ПЛАН
1. Сутність соціально-педагогічної професії.
2. Посадові обов'язки та напрямки діяльності соціального педагога.
3. Функції соціального педагога.
1. Сутність соціально-педагогічної професії
Возможно вы искали - Реферат: Соціально-політичні проблеми у творчій спадщині Петра Могили
Професія - це вид діяльності, занять людини, яка володіє комплексом спеціальних знань і практичних навичок, набутих у результаті поглибленої загальної і спеціальної підготовки і досвіду діяльності.
У березні-квітні 1991 р. в Україні, як і в усьому колишньому Радянському Союзі, відбулося офіційне введення інституту соціальних педагогів та соціальних працівників. Державним комітетом з освіти СРСР було введено спеціальність 03.11.00 "Соціальна педагогіка".
Досвід перших років свідчить, що цей процес проходив досить складно. До числа основних проблем можна віднести такі:
1) відсутність в Україні законодавчої бази, яка б регулювала здійснення соціально-педагогічної діяльності;
2) відсутність концепції здійснення соціальної роботи в Україні, стратегії і тактики її здійснення на найближчу перспективу.
Похожий материал - Курсовая работа: Соціально-правовий захист дітей-біженців
Провідні соціальні педагоги України пропонують створювати в робочому порядку на найвищому рівні експериментальні варіанти кваліфікацій та етичних стандартів нових професій, положень про соціальні служби, їхні права та обов'язки, документів про захист учасників соціальної роботи, що дасть змогу тимчасово, на найближчий період, забезпечити правову основу діяльності соціальних педагогів і працівників у всіх галузях соціальної роботи.
Одна з основних проблем соціальної педагогіки та соціальної роботи в Україні - кадрова, вирішувати ж її можна у двох аспектах:
а) реєстрація, сертифікація тих, хто вже працює як соціальний педагог, не маючи для цього відповідної освіти;
б) формування системи підготовки професійних соціальних педагогів.
Щоб запобігти девальвації нових професій, необхідно створити експертно-кваліфікаційну комісію, яка б зорганізувала і провела облік осіб, які вважають себе соціальними педагогами, працівниками, визначила б порядок і здійснила видачу їм реєстраційних сертифікатів. Як показують перші аналізи досвіду підготовки кадрів соціаль-них педагогів, на практиці здійснюється послідовна реалізація за такими напрямками: допрофесійне навчання, професійне навчання, пе-репідготовка, підвищення кваліфікації кадрів.
Очень интересно - Курсовая работа: Соціокультурний вимір пограниччя
Статистика свідчить про розгортання сітки закладів з підготовки професіоналів - соціальних педагогів з вищою освітою. Одночасно відбувається становлення ланки професійного удосконалення соціальних педагогів і соціальних працівників на базі інститутів післядип-ломної освіти.
Соціальні педагоги у нашій країні проклали шлях професії "соціальний працівник", і цілком закономірно, що підґрунтя професійної компетентності будь-якого соціального працівника становлять психолого-педагогічні, етичні та моральні знання. Це започатковано прогресивними вітчизняними традиціями педагогіки середовища. Саме у педагогічній сфері різновідомчих структур ще у 60-70 роках були здійснені перші спроби залучити фахівців до роботи у соціумі: організатори позакласної позашкільної роботи у школах, заступнику з виховної роботи на підприємствах, педагоги-організатори у житлово-комунальних конторах, вихователі в інтернатах, дитячих домах, гур-тожитках, клубах та ін. За останню чверть століття вони накопичили чималий досвід практичної різнопланової роботи в соціумі.
Слід зазначити, що соціальний педагог — це не шкільний соціальний працівник і не соціальний працівник в сфері освіти, як деякі його уявляють. Т зовсім неправильно було б розглядати його як соціального працівника, орієнтованого лише на дітей. Не випадково у багатьох країнах (особливо у Німеччині) законодавством затверджена назва єдиної професії "дипломований соціальний педагог і соціальний працівник", а зміст підготовки соціального працівника прирівнюється до підготовки соціального педагога, У багатьох землях Німеччини соціальний педагог — це єдина та загальна назва професії для всіх, хто закінчив соціальні відділення вищих навчальних закладів.
Нині розподіл сфери діяльності соціальних служб на соціально-педагогічну та соціальну роботу вважається застарілим та неправомірним. Між цими дефініціями зовсім інша залежність: загальновизнаною є визначальна роль педагогічної забезпеченості соціальної роботи як професії у цілому і конкретного соціального працівника, зокрема (незалежно від того, хто його клієнт — дитина або дорослий, пенсіонер чи інвалід, будь-яка незахищена група).
