План
Вступ
1. Участь представника в цивільному судочинстві
2. Повноваження представника в суді
3. Суб’єкти цивільного представництва
Возможно вы искали - Курсовая работа: Представництво і довіреність як спосіб здійснення суб’єктивного права і виконання юридичного обов’язку
3.1 Особи, які можуть бути представниками
3.2 Особи, які не можуть бути представниками
4. Представництво за законом
4.1 Призначення, або заміна законного представника
Висновки
Похожий материал - Реферат: Представництво прокурора у судовому процесі
Список використаної літератури
Вступ
Представництво – врегульована законом діяльність однієї особи від імені й в інтересах іншої особи в цивільному судочинстві. Правове регулювання представництва в цивільному процесі країн СНД, в яких прийняті нові ЦПК, характеризується спільними положеннями, властивими для ЦПК України, за окремими винятками.
Конституція України закріплює право громадян і юридичних осіб на отримання правової допомоги при реалізації Конституційного права на судовий захист [1.C.23]
У цивільному судочинстві правова допомога при здійсненні захисту прав і інтересів громадян, що охороняються законом і юридичних осіб реалізовується, зокрема, в формі судового представництва. Таким чином, інститут представництва в цивільному процесуальному праві є одним з передбачених законом способів реалізації права на судовий захист.
Очень интересно - Курсовая работа: Представництво у цивільному праві
Отже, актуальність теми дослідження насамперед полягає в тому, що необхідність вивчення цивільного законодавства є особливо важливою в наш час, коли в країні проходить становлення правової системи, створюється нова законодавча база і особливого значення набуває необхідність відповідних знань.
Об’єктом дослідження даної курсової роботи є законодавство України, зокрема та його частина, яка регламентує цивільно-процесуальні правові відносини.
Предметом дослідження даної курсової роботи є загальна характеристика інституту представництва в цивільному процесі України.
Мета дослідження полягає у теоретичному вивченні інституту представництва в цивільному процесі України.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
Вам будет интересно - Реферат: Представницькі інститути влади
– визначення поняття та значення процесуального представництва;
– вивчення видів процесуального представництва;
– визначення повноважень процесуального представника.
Згідно з нормами ЦПК громадяни можуть вести свої справи в суді особисто або через своїх представників. Справи юридичних осіб ведуть в суді їх органи, діючі в межах повноважень, наданих їм законом, статутом або положенням, або їх представники.
Необхідність в судовому представництві зумовлена різними обставинами: неможливістю дотримання змагального начала судочинства при розгляді цивільних справ, в яких беруть участь недієздатні особи (по віковому критерію – неповнолітні; по медичному критерію – громадяни, визнані недієздатними в судовому порядку); неможливістю юридичних осіб, очолюваних колегіальними органами (наприклад, правліннями), безпосередньо брати участь в розгляді справи; бажанням зацікавлених осіб отримати кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді справи в суді і т.д.
Похожий материал - Курсовая работа: Предупреждение и пресечение административных правонарушений против порядка управления
У роботі були застосовані наступні методи: метод діалектичної логіки (при виділенні ознак за результатами визначення понять); порівняльний метод; метод формально-юридичного аналізу; описовий метод.
1. Участь представника в цивільному процесі
Представництво – це правовідношення, в силу якого одна особа (представник) виступає у суді від імені та в інтересах іншої особи (представлюваний) [16.C. 3].
Частина 1 статті 38 ЦПК говорить про те, що сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника [4.C.20].