Трансформація цінностей в сучасній правовій системі України
Зміст
Вступ
Розділ І Суспільна трансформація як невід’ємний процес державно-правового розвитку
1.1 Аксіологічний аспект правотворення
1.2 Національна ідея та зміна суспільної парадигми
Возможно вы искали - Контрольная работа: Трасология
Розділ ІІ Етнокультурні особливості права
2.1 Право як соціокультурний феномен
2.2 Історичні передумови виникнення існуючого законодавства України
Розділ ІІІ Сучасні аксіологічні проблеми права України
3.1 Роль соціальних цінностей у формуванні правосвідомості українців
Похожий материал - Реферат: Требования к приговору суда первой инстанции и вопросы, разрешаемые при постановлении приговора
3.2 Соціальна аномія
3.3 «Культурне запізнення»
3.4Європейські цінності та їх вплив на правову систему України
Висновки
Література
Вступ
Очень интересно - Курсовая работа: Третейские суды в Российской Федерации
В трансформаційних процесах, які відбуваються в правовій системі України, надзвичайно важливим є поворот до ціннісного аспекту права, до його пріоритетної орієнтації на проблему прав людини.
Права й свободи громадян, відображені в Конституції України, практично не існують, маючи декларативний характер, позаяк відсутні реальні механізми впливу громадян на державу й чиновництво. Через це зберігається істотне відчуження між владою та народом. Але ж, права й свободи людини і громадянина – це та, можливо єдина, ціннісна система, яка здатна примирити людину з оточуючим суспільством та з державою, подолати їх взаємне відчуження.
Визнаючи права і свободи інших, людина вимагає до себе такого ж ставлення. Право людини на гідне існування, на повагу її як особистості, рівне як і право інших людей, стає єдиною цінністю, що пов'язує людину з правовим порядком. Не випадково апеляція до прав людини і громадянина – найпоширеніша форма легітимізації соціального протесту в сьогоднішній Україні.
Зараз ми стикаємось з тим, що «соціальна пам'ять суспільства орієнтується на інші соціальні норми й цінності, які колись регулювали взаємовідносини влади й суспільства. У свідомості народу сформувались соціальні стереотипи, яким відповідали усталені правові, соціальні, психологічні норми – регулятори суспільних відносин» [3, 134]. Але в наш час, політичну та правову культуру нації, може характеризувати те, якою мірою члени спільноти мають спільне почуття національної ідентичності і те, наскільки одиниці ідентифікуються з іншими членами тієї самої спільноти, зокрема, якою мірою вони мають взаємну довіру до своїх співгромадян, держави та закону.
У юридичній енциклопедії зазначено, що «загально соціальна цінність права характеризується передусім значенням для розвитку (прогресу) суспільства тих відносин, які закріплюються та захищаються відповідною правовою системою» [12, 368-369]. Також можна додати, що важливим є не тільки ціннісне значення права для розвитку суспільних відносин, а ще й для формування свідомості кожної людини та громадянина.
Вам будет интересно - Реферат: Третейский суд
Без постійної тривалої та цілеспрямованої освітньої роботи, без виховання людей у дусі індивідуальної свободи й особистої незалежності, без орієнтації на власні культурно-ідеологічні цінності і традиції, без внутрішнього відродження людської душі, свідомості та мислення, психологічних звичок і навичок справа демократизації та оновлення усіх сфер суспільства не зрушить з місця, а, можливо, навіть зазнає невдачі.
Право і закон – невід'ємні складові повноцінного буття сучасної людини, її гідного існування. Але правосвідомість людини багато в чому визначається доступністю Закону та його моральною виправданістю. Тільки висловлений ясною мовою текст закону, тільки морально виправдане і ціннісно-орієнтоване право мають шанс бути зрозумілими, визнаними і включеними в систему життєвих і етичних орієнтирів людини.
