ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПІДЛІТКИ В ІСТОРІЇ ПСИХОЛОГІЇ
РОЗДІЛ 2. ПІДЛІТКИ І СОЦІУМ СЬОГОДНІ
2.1 Трансформовані погляди сучасності
Возможно вы искали - Курсовая работа: Подготовка к браку и добрачное консультирование
2.2 Культурно-історична концепція Л. С. Виготського та його школи
РОЗДІЛ 3. ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА
3.1 Методика дослідження стану тривоги та депресії підлітка
3.2 Аналіз результатів
ВИСНОВКИ
Похожий материал - Курсовая работа: Понятие о характере и особенности его формирования
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Протягом століть в художній літературі, зокрема в грецьких, римських, іспанських і китайських джерелах, згадувався проміжний і порівняно короткий період між дитинством і дорослістю. У театрі, поезії і прозі відбилися гарячність і нестримність «юності».
Саме отроцтво, юність, з їх бурхливими проявами все більше і більше викликають зацікавлення дослідників.
Очень интересно - Контрольная работа: Причины кризисов развития личности по А.В. Петровскому
У психології можна виокремити два найбільш яскравих підходи до визначення чинників прояву підліткової бурхливості, неврівноваженості тощо.
Якщо акцентуватись на біологічному, то можна побачити, що у межах підліткового віку ( 11 – 14 років, дехто розширює до 10 – 16 років) проходять важливі фізіологічні процеси. За швидкістю біологічних перетворень організму, цей період займає почесне місце поруч із ембріональним періодом та періодом дитинства. Проявами цього є прискорення темпів росту, швидкий розвиток репродуктивних органів, поява вторинних статевих ознак, таких як оволосіння, збільшення м’язової та жирової маси, геніталій, збільшується ріст та витривалість.
Фізичні зміни контролюються гормонами. Вони й ініціюють ріст підлітків і зміни, які в незначній кількості виражені вже в ембріональній стадії. Різке підвищення їх продукування спостерігається у віці 10 – 12 р. у дівчат та 12 – 14 р. у хлопчиків. Потім спостерігається інтенсивний фізичний розвиток, супроводжуваний зміною пропорцій тіла і т. д.
Ці явища зміни фізичного стану супроводжуються й зміною поведінки, неадекватними проявами, депресивними настроями тощо. І більшість культур відмічала одночасність цих явищ і так історично склалося, що підлітковий вік сприймається як негативне явище, а всі конфлікти, депресії, зміни настрою і т. д. відносять як наслідок дії біологічних факторів. Підлітків зображають як жертв своїх гормонів.
Цій точці зору протиставляється інша, що трактує підлітковий вік як соціально-історичне явище.
Вам будет интересно - Реферат: Проблема визначення ціннісних орієнтацій у науковій літературі
Відмітимо, що тривалий підлітковий період як виразний і найбільш важливий період розвитку, характерний головним чином для людей з індустріальних суспільств. У XVIII, XIX і на початку XX століття, коли був величезний попит на некваліфіковану робочу силу, велика частина молоді швидко перетворювалася на дорослих, вливаючись в доросле життя, як тільки були здатні виконувати таку роботу. Потім, після Першої світової війни, технологічний розвиток країн всього світу в сукупності з швидкими соціальними змінами спричинив необхідність довше вчитися в школі або проходити іншу підготовку, таким чином примушуючи молодих людей лишатися в значній мірі у фінансовій і психологічній залежності від батьків. Індустріалізація і вимоги до освіти, що пред’являються нею, створили підлітковий період таким, яким ми бачимо його сьогодні.
Отже, в ході аналізу літератури висунуто гіпотезу, що домінуючим чинником сучасного підліткового віку є суспільно-історичний поступ.
Метою роботи є встановити особливості підліткового віку в залежності від історично-суспільного розвитку, проаналізувати і систематизувати найбільш відомі погляди на залежність протікання підліткового віку від історично-соціального середовища; перевірити експериментально припущення про визначальну роль соціально-історичного поступу на поведінку, психологічний стан підлітків.
Робота може бути корисною студентам спеціальностей психологічного, педагогічного профілю, соціологам, батькам та ін.
РОЗДІЛ 1. ПІДЛІТКИ В ІСТОРІЇ ПСИХОЛОГІЇ
Похожий материал - Контрольная работа: Проблеми мотивації поведінки
Існує безліч фундаментальних досліджень, гіпотез і теорій підліткового віку. І багато запропонованих концепцій дитячого розвитку і протистоять одна одній, і проявляють себе в області психології підлітка. Оскільки риси отроцтва і юності, за визнанням самих дослідників, не виявлені, зім’яті і бідні у дітей з пролетарського середовища, а чисте, повне і розгорнене протікання цього періоду розвитку можна спостерігати тільки у дітей освічених шарів суспільства, то найбільш яскраві психологічні концепції підліткового віку будувалися на основі вивчення буржуазного підлітка початку минулого століття — "підлітка в ідеалі". Розгляд цих концепцій дозволить змалювати коло питань, що мають безпосереднє відношення до цього віку, його симптоматику, побачити стабільне і історично мінливе в психології підлітка, розрізнити феномени і їх інтерпретацію в різних наукових концепціях, визначити значення біологічного й соціального у становленні розглядуваного віку.
Ст. Хол вважав, що підліткова стадія в розвитку особи відповідає епосі романтизму в історії людства Це проміжна стадія між дитинством — епохою полювання і збирача і дорослим станом — епохою розвиненої цивілізації На думку Хола, цей період відтворює епоху хаосу, коли тваринні, антропоїдні, напівварварські тенденції стикаються з вимогами соціального життя. Його уявлення про "бунтуюче" отроцтво, насичене стресами і конфліктами, в якому домінують нестабільність, ентузіазм, сум'яття і царює закон контрастів, глибоко увійшло до психології.
Хол вперше описав амбівалентність і парадоксальність характеру підлітка, виділивши ряд основних суперечностей, властивих цьому віку. У підлітків надмірна активність може привести до виснаження, божевільна веселість змінятися смутком, упевненість в собі переходити в соромливість і боязкість, високі етичні прагнення змінятися низькими потягами, пристрасть до спілкування може змінятися замкнутістю, тонка чутливість переходити в апатію, жива допитливість — у розумову байдужість, пристрасть до читання — у зневагу до нього і т.д. Зміст підліткового періоду Хол описує як кризу самосвідомості, подолавши яку людина набуває "відчуття індивідуальності".
Двотомна монографія Хола про підлітковий вік вперше була опублікована в 1904 році і з тих пір багато разів перевидавалася. Його називають батьком психології перехідного віку, оскільки він перший запропонував концепцію, що пояснює дане явище, і окреслив коло проблем, пов’язаних з цим віком. Уявлення Хола про перехідність, проміжність даного періоду розвитку, про кризові, негативні аспекти цього віку і сьогодні складають ядро психології підліткового віку.