У багатьох країнах акцентується на значенні соціально-педагогічних ідей у соціальній роботі (Німеччина, Норвегія, Україна та інші); у зв'язку з цим соціальний педагог розглядається як педагогічно орієнтований соціальний працівник, професійно підготовлений у сфері педагогіки до спілкування у соціумі. У сім'ї, сімейно-сусідських та сільських спільнотах, на вулиці та. підприємстві, у загальноосвітній та професійній школі, у лікарні, притулку, дитячому будинку або інтернаті для літніх людей, у тюрмі — соціальний педагог впливає на формування гуманних, моральних та психологічно комфортних міжособистісних відносин у соціумі. Головний предмет діяльності соціального педагога та соціального, працівника — активізація соціально-культурних та соціально-педагогічних функцій суспільства, сім'ї, кожної конкретної особистості.
Вам будет интересно - Реферат: Соціокультурні риси пострадянського підприємця
Роль вчителя, який працює у навчальному закладі, суттєво відрізняється від ролі соціального педагога, у якого на першому місці не навчальна, не освітня, а виховна роль, функції соціальної допомоги та захисту. Соціальні педагоги та працівники мають сприяти розвитку, а точніше саморозвитку особистості, створенню умов найбільшого психологічного комфорту. Вони допомагають людям жити, забезпечують консолідацію усіх сил та можливостей суспільства стосовно конкретного клієнта, розвиваючи активність самого клієнта, особистості як суб'єкта цього процесу. Вся енергія соціальних педагогів спрямована на те, щоб надихнути людину, допомогти спільній діяльності, встановити гуманні, доброзичливі стосунки, виявити доброту та милосердя під час спілкування.
Соціальний працівник та соціальний педагог завжди репрезентують інтереси свого клієнта, розгортають назустріч цим інтересам та потребам сукупний потенціал соціуму, різних інститутів суспільства, інтегрують різні можливості та забезпечують їх доцільність на конкретному особистісному рівні.
Оскільки соціальна робота має інтегральний характер, її представники мають володіти якостями педагога, психолога, медичного працівника, юриста, соціолога, державного службовця. Соціальні проблеми освіти стосуються, по суті, всіх людей, а не лише учнів і педагогів. До них відносяться проблеми, пов'язані зі створенням умов дляотримання освіти. У соціального педагога, що займається проблемами освіти, обов'язки достатньо різноманітні - від організації соціально значущої діяльності серед населення до надання допомоги сім'ям у розвитку їхніх виховних можливостей. Здійснюючи посередницьку функцію, соціальні педагоги координують діяльність різноманітних установ і організацій, що займаються проблемами виховання, навчання і освіти.
Соціально-педагогічна діяльність відноситься до розряду гуманних професій. Гуманність - це моральна якість, що характеризує взаємини соціальних працівників та клієнтів. Гуманність витікає із сутності соціальної роботи, тобто є однією з її характеристик. Гуманність соціальної роботи виявляється у різноманітних формах, найбільш загальною з яких є альтруїзм.
Альтруїзм - це моральна якість, що характеризує готовність людини пожертвувати своїми інтересами заради блага інших людей. Він являє собою найбільш загальну форму вияву гуманності, оскільки його зміст зводиться до визнання пріоритету інтересів інших людей.
Похожий материал - Курсовая работа: Соціологічна концептуалізація освіти
Існують різноманітні форми вияву гуманності, які характеризуються більшою конкретністю, аніж альтруїзм. Однією з таких форм є співчуття. Під співчуттям ми розуміємо взаємини людини з іншими людьми, які ґрунтуються на визнанні законності їхніх інтересів і виражаються у розумінні їх почуттів, наданні їм моральної підтримки, а також готовності сприяти здійсненню їх намірів. Співчуття обмежує дію егоїзму, що має природну основу. Співчуття є необхідною умовою соціальної роботи.
Взаємини соціального працівника і клієнта, що базуються на співчутті і довірі, більше нагадують дружні стосунки. Дійсно, ці взаємини передбачають допомогу клієнтові з боку соціального працівника, а не навпаки. Впевненість клієнта у тому, що така допомога буде йому надана, є головним соціальним фактором, що впливає на ефективність соціальної роботи.
Особливість процесу становлення професії соціального педагога в Україні було те, що вони відіграли домінуючу роль у становленні всієї системи соціальної роботи.
Соціальна педагогіка - це складний, універсальний вид діяльності. Вона потребує від фахівця знань з різних галузей науки і вміння застосовувати їх на практиці.