План :
Вступ…………………………………………1
1. Зміст трудового договору………………………………2 - 8
2. Задача № 1……………………………………………………9
3. Задача № 2 …………………………………………………………..10
Висновок…………………………………………………11
Література………………………………………………..12
Вступ.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах згідно з якими ніхто не може бути примушений робити те , що не передбачено законом . Кожен громадянин має право на працю , що включає можливість заробляти особі на життя працею , яку він вільно вибирає або на яку вільно погоджується . Право на працю конкретно реалізується шляхом укладення трудового договору на підприємстві в установі , організації або з фізичною особою .
Трудовий договір укладається як добровільна угода працівника з підприємством чи фізичною особою . У цьому проявляється реальний принцип свободи та добровільності праці .
Трудовий договір є основним інститутом в системі трудового права . Він є підставою виникнення трудових правовідносин і основною формою залучення до праці . Як форма найму робочої сили трудовий договір широко використовується в усіх країнах з ринковою економікою .
Возможно вы искали - Курсовая работа: Знаки для товарів і послуг
За юридичною природою трудовий договір є договором про працю між роботодавцем та найманим працівником . Ця основна ознака характерна для всіх видів трудового договору . Трудовий договір - універсальна модель найму . Працівник здає у найом власнику засобів виробництва свою здатність до праці .
Зміст трудового договору.
Трудовий договір - це угода між працівником та власником підприємства , установи , організації чи уповноваженим ним органом , за якою працівник бере на себе зобов’язання виконувати роботу , що визначається цією угодою , з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку , а власник чи уповноважений ним орган зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату й забезпечувати умови праці , необхідні для виконання роботи .
Трудовий договір – основна форма здійснення громадянами свого конституційного права на працю . Працівникові гарантовано право особисто укладати договір .Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу і особливо за дискридитуючими мотивами / національність , стать , релігія , вагітність та ін. /.
Укладенню трудового договору передує досягнення згоди між сторонами про умови трудового договору .
Сукупність умов, які визначають взаємні права та обов’язки сторін, становлять зміст трудового договору такі умови можуть визначатись законодавчими або іншими нормативними актами і встановлювати, наприклад, мінімальний розмір заробітної плати, мінімальну тривалість трудової відпустки, максимальну тривалість робочого часу, тощо. Одночасно значна кількість умов трудового договору визначається сторонами трудового договору при його укладенні.
Похожий материал - Курсовая работа: Значение вещных прав в осуществлении предпринимательской деятельности
Умови трудового договору можуть бути обов’язковими, ( їх ще називають необхідними) і факультативними (додатковими).
Обов’язковими (необхідними) умовами вважаються такі, без яких трудовий договір не може бути визнаним укладеним. До них слід віднести взаємне волевиявлення сторін про прийняття – влаштування працівника на роботу, визначення трудової функції працівника, встановлення моменту початку виконання роботи.
Громадяни добровільно обирають види діяльності, які не заборонені законодавством, у тому числі й не пов’язані з виконанням оплачуваної роботи, а також професією, місце роботи відповідно до своїх здібностей . Примушення до праці в будь-якій формі не допускається . Добровільна незайнятість громадян не є підставою для притягнення їх до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Угода про прийняття - влаштування на роботу є проявом вольового характеру трудового договору. Без волевиявлення працівника, бажаючого влаштуватися на роботу, і роботодавця, якому необхідний працівник для виконання певної роботи, трудові правовідносини виникнути не можуть.
Робота, яку виконуватиме працівник, коло його трудових повноважень і обов’язків, прийнято називати трудовою функцією. Її встановлення є виключною компетенцією сторін. При укладенні трудового договору вони визначають професію, спеціальність, кваліфікацію або посаду.
Очень интересно - Курсовая работа: Значение и общая характеристика трудового договора: понятие, стороны, содержание, порядок заключения
Професія є широкою сферою трудової діяльності , що відображає галузевий або родовий поділ праці, в якій працівник може застосовувати свої трудові здібності відповідно до наявних у нього знань, навичок та вміння. Виконання роботи певної професії вимагає спеціалізації професійних навичок або знань за якимось визначеним профілем. Тому виконувана робота однієї професії може мати різні спеціальності.
