КУЗЬМЕНКО Олександр Михайлович
621 група
РЕАКЦІЇ КОМПЛЕКСОУТВОРЕННЯ
Курсова робота
Науковий керівник:
Викладач кафедри хімії
Юхоменко М.А.
Суми 2011
Возможно вы искали - Реферат: Сировинна база хімічної промисловості
Зміст
Вступ
Загальні відомості про комплексні сполуки
Принципи класифікації комплексних сполук
Загальні принципи будови
Похожий материал - Реферат: Хіміко-технологічні процеси - складова хімічного виробництва. Кінетичні закономірності гетерогенних хіміко-технологічних процесів
Комплексоутворення
Поширені комплексні сполуки
Поняття прохелати
Координаційні сполуки за природою ліганда
Координаційні сполуки за знаком заряду комплексу
Очень интересно - Реферат: Бериллий и сплавы, содержащие бериллий. Свойства, применение в химической технологии
Внутрішньо комплексні сполуки
Природа координаційного зв’язку
Номенклатура комплексних сполук
Властивості комплексних сполук
Значення комплексних сполук, їх застосування
Вам будет интересно - Курсовая работа: Висмут и его соединения в природе
Висновки
Література
Вступ
Не становить таємниці той факт, що комплексні сполуки та реакції комплексоутворення мають широке застосування в аналітичній хімії, в методах якісного і кількісного аналізу, перш за все завдяки властивостями комплексних сполук: стійкість, інтенсивність забарвлення, мала розчинність.
Як свідчить назва, комплексна сполука ( комплекс) – це складна частинка, що містить декілька складових частин (іонів, молекул), здатних до самостійного існування.
Похожий материал - Дипломная работа: Влияние состава растворителя на микроволновый синтез нанопорошка CuInSe2
Комплексні сполуки (к.ч) виділені в окремий клас речовин за певними ознаками: багатокомпонентність складу; здатність складових частин до самостійного існування; здатність дисоціювати на складові частини за гетеролітичним механізмом; наявність стійкої просторової структури, утвореної за донорно-акцепторним механізмом.
Центральний атом (комплексоутворювач) координує частинки тобто безпосередньо зв’язує і утворює внутрішню сферу комплексу. Йони, безпосередньо не зв’язані з центральним атомом ( ц.а.), утворюють зовнішню сферу.
Ліганди є донорними частинками, центральний атом – акцептором.
Центральний атом характеризується координаційним числом ( к.ч.) – це число зв’язків, утворених з центральним атомом у комплексній сполуці. Якщо ліганд утворює зв’язок тільки з одним донорним атомом, координаційне число дорівнює числу приєднаних лігандів.