Курсовая работа: Організація роботи Верховної Ради України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

КАФЕДРА КОНСТИТУЦІЙНОГО ТА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

Курсова робота з конституційного права

на тему:

"Організація роботи Верховної Ради України"

Возможно вы искали - Реферат: Організація роботи народного депутата України в парламенті та у виборчому окрузі

Виконала:

студент 2 курсу , 5 групи

юридичного факультету

денної форми навчання

Ядвичук Ю.А.

Похожий материал - Реферат: Організація роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування

Науковий керівник:

Климюк О. Ф.

Київ

2010

Зміст

Вступ

1. Верховна Рада в механізмі державної влади

Очень интересно - Реферат: Організація та забезпечення прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні покарань у виді позбавлення волі

1.1. Історія становлення Верховної Ради

1.2. Верховна Рада України: конституційний склад, структура та принципи діяльності

2. Компетенція Верховної Ради України

2.1. Повноваження Верховної Ради

2.2. Законодавчий процес як одна з найважливіших функцій парламенту

Вам будет интересно - Дипломная работа: Організація, тактика та психологічні особливості накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку

3. Організація роботи Верховної Ради України

Висновки

Список використаних джерел


Вступ

Кожна держава для повноцінного здійснення своїх завдань і реалізації функцій повинна створювати різноманітні державні організації, які у юридичній науці називають механізмом держави.

Похожий материал - Статья: Органы внутренних дел в зеркале криминологических исследований

Значну увагу в характеристиці вищих органів державиприділяють парламентам. За визначенням, парламент - це виборні і колегіальні вищі органи держави, які функціонують в умовах демократичного правління і мають своїми головними повноваженнями функції в сфері законотворчості. В унітарних державах парламенти формуються на загальнонаціональному рівні, у федераціях - також і на рівні їх суб`єктів.

Нині парламенти діють у понад 160 країнах світу. За змістом діяльності вони є насамперед органами законодавчої влади, легіслатурами (від латинського Lex — закон). Водночас у їх діяльності значне місце посідають й інші, окрім законодавчої, функції, зокрема представницька, установча, парламентського контролю, бюджетно-фінансова, міжнародних зв'язків тощо.

Парламенти мають різні назви — Верховна Рада (Україна), Федеральні збори (Росія, Швейцарія), Конгрес (США), Стортинг (Норвегія), Альтинг (Ісландія), Генеральні кортеси (Іспанія), Генеральний конгрес (Мексика), Кнесет (Ізраїль), Національні збори (Єгипет), Все-китайські збори народних представників тощо, — але для усіх них властиві загальні принципи парламентаризму.

Сучасний парламентаризм характеризується наявністю кількох усталених видів парламентів, що різняться своїм статусом, порядком формування, структурою, функціями та іншими ознаками. Зокрема, за своїм статусом розрізняють парламенти президентських, парламентських і змішаних (президентсько-парламентських, парламентсько-президентських) республік та монархій.