Спеціальність є частиною трудової діяльності в межах певної професії, що найбільш глибоко та всебічно опанована працівником. Спеціальність є основною ознакою, що характеризує трудову функцію працівника, оскільки вона містить у собі спеціалізацію працюючих за професіями із специфікою роботи в умовах певного виду діяльності. Однак сама по собі спеціальність працівника не завжди визначає ту конкретну роботу, для виконання якої він був найнятий. Необхідно враховувати також кваліфікацію працівника.
Кваліфікація – це рівень теоретичних та практичних знань за відповідною професією та спеціальністю, який відповідає тарифному розряду , класу, категорії, вченому ступеню тощо. Кваліфікаційний розряд дозволяє власнику або уповноваженому ним органу доручати працівнику роботу відповідної складності .
У той же час присвоєний працівникові розряд, клас або категорія визначає обсяг деяких істотних правомочностей працівника – таких , як розмір тарифної ставки. Коло трудових обов’язків працівника та їх кваліфікаційної характеристики містяться в тарифно - кваліфікаційних довідниках та в деяких нормативних актах.
Конкретний зміст , обсяг та порядок виконання роботи на конкретному робочому місці встановлюється на підприємстві технологічними картками, робочими інструкціями та іншими нормативними актами , в тому числі локальними .
Вам будет интересно - Курсовая работа: Значение и природа концессионных договоров в праве России
Трудова функція працівника - найголовніша умова трудового договору і вона не може бути змінена без згоди обох сторін договору .Під час укладення трудового договору або під час роботи працівника
угодою сторін може бути обумовлено суміщення професій ( посад ) , розширення зони обслуговування або зменшення обсягу роботи , виконання поряд із обумовленою роботою обов’язків тимчасово відсутнього працівника тощо .
Трудова функція службовців визначається найменуванням посад , які передбачені структурою та штатним розписом державного органу чи підприємства, установи, організації .
Посада характеризується певним колом службових обов’язків, повноважень і відповідальністю, що настає в разі невиконання обов’язків. У найменуванні посади знаходить свій вираз поділ праці, що склався у певній галузі, на підприємстві чи в установі.
Трудові обов’язки службовців конкретизуються в посадових інструкціях, що розробляються та затверджуються на підприємствах за погодженням з профспілковим органом на основі галузевих посадових інструкцій і положень про відділи та служби підприємства , галузевих кваліфікаційних характеристиках , положеннях про окремі категорії працівників.
Похожий материал - Курсовая работа: Значение изучения теории государства и права в подготовке юристов-специалистов
Місце роботи , як правило , визначається місцем знаходження підприємства як сторони трудового договору . Залежно від структурної організації підприємства працівник може бути використаний на роботі в будь - якому структурному підрозділі . Але сторони можуть домовитись і про більш пізніший час початку роботи , що може бути викликано необхідністю оформлення звільнення з попереднього місця роботи, переїздом з іншої місцевості , перевезенням сім’ї та майна тощо. Для педагогічних працівників час початку виконання роботи може бути пов’язаний з початком навчального року , початком занять.
Важливою умовою трудового договору є домовленість про заробітну плату . Заробітна плата - це будь–який заробіток обчислений , як правило , в грошовому виразі , який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу . Заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних виплат і компенсацій .Державною соціальною гарантією є мінімальна заробітна плата , яка передбачає законодавчо встановлений розмір за просту , некваліфіковану роботу , нижче якої не може проводитись оплата за виконану працівником місячну , погодинну норму праці ( обсяг робіт ) . Додержання цієї гарантії щодо найманих працівників є обов’язковим для всіх роботодавців , незалежно від форми власності та виду господарювання .
Також важливою умовою є строк дії договору .За загальним правилом трудовий договір укладається на невизначений строк .Але в окремих випадках може укладатись на певний термін , визначений сторонами .
Не менш важливою умовою трудового договору є умовою трудового договору є умовою про час початку роботу . Трудовий договір починає свою дію з дня обумовленого сторонами . Цей день вказується в наказі про прийняття на роботу .Якщо наказ не був виданий то з дня фактичного допуску працівника до роботи .