ВСТУП
1. Про Йозефа Рота
2. Про творчість Йозефа Рота
3. Про переклад
ВИСНОВОК
ВСТУП
Возможно вы искали - Дипломная работа: Тема преступления в творчестве Ф.М. Достоевского и П. Зюскинда: к поиску литературного родства
Австрійський прозаїк Йозеф Рот (1894 – 1939) – один з найвідоміших представників феномена, за визначенням К. Маґріса, "Габсбурзького міфу в модерній австрійській літературі".
Починаючи з 20-х років ХХ століття його з різною інтенсивністю перекладали в Європі, але тільки з поверненням в українську культуру низки раніше вилучених з неї письменників надзвичайно розширилися горизонти тих контекстів, у яких увиразнюються теми, мотиви, проблематика й поетика його спадщини. Тепер, по суті, постає не тільки новий Й. Рот як письменник, а й новий ракурс у ротознавстві, пов'язаний з українською міжлітературною рецепцією. Тому актуальність нового звернення до німецькомовної і перекладеної українською мовою спадщини Йозефа Рота зумовлена необхідністю дослідження двох аспектів української міжлітературної рецепції.
Нові аспекти ротознавства зумовлені зміною літературних і літературознавчих парадигм за неповне двадцятиріччя, а також трансформацією компаративістики за умов глобалізації суспільного життя, прискоренням міжкультурного обміну.
Для нового аналізу габсбурзького міфу крізь українську міжлітературну рецепцію справді є відповідні передумови і підстави. Вони пов’язані насамперед із ґрунтовними дослідженнями автобіографії Й. Рота (Д. Бронзен, США; Г. Ньюрнбергер, Німеччина), критичним опрацюванням текстів письменника в збірнику праць германістів світу "Joseph Roth und die Tradition" (1975), у матеріалах міжнародного симпозіуму "JosephRoth: Interpretation, Kritik, Rezeption" (1990); з напрацюваннями російських літературознавців (Ю. Архипов, В. Пронін, В. Сєдєльнік, Л. Єфремова, Л. Базірева). Реінтерпретації творчості письменника в цілому та окремих його творів, зокрема і публіцистики тепер можуть сприяти публікація в перекладі російською мовою листування ("Вопросы литературы", 1994. – № 6. – С. 174 – 227), нове німецьке перевидання публіцистики Й. Рота "Reise nach RuЯland" (Кельн, 1995), дослідження італійського германіста Клаудіо Маґріса, українських літературознавців (Т. Гаврилів, Д. Затонський, Г. Петросаняк, Л. Цибенко).
Мета курсової полягає в конструюванні української міжлітературної рецепції художнього світу Йозефа Рота на матеріалах текстів, що виникли в ареалі габсбурзького міфу. Досягнення цієї мети передбачає реалізацію таких конкретних завдань :
Похожий материал - Курсовая работа: Тема детства в прозе Максима Горького
– окреслити найближчий історико-літературний контекст розквіту таланту Й. Рота;
– обґрунтувати українську домінанту в міжлітературній рецепції споріднених текстів, їх міжтекстуальну інтерференцію;
– виокремити загальнокультурні концепти, які мають конструктивне значення поведінкових парадигм для літературних персонажів-характерів.
Методологічною основою курсової послужили праці зарубіжних та українських діячів культури в галузі літературознавства, зокрема германістів (К. Маґріс, Д. Бронзен, В. Джонстон, Е. Цьольнер, Д. Затонський, М. Зимомря, П. Рихло, Л. Цибенко, К. Левицький), фахівців зі світової літератури та порівняльного літературознавства (Й.-В. Ґете, І. Франко, О. Веселовський, Д. Дюришин, М. Бахтін, Д. Наливайко, А. Волков, В. Матвіїшин, Ю. Лотман, Д. Чижевський), теоретиків з культурології та антропології (К. Леві-Строс, Д. Ружмон, У. Еко, О. Гомілко, А. Компаньйон, П. Рікер), дослідників з генології і перекладознавства в системі компаративістики (М. Бахтін, Н. Копистянська, М. Гіршман, Р. Гром’як, П. Топер, М. Лановик). Досягнення поставленої мети і завдань передбачає використання порівняльно-історичного, типологічного методів і елементів структурно-функціонального аналізу, текстів, стратегій рецептивної поетики.
Новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше в українському літературознавстві творчість Йозефа Рота інтерпретується крізь призму української літератури періоду австрійської домінанти, а парадигматика міжлітературної рецепції конструюється за співмірними вимірами.
Очень интересно - Реферат: Literary analysis of "Pygmalion" by George Bernard Shaw
Теоретичне значення курсової роботи виявляється у її міждисциплінарному характері як основи для аналізу емпіричних фактів національних літератур.
