Реферат: Модифіковані синтетичні волокна

Зміст

1. Загальна характеристика синтетичних волокон

2. Поняття про модифікацію хімічних волокон

3. Модифіковані синтетичні волокна

1. Загальна характеристика синтетичних волокон

Возможно вы искали - Курсовая работа: Проект помещения по ремонту автосамосвальных прицепов

Синтетичні волокна отримують з високомолекулярних речовин, які синтезуються з низькомолекулярних сполук (наприклад, продукти переробки нафти, газу, кам'яного вугілля, такі як фенол, бензол, толуол, етилен тощо). Волокна формують лише з тих синтетичних полімерів, які здатні розчинятися у доступних розчинниках або розплавлятися без руйнування і утворювати при цьому в'язкі розчини або розплави. Крім того, як допоміжні використовують розчинники, теплоносії, каталізатори, барвники, антистатичні препарати, інгібітори та стабілізатори, воду та багато інших речовин та препаратів.

Властивості та якість готових синтетичних волокон значною мірою залежать від складу волокноутворювальних полімерів, умов їх синтезу, формування волокон та особливостей структуроутворення. Порушення або недотримання вимог технологічних схем виробництва призводить до появи різних вад готових волокон, зниження якості.

Залежно від особливостей хімічної будови макромолекул полімерів синтетичні волокна поділяють на гетероланцюгові та карболанцюгові. До гетероланцюгових відносять волокна, отримані з полімерів, макромолекули яких, крім атомів вуглецю, містять в головному ланцюгу також атоми кисню, азоту та інших елементів. Полімери, з яких формують гетероланцюгові волокна, отримують внаслідок реакції поліконденсації. Волокна, нитки, плівки та інші вироби з цих полімерів формують із розплавів. До цієї групи відносять поліамідні, поліефірні, поліуретанові, поліформальдегідні волокна та ін.

У карболанцюгових полімерів основні ланцюги макромолекул містять лише атоми вуглецю. Їх отримують внаслідок реакції полімеризації, а волокна формують переважно з розчинів, інколи — з розплавів. До цієї підгрупи відносять поліакрилонітрильні, полівінілхлоридні, полівінілспиртові, поліолефінові, фторомісткі та інші волокна.

2. Поняття про модифікацію хімічних волокон

Похожий материал - Контрольная работа: Надежность технических систем и техногенный риск

Важливим напрямом розвитку нових видів хімічних волокон є модифікування – один із найбільш простих та перспективних шляхів, який дозволяє отримувати їх із широким спектром заданих функціональних властивостей. Для кожного напряму використання хімічних волокон створені спеціальні типи волокон з оптимізованими характеристиками, широким використанням методів фізичної та хімічної модифікації. Основним напрямом розширення і поліпшення асортименту хімічних ниток і волокон є не стільки розробка нового вигляду волокон і ниток, скільки модифікація тих, що існують з метою додання ним нових заздалегідь заданих властивостей. В даний час для модифікації волокон і ниток запропонована велика кількість всіляких методів, частина яких вже застосовується в промисловості на різних стадіях виробництва і переробки волокон і ниток. Модифікація волокон — один з найбільш простих і перспективних шляхів регулювання їх властивостей. Усі методи модифікації поділяються на три групи:

— фізичні — без зміни хімічного складу, але зі зміною надмолекулярної будови або зовнішньої поверхні волокна. Як правило, цей метод використовується на стадіях формування або подальшої обробки волокон;

— хімічні — зі зміною хімічного складу шляхом сополімеризації при отриманні вихідного полімеру або введення нових функціональних груп при обробці вже сформованих волокон, а також у вигляді текстильних полотен або виробів;

— композитні (або методи змішування), коли до основного полімеру додаються ті чи інші компоненти — носії нових властивостей шляхом введення добавок на стадії підготовки вихідного розплаву (розчину) до формування або у процесі формування.

Основні методи модифікації та ефекти, які при цьому досягаються, наведені в табл. 1.

Очень интересно - Курсовая работа: Разработка модели и конструкции женских закрытых туфель клеевого метода крепления

Таблиця 1

Основні методи модифікації волокон та ниток