Реферат: Оподаткування суб’єктів малого бізнесу (єдиний податок)

Виконав: студент групи 35

Півторонос Євген

Лубни 2008


Суб'єкти підприємницької діяльності – юридичні особи, що перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового і безготівкового розрахунків коштами.

Виторгом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок чи (і) а касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Під час здійснення операцій з продажу основних фондів виторгом від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, і їхньою залишковою вартістю на момент реалізації.

Возможно вы искали - Контрольная работа: Определение валовой маржи

Суб'єкт підприємницької діяльності – юридична особа, що перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:

•шість відсотків суми виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору при сплаті податку на додану вартість відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість";

•10 відсотків суми виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у випадку включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкти підприємницької діяльності – юридичні особи – сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше ніж 20 числа наступного місяця на окремий рахунок Державної скарбниці України.

Відділення Державної скарбниці України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку в таких розмірах:

Похожий материал - Дипломная работа: Определение инвестиционной стоимости ЗАО "Труд"

• у Державний бюджет України – 20%;

•у місцевий бюджет – 23%;

• у Пенсійний фонд України – 42%;

• на обов'язкове соціальне страхування – 15% (зокрема в Державний фонд сприяння зайнятості населення – 4%) для відшкодування витрат, здійснюваних у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням і похованням. Платники єдиного податку – юридичні особи ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є.

Суб'єкти малого підприємництва – фізичні особи – мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом одержання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Очень интересно - Курсовая работа: Организационные принципы налогообложения

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва – фізичних осіб – встановлюється місцевими радами за місцем їхньої державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше як 20 гривень і більше як 200 гривень на місяць.

У тому випадку, якщо фізична особа – суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, вона отримує одне свідоцтво і сплачує єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

У випадку, якщо платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці чи з участю в підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Суб'єкт підприємницької діяльності – фізична особа, що сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування і перерахування в державні цільові фонди зборів, зв'язаних з виплатою заробітної штати працівникам, що перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.

Суб'єкт підприємницької діяльності – фізична особа – сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше ніж 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державної скарбниці України.

Вам будет интересно - Курсовая работа: Организация безналичных расчетов в современных условиях и проблемы их совершенствования

Відділення Державної скарбниці України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку в таких розмірах:

• у місцевий бюджет – 43%;

• у Пенсійний фонд – 42%;

• на обов'язкове соціальне страхування – 15% (зокрема в Державний фонд сприяння зайнятості населення – 4%) для відшкодування витрат, здійснюваних у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням і похованням.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, оподатковувані єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника й осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається в перерахунок загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Похожий материал - Курсовая работа: Организация бухгалтерского учета, анализ и аудит на предприятиях малого бизнеса

Суб'єкт малого підприємництва, що сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

• ПДВ, крім випадку, якщо юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за Єдиним податком за ставкою 6%;

• податку на прибуток підприємств;

• податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб – суб'єктів малого підприємництва);