Зміст
Вступ
1. Самооцінка і рівень домагань
1.1 Поняття про самооцiнку
1.2 Поняття про рiвень домагань
Возможно вы искали - Курсовая работа: Семейный контекст тревожных состояний у детей
2. Взаємодія самооцінки та рівня домагань
3. Динаміка самооцінки й рівня домагань у різні вікові періоди
3.1 Старший дошкільний вік
3.2 Молодший шкільний вік
3.3 Підлітковий вік та юнацтво
Похожий материал - Реферат: Семья и ее влияние на формирование личности ребенка
3.4 Вплив самооцінка та рівня домагань на навчальну діяльність
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Внутрішній світ особистості, її самосвідомість завжди перебували в центрі уваги не тільки філософів, учених, але й письменників і художників. Інтерес людини до себе, до свого внутрішнього світу здавна був предметом особливої уваги.
Очень интересно - Курсовая работа: Сиблінгові позиції як поняття про порядок народження
"Є тільки одна й тільки одна річ у всесвіті, про який ми знаємо більше, ніж могли б довідатися в результаті спостереження ззовні, - сказав К.С. Люiс. - Ця річ - ми самі. У нас є, так мовити, внутрішня інформація; ми в курсі справи". Поведінка людини завжди так чи інакше сполучається з його виставою про себе ("образ "Я") і з тим, яким він праг би бути. Вивчення властивостей самосвідомості, адекватності самооцінок, структури й функцій "образа "Я" представляє не тільки теоретичний, але й практичний інтерес у зв'язку з формуванням життєвої позиції особистості.
Самооцінка відноситься до ядра особистості й суттєво впливає на поведінку індивіда. Вона тісно пов'язана з рівнем домагань людини - ступенем труднощів і цілей, які він ставить перед собою. До проблеми самооцінки й рівню домагань зверталися багато вітчизняних психологів. Самооцінка - цінність, значимість якої індивід наділяє себе в цілому й окремі сторони своєї особистості, діяльності, поведінки. Самооцінка виступає як відносно стійкий структурний утвір, компонент самопізнання і як процес самооцінювання. Основу самооцінки становить система особистісних змістів індивіда, прийнята їм система цінностей. Самооцінка формується при активній участі самої особистості й відбиває своєрідність її внутрішнього світу. В А.В. Петровського рівень домагань перегукується з Я- Ідеальним. Учений уважає, що "…самооцінка є результат… свого роду проекція реального "Я" на "Я" ідеальне.
У західній психології до вивчення самооцінки обертали погляди багато вчених. По класичній концепції У.Джемса (1890) вистава про актуалізацію ідеального - я покладене в основу поняття самооцінки, яке визначається як математичне відношення реальних досягнень індивіда до його домагань. Т. Шибутанi пише про самооцінку так: "Якщо особистість - це організація цінностей, то ядром такої функціональної єдності є самооцінка".
Поняття самооцінки було детально досліджене Р.Бернсом. Учений розглядав самооцінку в складі системи, відомої як " Я-Концепція особистості". На думку Бернса Я-Концепція - це сукупність усіх вистав індивіда про себе, сполучена з їхньою оцінкою Р. Бернс.
Метою даної роботи є вивчення самооцінки, рівня домагань і їх взаємодія.
Вам будет интересно - Курсовая работа: Содержание деятельности педагога группы продленного дня по развитию коммуникативных навыков у учащихся первых классов
Предмет даної роботи - самооцінка і рівень домагань.
Відповідно до мети можемо виділити наступні задачі:
1. Провести аналіз матеріалів вітчизняних і закордонних досліджень на теми «Самооцінка» та «Рівень домагань».
2.Виділити спiввiдношення самооцінки й рівня домагань.
3.Роздивитися динаміку самооцінки й рівня домагань у різні вікові періоди.
Похожий материал - Дипломная работа: Содержание и технология развития социальных эмоций у детей старшего дошкольного возраста
1. Самооцінка і рівень домагань
1.1 Поняття про самооцiнку
Самооцінка - це моральна оцінка своїх власних учинків, моральних якостей, убеждений, мотивів; одне із проявів моральної самосвідомості й совісті особистості. Здатність до самооцінки формується в людині в процесі його соціалізації, у міру свідомого засвоєння їм тих моральних принципів, які виробляються суспільством, і виявлення свого особистого відношення до власних учинків на основі оцінок, що даються цим учинкам навколишніми.
Можна сказати так: самооцінка є оцінки інших, прийняті особистістю в якості масштабу власної поведінки, або, говорячи по-іншому, власна оцінка особистості, яку вона вважає необхідної звести в загальний масштаб. Завдяки здатності до самооцінки людей знаходить можливість значною мірою самостійно направляти й контролювати свої дії й навіть виховувати себе. [Божович Л.И. 92-108]