Виконала студентка: 3курсу 2потоку
4 групиФіліппова І.О.
Науковий керівник: Глов’юк І.В.
Одеса-2010
Зміст
Вступ
Розділ 1. Речові докази у системі джерел доказів
Возможно вы искали - Контрольная работа: Решение вопроса о взаимозависимости лиц в суде
1.1 Поняття доказів та їх джерел у кримінальному процесі
1.2 Поняття та природа речових доказів
1.3 Види речових доказів
1.4 Розмежування речових доказів та документів
Розділ 2. Процесуальний порядок залучення речових доказів до матеріалів справи
Похожий материал - Реферат: Решение индивидуальных трудовых споров
2.1 Особливості збирання, перевірки та оцінки речових доказів
2.2 Зберігання речових доказів
2.3 Вирішення питання про речові докази
Висновок
Вступ
У ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено, зокрема, такі, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення обвинуваченому права на захист.
Очень интересно - Контрольная работа: Решение некоторых вопросов семейного права
Зазначені конституційні положення враховані та розвинені в кримінально-процесуальному законодавстві України. Так, згідно з ч. 2 ст. 22 Кримінально-процесуального кодексу України (далі — КПК) суд, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого. А відповідно до ст. 323 цього Кодексу суд може обґрунтовувати свій вирок лише тими доказами, які були розглянуті ним у судовому засіданні.
Кримінально-процесуальне законодавство приділяє належну увагу використанню речових доказів у процесі досудового розслідування й судового розгляду кримінальних справ.
Актуальність дослідження теми даної курсової роботи зумовлена тим, що роль і значення речових доказів при розслідуванні та розкритті злочинів – дуже велика. Цілий ряд кримінальних процесів, особливо у справах, заснованих на побічних доказах, показують, що по таких справах відсутні, як правило, свідки-очевидці, мовчить жертва злочину, і тільки повне детальне вивчення речових доказів дає можливість з’ясувати подію злочину та його обставини. Від повноти і своєчасності збирання речових доказів, вміння їх виявляти, фіксувати,вилучати та передавати для дослідження залежить успіх розслідування справи. Способам і методам виявлення, вилучення і дослідження речових доказів присвячені роботи відомих криміналістів ( Бокаріуса, Ігнатовського, Косоротова, Колмакова та ін.), численні роботи криміналістів бувшого СССР ( Б.Н. Комаринця, В.С. Митричева, Б.І. Шевченка, С.Д Кустановича, Г.Л. Грановського, Е.І.Зуєва, А.І. Миронова, В.С.Сорокіна, М.О.Селіванова та ін.)
Розділ 1. Речові докази у системі джерел доказів
1.1 Поняття доказів та їх джерел
Поняття доказів у науці кримінально-процесуального права є одним з провідних, найважливіших.
Таке поняття в даний час є легальним, воно закріплено в ч. 1 ст. 65 КПК, де докази визначено як всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи. яка вчинила це діяння та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вам будет интересно - Реферат: Римские юристы
Не дивлячись на те що законодавець, вимагаючи єдиного розуміння змісту доказів, визначив це поняття шляхом легальної дефініції, однак дискусії з цього приводу не зменшуються.
Питання про сутність доказів, їх властивостей протягом досить довгого часу привертало пильну увагу науковців, які пропонували різні тлумачення цього поняття. Деякі автори вважали що доказами в кримінальній справі є факти реальної дійсності [1]
Саме так свого часу визначав докази відомий юрист ХVІІІ-ХІХ ст. Ієремія Бентам, як загальну назву, яка дається кожному факту, коли він подається на розгляд судді з метою сформувати в останнього переконання в існуванні факту, який повинен стати підставою для судового вироку[2] . Його позиції дотримувались окремі дореволюційні юристи.
Про докази як факти реальної дійсності писали і інші автори – М.А.Чельцов, М.Л.Якуб та інші.
У 1930-х роках минулого століття виникла концепція подвійного розуміння доказів. Згідно з цією концепцією, поняття доказів включало два значення:
Похожий материал - Контрольная работа: Римские юристы (персоналии)
а) факти, на підставі яких встановлювались обставини, що входять до предмета доказування;
б) джерела доказів, які містять дані про факти.
До такої позиції підштовхував сам законодавець, оскільки ст. 58 КПК УРСР 1927 року передбачала, що доказами є показання свідків і потерпілих, висновки експертів, речові докази, протоколи оглядів та інші письмові документи, а також особисті пояснення обвинуваченого.
Прибічники цієї концепції розглядали як докази окремо і факти (фактичні дані), і процесуальні джерела цих доказів. Останні, крім того, вони ще називали засобами доказування.