ВСТУП
1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТЕЧНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ КРЕДИТУВАННЯ
1.1 Поняття та форми кредиту
1.2 Поняття, ознаки та види банківського кредиту
2 ЕЛЕМЕНТИ ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУ ТА ПОРЯДОК ЙОГО УКЛАДАННЯ
Возможно вы искали - Контрольная работа: Договор страхования грузоперевозок
2.1 Сторони договору банківського кредиту
2.2 Форма та порядок укладання договору банківського кредиту
3 ЗМІНА ТА РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУ
4 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУ ТА ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ЙОГО УМОВ
4.1 Кредитний ризик та види забезпечення кредитного договору
Похожий материал - Контрольная работа: Залоговое кредитование
4.2 Відповідальність сторін за кредитним договором
ВИСНОВКИ
ВСТУП
Банки складають невід'ємну рису сучасного грошового господарства. Знаходячись у центрі економічного життя, обслуговуючи інтереси виробників, банки виступають зв’язуючою ланкою між виробником і споживачем. В умовах ринку неминуче банки висуваються в число основних, ключових елементів економічного регулювання. У цьому плані особливу роль відіграють кредити, перетворюючись у єдине джерело, що поставляє народне господарство додатковими грошовими ресурсами.
Основним внутрішнім протиріччям кредитних відносин є протиріччя між кредитором і позичальником. Ці протиріччя визначаються розміром засобів, що вивільнилися у кредитора і розміром потреби позичальника, а також протиріччям між тривалістю вивільнення засобів у кредитора і тривалістю існування потреби в додаткових засобах у позичальника.
Природною формою руху грошово-кредитних відносин є виникнення більш складної форми відносин – кредитних відносин за участю посередника. Найважливішою формою кредитних відносин цього типу є банківський кредит, де у ролі посередника виступає банк.
Очень интересно - Реферат: Корпоративные ценные бумаги
Банківський кредит є основною формою кредиту у ринковій економіці. Кредитування господарських суб'єктів і громадян є однією з найважливіших функцій банків як спеціалізованих кредитних установ. Банківський кредит – необхідний інструмент стимулювання народного господарства, без якого не можуть успішно працювати товаровиробники. Тому дуже важливим є дослідження проблем, які виникають при укладанні та виконанні договору банківського кредиту для більш ефективного функціонування цього інституту. У цьому полягає актуальність теми дослідження.
Метою дослідження є поглиблення правових знань про договір банківського кредиту як соціальне явище, сторони, зміст, істотні умови договору, відповідальність за невиконання його умов, а також особливості правового регулювання відносин, що виникають на підставі цього юридичного факту.
Об’єктом дослідження є правовідносини, які виникають при укладанні договору банківського кредиту.
Предметом дослідження є договір банківського кредиту як інститут цивільного права.
Результати курсового дослідження можуть бути застосовані в учбовому курсі «Банківське право», «Цивільне право».
Вам будет интересно - Дипломная работа: Кредитная политика коммерческого банка на примере ОАО "Восточный экспресс банк"
1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТЕЧНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ КРЕДИТУВАННЯ
1.1 Поняття та форми кредиту
Поняття кредит походить від латинського слова “creditum”, що означає довіра або віра у борг. В українському законодавстві також було визначення цього поняття як: «Кредит – позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання» (Положення Національного банку України «Про кредитування» № 246 від 28.09.1995, розділ І «Визначення термінів», яке вже втратило чинність) [1]. З погляду на відсутність визначення у чинних нормативно-правових актах вченими пропонується таке визначення кредиту: «Кредит – це фінансова послуга, яка полягає в передачі коштів, банківських металів на засадах повернення такої ж їх кількості, наданні відстрочки або розстрочки платежу. Кредитна послуга може бути оплатною або безоплатною» [2, с. 12].
Структура кредиту включає кредитора, позичальника та позичкову вартість. Тому форми кредиту можна розглядати в залежності від характеру позичкової вартості, кредитора та позичальника, цільових потреб позичальника. Розглянемо класифікацію форм кредиту в залежності від того, хто в кредитній угоді є кредитором. В даній класифікації виділяють наступні форми кредиту: банківську, господарську(комерційну), державну, цивільну (приватну).
Банківська форма кредиту найбільш розповсюджена. Саме банки частіше за все надають позики суб’єктам, які потребують фінансової допомоги. Перша особливість банківської форми кредиту полягає в тому, що банк оперує не стільки своїм капіталом, скільки залученими ресурсами. Друга особливість полягає у тому, що банк надає незайнятий капітал, тимчасово вільні гроші, які покладені в банк господарюючими суб’єктами на рахунок або у вклади. Третя особливість даної форми кредиту характеризується наступним: банк позичає не просто грошові кошти, а гроші як капітал. Це означає, що позичальник має так використовувати отримані в банку кошти, щоб не тільки повернути їх кредитору, але і отримати прибуток, достатній, щоб виплатити позичковий відсоток. Платність банківської форми кредиту є її невід’ємним атрибутом.
При господарській (комерційній) формі кредиту кредиторами виступають господарські організації. Дану форму часто називають комерційним кредитом, іноді вексельним кредитором, оскільки в його основі лежить відстрочка підприємством-продавцем оплати товару та надання підприємством-покупцем векселю як його боргового зобов’язання виплатити вартість покупки у певний строк.
Похожий материал - Курсовая работа: Кредитование малого бизнеса
Державна форма кредиту виникає у тому випадку, якщо держава в якості кредитора надає кредит різним суб’єктам. Державний кредит слід відрізняти від державного займу, де держава виступає в якості позичальника. Державна форма кредиту, у порівнянні з іншими формами, має обмежене застосування, частіше надається через банки, а також у сфері міжнародних економічних відносин.
При міжнародній формі кредиту склад учасників кредитної угоди не змінюється, у кредитні відносини вступають ті ж самі суб’єкти – банки, підприємства, держава, населення, однак відмінною рисою даної форми є приналежність одного з суб’єктів до іншої країни, тобто одна із сторін – іноземний суб’єкт.
Цивільна форма кредиту заснована на участі в кредитній угоді в якості кредитора окремих громадян, приватних осіб. Таку угоду часто називають приватною формою кредиту. Цивільна форма кредиту може носити як грошовий, так і товарний характер, застосовується у взаємовідносинах із будь-яким із інших учасників кредитних відносин. Характерною рисою цієї форми є дружній характер взаємовідносин між суб’єктами: процент встановлюється в меншій сумі, ніж в банках, іноді не встановлюється взагалі, кредитний договір не укладається, строк не є жорстким або не встановлюється [3].
1.2 Поняття, ознаки та види банківського кредиту
Поняття банківського кредиту надано в Законі України «Про банки і банківську діяльність». Відповідно до нього банківський кредит – це будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми [4].