1. Про Йозефа Рота
Хоча біографію письменника досліджували досить ретельно, проте й досі існує багато місць, де інформація є плутаною, – не неповною, а радше надмірною та суперечливою. Приклад цього – історія з його батьком. Про те, ким був батько письменника, можна знайти найрізноманітніші версії – навіть таку, що Рот – позашлюбна дитина якогось австрійського дворянина. Та дійсність була набагато прозаїчнішою. Майбутній письменник та журналіст ніколи не запізнав свого батька, бо той збожеволів під час ділової поїздки і вже не повернувся додому.
Отож, Йозеф Рот народився 1894 року в Бродах1. Про те, що було потім – навчання у бродівській гімназії, семестр у Львівському університеті й наука у Відні, військова служба під час Першої світової війни, дебют у літературі, журналістська діяльність, одруження, подорожі, творчість, еміграція, смерть – можна було б оповісти двома способами. Можна намагатися бути точним та ретельним – тоді вийшла б книжка, певно, сторінок у 700-800 або
1 До останнього часу й у цьому питанні панували розбіжності – деякі дослідники стверджують, що Йозеф Рот народився не у самих Бродах, а в сільці Шваби (інші ж – у селі Волиня) поблизу цього містечка.
й більше. А коротко переказувати життя Рота немає сенсу, бо це загрожує надмірними спрощеннями й навіть перекручуванням (хоча часто несвідомим), – як, наприклад, ситуація з його навчанням у Львівському університеті. У передмові до Білих міст Юрій Бедрик завважує, що у радянський період цей факт замовчувався, а тепер, мовляв, ми маємо повне право гордитися цим. Більшість джерел, натомість, свідчить, що юний Рот не був задоволений “малим Віднем”, себто, Львовом, а прагнув потрапити до справжньої столиці, тому до університету він хоч і вступив, та не надто до нього вчащав. Себто кожна, навіть не надто визначна, подія у житті Рота вимагала б коментарів та пояснень. Адже, за словами Дейвіда Бронзена – одного з дослідників письменникової біографії, Йозеф Рот був прекрасним міфотворцем-практиком і використовував для вправляння власний життєпис. Він сам інтерпретував його, “підправляв” розповідями та листами. Тож хоча ми й маємо про нього багато відомостей – він, наче навмисне, залишав по собі велику кількість слідів, – але все це радше є вуаллю, сховком справжнього Рота. І тут уже кожен дослідник може потрактувати його по-своєму. Та такий шлях надто довгий та складний як для рецензії.
Вам будет интересно - Реферат: Text analysis of the short story Piano by William Saroyan
2 Затонський Д. Гімн чи реквієм? (Про Йозефа Рота та його “Марш Радецького”) // Йозеф Рот. Марш Радецького. Київ, 2000.
Інакше Ротову біографію можна подати у вигляді хронології – найважливіші для нього дати. Отож, рік народження нам вже відомий. Рік смерті – 1939. Та справді переломними датами в житті Рота були:
1914 рік, коли він перебрався до Відня і поміняв “сірі міста” своєї Батьківщини на “білі міста” Західної Європи. Цим він, здавалося б, намагався заперечити своє походження, свою малу Вітчизну: східноєвропейський (бо тоді ще не український чи польський) єврей, який утікав од свого провінційного досвіду, від містечок, де євреї “торгували повітрям”, й міст, де у каналізаційні ринштоки провалюються коні, став чи не найвідданішим австрійцем серед тогочасного письменства.
1918 рік, коли розпалася Австро-Угорська імперія. Бо якщо іти за світовідчуттям героїв творів Рота – це був кінець не просто чергової історичної епохи, а цілого світу.
Джерела, з яких можна отримати докладнішу інформацію про Йозефа Рота
Похожий материал - Реферат: Александра Маринина. "Имя потерпевшего – никто"
Слід визнати, що їх не так уже й багато. Довший час (у радянський період) існували російські переклади романів “Марш Радецького”, “Ціппер та його батько” і “Готель Савой” та єдина монографія Л.Горелик Йозеф Рот – борец против милитаризма и фашизма. З’явилося також декілька статей в Иностранной литературе – Д.Арумова (1968, №10) та Д.Затонського (1978, №11), його ж стаття “Всі барви життя” у Всесвіті (1977, №12), невеличка замітка там же (1981, №8), стаття Лариси Цибенко у часописі Ї (1997, №9). Існує ще каталог виставки, присвяченої Йозефу Роту, з певними відомостями про його життя і творчість, а також передмова Ю.Бедрика до “Білих міст” та Д.Затонського – до Маршу Радецького. У травні 2001 року Г.Петросаняк захистила дисертацію, присвячену стилістиці Рота.
Дещо про письменника можна знайти в Інтернеті, – наприклад, на www.josephroth.de , – але й ці дані не надто численні.
Звичайно, доволі багато монографій, присвячених письменникові, його творам та їхній інтерпретації, з’явилось у німецькомовному світі та, зрештою, не тільки (хоча б згадуваний уже американець-біограф Дейвід Бронзен). Проте, на жаль, у більшості випадків ми можемо знайти лише назви книг, прізвища авторів та коротенькі анотації.
2. Про творчість Йозефа Рота
прозаїк рот література текст