільства (10 клас}
4. Міжнародна економіка {11 клас)
5. Основи ринкової економіки ( І-ІІ курси ВНЗ)
Згідно з концепцією передбачалося поетапно розпочати вивчення названих предметів у загальноосвітніх школах ще в 1996-1997 навчальному році. Але питання не було вирішено через брак кваліфікованих кадрів, підручників та фінансування.
Похожий материал - Контрольная работа: Сучасні системи освіти
Лише в спеціалізований класах та економічних ліцеях вивчаються основи економіки, але вони не узгоджені з державними стандартами економічних знань. До того ж у 78% таких закладів викладання економічних дисциплін здійснюються вчителями географії та історії, які не мають належної підготовки. То про яку ж глибину економічних знань випускників загальноосвітніх закладів може йти мова?
По-новому треба готувати й керівників освітніх закладів. Вони повинні володіти глибокими знаннями з основ економіки, податкової системі фінансового та господарського законодавства.
1. Фінансові надходження школи
Основним джерелом фінансування освітніх установ у нових умовах господарювання залишається державний бюджет. Однак для установ народної освіти новий господарський механізм поряд з бюджетним фінансуванням передбачає широке залучення позабюджетних коштів. Найбільш реально проглядаються наступні позабюджетні джерела поповнення фінансових фондів установ: надходження за виконані роботи (послуги), проведення заходів щодо договорів з державними, кооперативними і суспільними підприємствами, організаціями й установами; надходження, що стосуються надання платних послуг населенню; виторг від реалізації продукції навчально-виробничих майстерних і навчально-дослідних ділянок; кошти, отримані від здачі в оренду приміщень, споруджень, устаткування; добровільні внески і передані матеріальні цінності від державних, кооперативних і суспільних підприємств, організацій і установ, а також від окремих громадян та ін. надходження. Надходячи з різних джерел, ці кошти разом з бюджетними асигнуваннями утворюють єдиний фонд фінансових ресурсів установи, тобто складають доход установи. При цьому слід зазначити, що позабюджетні кошти, що надходять у розпорядження установи, не повинні враховуватися при визначенні їм асигнувань з державного бюджету за стабільними нормативами і не можуть бути підставою для зменшення обсягів бюджетних асигнувань.