Саме ціннісно-орієнтоване і усвідомлене людиною як справедливе ,право здатне примирити кожного і з суспільством, та з самим собою. І тут влучними будуть слова поета І. Бродського, що не «може бути законів, що захищають нас від самих себе».
Розділ І
СУСПІЛЬНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯК НЕВІД’ЄМНИЙ ПРОЦЕС ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОГО РОЗВИТКУ
1.1 Аксіологічний аспект право творення
У наш час доволі гостро постає проблема формування національної правової системи. Це насамперед обумовлено ціннісним (аксіологічним) визначенням сучасного світового і національного правового руху, його напрямів, трансформаційних процесів у сфері права. Також, важливим стає усвідомлення сутності і пріоритетності загальнолюдських цінностей при формуванні і реалізації державної правової політики.
Зростання в суспільному житті ціннісного виміру реальних соціальних явищ і процесів обумовлене насамперед підвищенням їх ролі в сучасній соціальній взаємодії, в процесах державно-правового розвитку України та суспільної трансформації взагалі. Трансформація сучасних суспільних відносин стосується глибинних якісних економічних, політичних, юридичних, ідеологічних, культурних та інших змін. Тобто, вона зачіпає як матеріальні так і нематеріальні духовні аспекти суспільних відносин, які становлять собою певні складові системи цих взаємодій. Успішна соціальна трансформація неможлива без взаємопов’язаних кардинальних змін у всій цій структурі, а також неможливе підвищення адаптивної здатності українського суспільства до нових історичних умов. Розглядаючи суспільство як організм стає логічним, що духовно-культурні та ціннісні чинники відіграють важливу роль у процесі впливу на соціум в цілому, та на правову систему зокрема.
Похожий материал - Курсовая работа: Третьи лица в гражданском процессе
Суспільна трансформація, це не просте переймання західних моделей державно-правового розвитку. Окрім того, світова інтеграція, створення загального правового суспільства неможливі без національно-духовної ідентичності, сформованої на власних соціальних цінностях. При цьому не можна об’єднати суспільство, якщо цього не буде прагнути кожна людина, доки об’єднуюча ідея не пройде через свідомість і волю кожного індивіда. Тільки коли внутрішнє визнання об’єднуючої ідеї опанує все більшою і більшою частиною громадськості, тоді будуть зменшені політичні протиріччя. Тому з урахуванням прогресивних здобутків всесвітнього соціального руху і, безумовно, свого власного необхідно розробляти свою національну побудову правового руху.
Конкретний історичний процес, в тому числі і правовий, - це не завжди прогрес в усвідомленні свободи, а отже – не завжди соціальний розвиток. Також, історичний правовий рух – це розвиток певного правопорядку, основаного на цінності індивідуальної свободи, який можливий лише на основі збалансування індивідуальної і колективної свободи, приватних і публічних суспільних інтересів.
Дійсно, цей процес складається з історично спадкоємних елементів, але якісно різних. Як доводить всесвітній історичний досвід, зміни, зокрема в праві, законодавстві, управлінні, за певних умов можуть перетворити якість будь-якого соціального явища у свою протилежність – істинне стає хибним, корисне – шкідливим і навпаки [11, 83]. Зміни можуть бути пов’язані як із соціальним прогресом, розвитком, так і з регресом, хаосом, безладом, у певному розумінні рухом назад від досконалішого до менш досконалого. Тому і діапазон дії соціальних , в тому числі і правових, цінностей дуже широкий – від пріоритету публічних інтересів, суспільного блага, колективності на основі раціонального до панування приватноправових засад, пріоритету індивідуальної свободи волі, ірраціонального в пізнанні і перетворенні соціальної дійсності.
І до цього, мабуть доречною буде думка Гегеля, що «кожна епоха породжує такі специфічні обставини, становить собою таку індивідуальну якість, що в цю епоху необхідно і можливо приймати лише такі рішення, які випливають саме з цієї якості, яка проймає даний історичний стан» [2, 75].
1.2 Національна ідея та зміна суспільної парадигми