ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ УВАГИ
1.1 Увага як психічний процес
1.2 Основні підходи до проблеми визначення природи уваги
Возможно вы искали - Учебное пособие: Эриксоновский гипноз
1.3.Функції та властивості уваги
1.4 Неуважність в пізнавальній діяльності та причини її виникнення
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ УВАГИ
2.1 Програма дослідження
2.2 Результати дослідження
Похожий материал - Статья: Эволюционно-историческая концепция личности
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Однією з найхарактерніших рис нашого духовного життя є той факт, що, перебуваючи під постійним впливом все нових і нових вражень, ми відзначаємо й зауважуємо лише найменшу, незначну їх частину. Тільки ця частина зовнішніх вражень і внутрішніх відчуттів виділяється нашою увагою, виступає у вигляді образів, фіксується пам'яттю, стає змістом міркувань.
Всі процеси пізнання - будь це сприйняття або мислення, або інший об'єкт, що у них відбивається: ми сприймаємо щось, думаємо про щось, щось собі уявляємо. Разом з тим сприймає не сприйняття саме по собі, і мислить не сама думка; сприймає й мислить людина - сприймаюча й мисляча особистість. Тому в кожному з вивчених дотепер процесів завжди є якесь відношення особистості до світу, суб'єкта до суб'єкта, свідомості до предмета. Це відношення знаходить своє вираження в увазі. Увага свого змісту не має; вона проявляється усередині сприйняття, мислення. Вона - сторона всіх пізнавальних процесів свідомості, і при цьому та їхня сторона, у якій вони виступають як діяльність, спрямована на об'єкт. В увазі знаходить своє загострене вираження зв'язок свідомості із предметом; чим активніше свідома діяльність, тим виразніше виступає об'єкт; чим більш чітко виступає у свідомості об'єкт, тим інтенсивніше й сама свідомість. Увага - прояв цього зв'язку свідомості й предмета, що у ньому усвідомлюється. Говорити про увагу, її наявність або відсутність можна тільки стосовно до якої-небудь діяльності практичної або теоретичної. Людина уважна, коли спрямованість її думок регулюється спрямованістю її діяльності, і обидва напрямки при цьому збігаються.
Увага - один з тих пізнавальних процесів людини, відносно сутності й права, на самостійний розгляд яких серед психологів дотепер немає згоди, незважаючи на те, що її дослідження ведуться вже багато століть.
Очень интересно - Статья: Безумие. Состояние вопроса
Одні вчені стверджують, що як особливого, незалежного процесу уваги не існує, що вона виступає лише як сторона або момент будь-якого іншого патологічного процесу або діяльності людини. Інші думають, що увага являє собою цілком незалежний психічний стан людини, специфічний внутрішній процес, що має свої особливості, незвідні до характеристик інших пізнавальних процесів.
Проблемами дослідження уваги займалися такі великі вчені як Бродбент Д.Є., Гальперін П.Я., Ланге М.М., Рубінштейн С.Л., Павлов І.П., Узнадзе Д.М., Ухтомський О.О. тощо. Вони висували безліч теорій уваги, але незважаючи на значну кількість досліджень, проблема уваги не стала менш значимою. Як і раніше тривають суперечки стосовно уваги. Але практично всі дослідження підкреслюють її індивідуальність.
Мета роботи: поширити поняття про теоретико-методологічну базу процесу уваги.
Об'єкт : пізнавальна сфера людини.
Предмет : індивідуальні особливості уваги юнаків.
Вам будет интересно - Курсовая работа: Влияние игр на развитие самооценки дошкольников
Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати наступні задачі:
1. Проаналізувати психологічну літературу стосовно даної проблеми.
2. Дібрати методи та методики для проведення психологічного дослідження.
3. Визначити основні підходи до проблеми визначення природи уваги.
4. З'ясувати поняття неуважності та її роль в пізнавальній діяльності.
Похожий материал - Дипломная работа: Влияние музыкальных и художественных символов на восприятие художественного (музыкального) произведения
Структура роботи. Наша курсова робота викладена на 33 сторінках і містить в собі вступ, 2 розділи, 6 підпунктів, висновок, список літератури, що налічує 25 джерел, додаток.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ УВАГИ
1.1 Увага як психічний процес
Психічне життя особистості нерідко порівнюють із потоком образів сприйнятих предметів і явищ, думок і почуттів, вражень від них, спогадів про те, що було, і образів майбутнього. У цей потік безперервно вливаються всі нові й нові струмочки, зароджені нашою діяльністю в навколишньому світі, спілкуванням з іншими людьми, зміною у власному психічному й фізичному стані. Ця впорядкованість досягається завдяки особливій властивості психіки, що називається увагою. [6; 140]
Увагу звичайно не вважають особливим психічним процесом, як сприйняття, пам'ять, мислення. Зате вона забезпечує успішну й чітку роботу нашої свідомості. Кожний пізнавальний процес є єдність образу й діяльності. Увага свого особливого змісту не має, вона проявляється усередині сприйняття, мислення. Вона - сторона всіх пізнавальних процесів свідомості, і при цьому та їхня сторона, у якій вони виступають як діяльність, спрямована на об'єкт. [18;79]