Вступ
Розділ 1. Теоритиччні аспекти
1.1 Тлумачення змісту правочину
1.1.1 Відмова від правочину
1.1.2Недійсність правочинів
Возможно вы искали - Курсовая работа: Оставление в опасности
1.2 Нікчемні та оспорюванні правочини
1.3 Нікчемні та оспорювані правочини: регулювання за цивільним кодексом УРСР
Розділ 2. Оспорюванні правочини та їх правові наслідки
2.1 Підстави для визнання правочину недійсним.Правові наслідки такого визнання
2.2Позови про визнання недійсними нікчемних угод
Похожий материал - Реферат: Осужденные и их правовой статус
Висновок
Список літератури
Вступ
Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є правочин. На підставі правочину цивільні права та обов’язки можуть також змінюватися або припинятися.
Правочин як юридичний факт застосовувався у ЦК УРСР 1922 р., а в ЦК УРСР 1963 р. вживався термін „угода”- недосконалість.
Термін правочин походить від слів: „право” і „чинити”:
Очень интересно - Реферат: Осуществление и защита прав
1) відображає правомірність цього юридичного факту (ст. 204 презумпція „правомірності правочину”);
2) передбачає можливість вчинення цього юридичного факту не лише двома або більше особами, але й однією.
Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочин визначатьсяяк дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Ознаки правочину:
1) є вольовим актом (дією), що відрізняє його від подій;
Вам будет интересно - Реферат: Осуществление и защита прав
2) є дією цілеспрямованою, тобто спрямований на досягнення певного правового результату, що відрізняє його від юридичних вчинікв, які не є цілеспрямованими діями (знахідка, виявлення безхазяйної речі ін.);
3) лише спрямовується на настання певного правового результату, однак не завжди його породжує:
- за співвідношенням із настанням правового результату правочин може
- безпосередньо в момент вчинення створювати правовий результат;
- створювати правовий результат через якийсь час після вчинення;
Похожий материал - Курсовая работа: Осуществление личных прав и свобод
- не створити правового результату на який він спрямовувався.
4) є завжди правомірною дією, що відрізняє його від правопорушень;
5) має мету та мотиви вчинення.
- Метою правочину є той правовий результат, на досягнення якого спрямований правочин. Мета завжди має правове значення, оскільки має бути законною.