Виконала:
Студентка 22 МІ групи
Приблуди Ірини Андріївни Науковий керівник:
Канд. фізико-математичних них наук
доцент Верпатова Наталія Юріївна
Возможно вы искали - Курсовая работа: Критерій відношення правдоподібності для великих вибірок
Комісія: 1. _______________________________
2.
3.
Оцінка:
Київ 2010
План
Похожий материал - Курсовая работа: Модель производственной функции для сельскохозяйственной отрасли
Вступ
Розділ І. Загальні теоретичні відомості
1. Лінійні діофантові рівняння.
2. Невизначені рівняння вищих порядків.
2.1 Рівняння
. Піфагорові трійки
Очень интересно - Реферат: Лист Мебиуса
2.2 Рівняння Ферма
2.3 Невизначене рівняння третього порядку
2.4 Рівняння Лежандра
Розділ ІІ. Приклади розв’язання діофантових рівнянь
1. Розв’язування лінійних діофантових рівнянь.
Вам будет интересно - Контрольная работа: Интерполирование функций
2. Розв’язування діофантових рівнянь вищих порядків.
Висновок
Література
Вступ
Діофант представляє одну із найцікавіших особистостей в історії математики. Ми не знаємо, ким був Діофант, точні роки його життя, не відомі його попередники, які працювали у тій же сфері, що й він.
Похожий материал - Контрольная работа: Коэффициент детерминации. Значимость уравнения регрессии
Дуже цікавою є діяльність Діофанта. До нас дійшло 7 книг із 13, які були об’єднані в «Арифметику». Стиль і зміст цих книг дуже відрізняється від класичних книг з теорії чисел та алгебри, зразки яких ми знаємо з «Начал» Евкліда, лем Архімеда і Аполлонія. «Арифметика», безсумнівно, є результатом багаточисленних досліджень, велика кількість з яких залишилась нам невідомою.
«Арифметика» Діофанта – це збірник задач (їх всього 189), кожна з яких має розв'язок і необхідні пояснення. В збірник входять різноманітні задачі, і їх розв’язки дуже часто не так простозрозуміти. Діофант практикувався у знаходженні розв’язків невизначених рівнянь вигляду 𝐴
, або систем таких рівнянь. Його цікавили тільки додатні цілі числа і раціональні розв’язки. Ірраціональні розв’язки він називав «неможливими» і ретельно підбирав коефіцієнти так, щоб отримати шукані додатні, раціональні розв’язки.
Тому ,зазвичай, довільне невизначене рівняння (але, як правило, з цілими коефіцієнтами)називають «діофантовим», якщо хочуть наголосити на тому, що рівняння слід розв’язувати в цілих числах.
Невизначені рівняння першого степеня почали розглядати математики, приблизно в V столітті. Деякі такі рівняння з двома, трьома невідомими з’явились у зв’язку з проблемами, які виникли в астрономії, наприклад, при розгляді питань, пов’язаних з визначенням періодичного повторення небесних явищ.