План
Вступ
1. Мотив кохання у романі „Анна Кареніна” Льва Толстого
1.1 Тема самотньої любові
1.2 Реальність та ілюзія як модель поведінки
Возможно вы искали - Курсовая работа: Мотив огня в повести Н.В. Гоголя "Тарас Бульба"
2. Модель ідеального світу у романі Гюстава Флобера "Пані Боварі"
Висновок.
Література
Додаток
Вступ
Похожий материал - Реферат: Своеобразие композиции и особенности художественного стиля Жана-Батиста Мольера в комедии "Тартюф"
толстой флобер роман кохання почуття
Творчість великих письменників Льва Толстого та Гюстава Флобера викликала зацікавлення багатьох дослідників та літературознавців ХIХ – ХХ століть. Романи цих письменників було ґрунтовно вивчено рядом науковців. Творчість Толстого, відобразивши цілу епоху історії Росії, стала своєрідним підсумком розвитку російської класицистичної літератури. В епічному реалізмі Л.Толстого принцип універсалізму у розкритті внутрішнього світу людини майстерно поєднується із зображенням цього внутрішнього світу у безперервному русі та плинності. Основним об’єктом письменницьких роздумів стала особистість та її взаємозв’язок із суспільством. Так, у 1853 році Лев Толстой зазначав у своєму щоденнику: “Тепер цікавість до подробиць замінюється інтересом до конкретних подій”[16,45]. Зображення письменником діалектики душі було рівнозначне науковому відкриттю у галузі пізнання внутрішнього світу людини.
Всі твори Толстого та Флобера спиралися на літературні традиції своїх попередників, які зображували людей майбутнього. Письменники описували простих людей, стежили за їхніми думки, аналізували причини трагедій. Так, песимізм Флобера відбився на його творчості. Нотками розчарування автор розкривав не лише через прозу життя, а й пустоту, нікчемність мрії в житті людини.
Для Льва Толстого характерним був опис широкомасштабних історичних подій, показ стану душі людини на фоні різних суспільних катаклізмів. Флобер зображував у своїх творах буденне життя, пригоди, екзотичні країни, трагедії почуттів. У творчості обох цих письменників звучить також і тема кохання. Однак новизна авторів полягає у своєрідному погляді на подану проблему та аспекти її висвітлення. Дослідження особливостей теми кохання у творах Льва Толстого “Анна Кареніна” та Гюстава Флобера “Пані Боварі” тому і є для нас цікавим, оскільки в літературознавстві цій темі не було присвячено достатньої кількості праць. Дослідниками творчості Льва Толстого були М.Громека, В.Версаєв, Я.Білінкіс, С.Бичков, В.Єрмілов. Гюстав Флобер та його твори стали об’єктами досліджень М.Черневича, М.Затонського, Ш.Бодлера.
Однак предметом аналізу в даній літературознавчій науці не було кохання, як почуття. Вчені переважно акцентували свою увагу на проблемах тогочасного суспільства, на характеристиці особистості. Дослідження висвітлювали питання вини та невинності героїв, засуджували або виправдовували вчинки персонажів, їх прагнення до кращого майбутнього.
Очень интересно - Реферат: Своеобразие композиции и особенности художественного стиля Н.В. Гоголя
Літературознавець В.Єрмілов зазначив, що роман Льва Толстого “Анна Кареніна” гарний завдяки докладності й жвавості зображенням. Проте він не містить у собі жодної постаті, яка уособлювала б моральність, яка відбивала б думки автора. Єрмілов ставить у своїй праці “Толстой – романіст” питання про тему і значення роману. Він категорично засуджує дії Анни.
Інший представник радикального літературознавства ХІХ століття Іванов-Разумник стверджував, що головний зміст твору Толстого зводиться до того, що людина не може будувати своє щастя на нещасті іншого. Анна зробила цей фатальний крок, - і доля їй помстилася.
Дещо інший варіант тієї ж обвинувачувальної логіки обґрунтував дослідник М.Громека. На його думку, Анна повинна була зберегти свій шлюб навіть ціною власного щастя й страждати все життя. “Анна, – писав Громека, – забула про любов Бога, тому й померла. Але якби серце Анни знову прокинулось, якби в ній знову заговорила любов до її чоловіка, сина, то вона зробила б всіх щасливими” [8,73].
Літературознавець С. Версаєв в праці “Живе життя” будує свою позицію на протиставленні “засуджувати чи виправдовувати Анну за її любов”. “Анна зрадила чоловіка, кинула сина – і стала втраченою жінкою”[6,129].
Дослідник М.Черневич звертає особливу увагу на те, що Г.Флобер, як письменник не розкриває власного ставлення до Емми Боварі. Смерть героїні викликає лише співчуття у автора. Адже ця загибель – крах людських надій і прагнень.
Вам будет интересно - Курсовая работа: Система персонажей французской волшебной сказки
Відомий поет-символіст Ш.Бодлер при аналізі роману відзначив, що в кінцевому рахунку, попри всі звинувачення, Емма справді велика жінка й гідна жалю, незважаючи навіть на принципову незворушність автора. Однак, на думку автора, усе інтелектуальне жіноцтво буде вдячне Флоберу за те, що підніс їхню одноплемінницю до такого могуття, та ідеалу[4,115].
Літературно-критичні статті 1980-х років доводили, що Емма – жертва свого часу, власних мрій, які навіть гіпотетично не мають жодних підстав для здійснення. Сучасні літературознавчі розвідки стверджують думку, що героїня витворила у своїй уяві картину блаженного, неземного щастя. І в цьому надмірному захопленні приховано симптоми її небезпечної хвороби, названої “боварізмом” (О.Єременко). Та ніхто з цих вчених не заглиблювався в причини смерті героїнь, в мотивацію її вчинків. У цих працях було враховано специфіку тогочасного суспільства, його роль в особистому життя людини та не було детально наголошено на питанні прагнення окремого індивіда до гармонійного розвитку, до звільнення від ланцюгів суспільних норм. Отже, дослідження цих літературознавців розкривали не процес кохання, а залежність особистості від суспільного розвитку.
Предметом дослідження нашої курсової роботи є романи Льва Толстого “Анна Кареніна” та Гюстава Флобера “Пані Боварі” як зразки творів про кохання. У необхідний для аналізу порівняльний та типологічний ряд включено праці сучасних дослідників та пізніші розвідки творчості Толстого й Флобера. Використані також документи літературно-критичної думки нашої епохи (статті, рецензії, авторські передмови, коментарі до романів).
Об’єкт дослідження: специфіка кохання в творах “Анна Кареніна” та “Пані Боварі”.
Мета нашої курсової роботи полягає у вивченні своєрідності трактування кохання в романах Льва Толстого та Гюстава Флобера. Вивчення передбачає поглиблення уявлень про особливості та жанрову систему реалізму та романтизму, з’ясування національної своєрідності французького та російського романів ХІХ століття.
Похожий материал - Курсовая работа: Стилистические особенности "Братья Карамазовы"
До основних завдань курсової роботи входить вивчення особливостей кохання на фоні суспільно-політичних подій в Росії та Франції ХІХ століття, проведення паралелей в зображенні кохання у Франції та Росії, досліджено вплив літературних течій на творчу манеру письменників.
Окремо виділено в курсовій роботі такі питання:
- з’ясувати суспільно-політичних особливості епохи, в яку жили та творили Л.Толстой та Г.Флобер;
- вивчити причини та умови трагедій почуттів Емми та Анни;