ПЛАН РОБОТИ
Вступ
Розділ І. Музейна галузь та її розвиток
1.1 Музеєзнавство як наукова дисципліна
1.2 Поняття і визначення музейної галузі законодавством
Возможно вы искали - Курсовая работа: Музейные коллекции и художественный рынок
Розділ ІІ. Сучасний стан розвитку музейної галузі в Україні
2.1 Музеї України
2.2 Комп'ютерні технології в музейній справі
2.3 Проблеми охорони і зберігання музейних цінностей
Висновки
Похожий материал - Реферат: Музичні митці України
Список використаної літератури і джерел
Вступ
В наш час відбувається становлення державності України і в цьому процесі важливу роль відіграє осмислення історичної спадщини, її збереження для наступних поколінь. Основу цього процесу складають музейні заклади та їх повноцінне функціонування.
Відомо, що ряд наукових дисциплін знаходяться на межі перетину природних і суспільних наук. Такі, наприклад, географія, кібернетика, етнічна антропологія. етноботаніка.
Музеологія (музеєзнавство)– нова наукова дисципліна. Відповіддю на потребу музейної професіоналізації, що актуалізувалась в останні роки, стало впровадження музеологічних курсів в університетські студії, поява професійної літератури з цієї галузі. Ця дисципліна застосовує традиційні та нові підходи у трактуванні музеального феномену, акцентуючи увагу на соціальній місії музею, показує, як залучати публіку до діяльності музею, застосовувати міждисциплінарні підходи, сучасні методи комунікації та менеджменту.
Очень интересно - Реферат: Музыка в пространстве музея
Музеєзнавство вивчає технічні, правові, фінансові і суспільні передумови діяльності музею, застосовує основні поняття наукової теорії.
По багатозначності свого предмету музеєзнавство входить в розряд міждисциплінарних наук. В той же час є всі підстави віднести музеєзнавство до суспільних наук, оскільки предметом його дослідження є закономірності, пов'язані з процесами пізнання і передачі інформації за допомогою музейних предметів, з функціонуванням музею як соціокультурного інституту.
У зв'язку з тим, що музеєзнавство має міждисциплінарні риси, його зв'язки з іншими науками носять характер інтеграції. Іншими словами, елементи різних дисциплін і специфічно музейні елементи, поєднуючись, створюють нову якість. В ході цієї взаємодії музеєзнавство – для вирішення задач свого предмету – запозичило в перетвореному вигляді елементи мови і методів відповідних дисциплін. Взаємодіють в музеєзнавстві, перш за все профільні дисципліни, а також педагогіка, психологія, теорія інформації, соціологія, джерелознавство.
Отже, згідно сучасним уявленням, музеєзнавство – це наукова дисципліна, що вивчає специфічне музейне відношення людини до дійсності і породжений нею феномен музею, яка досліджує процеси збереження соціальної інформації, її пізнання і передачі за допомогою музейних предметів, а також розвиток музейної справи і напрями музейної діяльності.
Феномен колекціонування сягає своїми коренями в глибоку старовину. Вже на світанку своєї історії людство збирало і прагнуло зберегти предмети, що мають сакральну, престижну і емоційну значущість, представляють інтерес з пізнавальної або естетичної точки зору.
Вам будет интересно - Реферат: Музыка как вид искусства
В Африці і на островах Океанії археологи знайшли залишки колекцій предметів релігійного культу епохи неоліту. Починаючи з II тисячоліттям до н.е. в Урі і інших містах Дворіччя писарі збирали літературні і наукові тексти, написані клинописом на глиняних табличках. Так виникали приватні і царські бібліотеки, найбільша з яких належала царю Ассірії Ашшурбаніпалу (VII ст. до н.е.) і налічувала більше 30 тис. табличок. Збереглися фрагментарні відомості про те, що в VI в. до н.е. вавилонський пар Набонід збирав старовинні реліквії, займався розкопками і навіть відновив частину міста, так званого «Ура халдейського».
Але яскраво і повномасштабний феномен колекціонування вперше розкрився і розцвів в античну епоху. Для європейської історії античність є старовиною особливого роду, адже її не випадково називають колискою європейської цивілізації.
В ті давні часи були закладені основні напрями філософської думки, створена наука як окрема сфера культури, вчинені відкриття світового значення в області архітектури і скульптури, встановлений початок європейському театру, розроблені найважливіші політичні категорії – громадянин, демократія, особа, а грецька і латинська мови лягли в основу сучасної наукової термінології. Мабуть, немає нічого із створеного людським генієм в епоху Стародавньої Греції і Риму, що не отримало б надалі осмислення і творчого розвитку. Не стали виключенням і поняття «музей» і вся сфера античного колекціонування.
Сучасне музеєзнавство звичайно набагато глибше ніж звичайне колекціонування, воно включає цілий ряд суміжних наук.
Музейна справа – це спеціальна галузь культурно-освітньої та наукової діяльності, яка здійснюється музеями щодо комплектування, збереження, вивчення і використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
Похожий материал - Доклад: Музыкальные тексты как средство отображения внутреннего мира представителей эмо-культуры
Являє собою:
а) національну музейну політику (музейне законодавство, музейне будівництво, організацію керівництва музеями);
б) музеєзнавство;
в) музейну практику.