Лабораторная работа: Аналіз читацького ринку на прикладі форуму видавців 2010 у Львові

Виконала студентка

групи КМК - 31

Крижевич Юлія

Львів 2010


План

Вступ

Возможно вы искали - Курсовая работа: Ассортимент, качество, экспертиза макаронных изделий и трикотажных товаров

1. Форум видавців у Львові 2010. (Історія створення, основні засади)

2. Аналіз читацького ринку

3. Проблема поєднання масового і елітарного в рамках книжкового ринку

Висновки

Список літератури та джерел


Похожий материал - Курсовая работа: Виды информационных знаков, применяемых при маркировке пищевых продуктов

Вступ

Соціологія читання — це галузь соціології культури, яка досліджує читання як одну з основних суспільних форм опосередкованої комунікації в суспільстві (поряд з театром, кіно, радіо, телебаченням тощо).

Соціологія читання вивчає читача, як індивіда, що сприймає друкований текст залежно від набутих ним культурно-освітніх та мовних звичок; соціально-демографічні, етнокультурні та соціально-політичні чинники, які опосередковано впливають на читацькі інтереси; досліджує читацьку поведінку читачів (уявлення читачів про читання, його регулярність, частоту і час, співвідношення джерела інформації про літературу і джерел її отримання є, рівень начитаності та розуміння прочитаного).

Розглядаючи соціальні потреби в читанні, яке є специфічною формою мовного спілкування людства за допомогою друкованих або ж рукописних чи електронних текстів, соціологія читання визначає та аналізує: <=> соціальні, о економічні, політичні,культурні та ін. чинники, які впливають на читання, вивчає членів суспільства як споживачів духовної культуру, їх інтереси та уподобання, орієнтацію на нову літературу тощо. В процесі читання відбувається змістовне сприйняття суб'єктом (читачем) інформації (знань, цінностей, норм та ін.), що міститься у друкованих чи писемних (у тому числі в електронному вигляді) текстах. Читання тим самим створює соціокультурне буття книги. Звичайно, що читання сьогодні розглядається як процес активної взаємодії між комунікатором (створювачем тексту) та реципієнтом (читачем).

У зв'язку з цим читання вважається завершеним комунікаційним актом, у межах якого відбувається передача знань із друкованої сторінки (текстового повідомлення на ній) до особистості і вплив цього повідомлення на її поведінку. Слід зазначити, що комунікаційний акт (читання) виявляє себе невід'ємною частиною, своєрідним двійником процесу створення тексту.

Очень интересно - Дипломная работа: PR как технология эффективного управления фирмой

Говорячи про книгу, іноді нечітко розрізняють книгу і читання, книгу і писемність, книгу і друк, книгу й інформацію, книгу та літературу тощо.

Звідси важливий висновок щодо нееквівалентності книги II читання: читати можна не тільки книгу, а й рукописи (в тому числі й листи), періодику тощо, що ще важливіше, книги II культурі існують не лише для читання.

На думку Тетяни Микитин, вони можуть бути використані багато функціонально і неспецифічно: <=> як предмет розкоші, як ознака багатства чи освіченості господаря, як елемент оформлення інтер'єру, і=> скарб (матеріальний чи інтелектуальний), який залишається наступним поколінням, тощо.

З іншого боку, словесний твір може існувати і бути сприйнятим не тільки у вигляді книги, а й усно, у газетному чи часописному варіанті, комп'ютерному або звуковому записі та ін. Це слід враховувати, оскільки у сьогоднішніх наріканнях на те, що люди менше читають, не враховуються сучасні й цілком адекватні замінники читання, у тому числі й такі, що зберігають власне інформацію, літературний твір незмінними. Отож доля книги як речі може бути і частіше за все буває відмінною від долі тексту, який у ній зафіксований.

Соціологія книги – одна із галузей соціальної культури, яка вивчає закономірності створення і функціонування рукописних та друкованих творів у суспільстві, а також соціокультурні аспекти книги, як матеріального об’єкта. Як окрема галузь знань, соціологія книги починає формуватись на початку XX ст. Бельгійський бібліограф та книгознавець П. Отле, засновник Міжнародного бібліографічного інституту в Брюсселі (1895 р.), першим увів у науку цей термін. Значного розвитку набула соціологія книги у 20-х роках в Україні, передусім в Українському науковому інституті книгознавства(К. Меженко, Д. Балика та ін.). З урахуванням традиції вітчизняних досліджень відомо, що ще в 1866 р. було проведено перше вивчення обігу книги в Київській публічній бібліотеці; тут було здійснено низку цікавих досліджень, що стосувалися різних аспектів функціонування книги в суспільстві.

Вам будет интересно - Дипломная работа: PR-технологии в формировании имиджа компании как работодателя

Російський книгознавець М. Куфаєв розуміє під соціологією книги, або, як він називає її, бібліосоціологією, абстрактну науку про закони книги. Український дослідник Д. Балика дещо розширює це поняття бібліосоціології.

■ Бібліосоціологія— це наука, що з'ясовує причини та наслідки кількісного і укісного складу творів писемності, встановлює закони життя книги та аналізує еволюцію книг і книжкових багатств у цілому і в окремих галузях.

Саме, тому у 20-ті роки в Росії була проведена низка досліджень книги і читача, у тому числі комплексного характеру, скажімо, з'ясування предметних зв'язків цієї галузі з педагогікою, психологією та іншими науками Б. Банк. "Изучение читателей в России" (XIX в.); А. Топоров. "Крестьяне о писателях"; та ін.

У 30-ті роки як в Україні, так і в усьому колишньому СРСР і відомих причин об'єктивне вивчення проблем книги як соціального явища припинилось. Повертаючись назад, зазначимо, що потужною і плідною, досі теоретично і практично невичерпаною й недооціненою є традиція комплексного дослідження книги і читача, у тому числі соціологічними методами, започаткована українською педагогічною діячкою X. Алчевською ("Что читать народу?"), та російським дослідником М. Рубакіним ("Этюды о русской читательской публике", "Психология читателя и книги. Краткое введение в библиографическую психологию" та ін.). Останній був засновником і директором Міжнародного інституту бібліопсихології в Лозанні.

Пожвавлення інтересу до соціології книги спостерігається з 60-х років, проте спочатку не як до самостійної дисципліни, а як до такої, що більшою мірою розчиняється в історії самої книги та її функціонуванні в різні епохи, хоч поступово вирізняється власне соціологічна проблематика. Саме тоді розглядають такі аспекти читання, як "хто читає?" і "як читають?".

Похожий материал - Реферат: Volkswagen змінює свою стратегію

Дослідники встановили тоді, що процес читання залежить передусім від демографічних характеристик:

а) феномен масового читання характерний у великих містах;

б) вплив комерційних та адміністративних центрів;

в) від освіти, рівня виховання та фінансового добробуту;