Назва реферату : Основи туризму
Розділ : Військова справа, ДПЮ
Основи туризму
ЗНАЧЕННЯ ТУРИЗМУ ДЛЯ ДОПРИЗОВНОЇ ПІДГОТОВКИ
Туризм -г- це не тільки форма масового відпочинку, фізичного загартування та зміцнення здоров'я допризовників, а й ефективний спосіб підготовки їх до військової служби, формування необхідних навичок і вмінь. Важлива роль у вихованні якостей особистості майбутнього воїна належить воєнізованим походам з елементами допризовної підготовки. Багатоденні воєнізовані походи проводяться на другому році вивчення курсу допризовної підготовки як польові заняття.
ОСОБИСТА ГІГІЄНА ТА ХАРЧУВАННЯ У ПОХОДІ
Юнак, який хоче взяти участь у туристичному поході, повинен бути фізично підготовленим, здоровим і мати на це дозвіл лікаря. Попередньо потрібно здійснити такі профілактичні заходи: вилікувати хворі зуби, пройти огляд у отоларинголога, позбутися мозолів на ногах, зробити профілактичні щеплення та ін.
Возможно вы искали - Реферат: Введение в специализацию Теория и методика гандбола
У туристичному поході слід дотримуватися правил особистої гігієни (дбати про чистоту обличчя, тіла, рук, ніг, зубів, одягу, взуття) та режиму дня (графіка руху на маршруті, харчування, відпочинку). Харчування має компенсувати затрати енергії: в раціоні повинні бути вуглеводи, жири, білки, вітаміни, мінеральні солі, питна вода. При визначенні потреби у продуктах організатори воєнізованих походів (викладачі допризовної підготовки, вчителі
фізкультури) орієнтуються на власний досвід, можливості школи, мету туристської групи, тривалість походу.
Надзвичайно важливе значення у поході має питна вода. На одного туриста на добу необхідно мати до 3 л води. У воді, як відомо, можуть бути хвороботворні мікроби та організми, а тому її необхідно кип'ятити. У спеку не слід часто пити, бо надмірна кількість води виділяється з організму з потом, забираючи з собою потрібні організму солі. Щоб поновити сольовий баланс, організм збільшує потребу в питній воді, а це викликає спрагу. Доцільно на сніданок напитися вдосталь, в обід випити до 0,6 л рідини, увечері знову напитися досхочу. В дорозі краще не пити; можна прополоскати рот і обмежуватися лише 1—2 ковтками води.
Продукти, підготовлені для походу, розкладають у поліетиленові кульки по 1—2 кг і складають їх у великий мішок. Розподіляти продукти потрібно так, щоб кожний турист мав при собі весь запас продуктів (хліб, крупа, цукор тощо) і міг би користуватися ним окремо.
Для приготування їжі та зберігання харчів у похід найкраще брати зручні, легкі алюмінієві відра, каструлі, казани з кришками.
Похожий материал - Дипломная работа: Комплексна проробка рейсу теплохода Хюндай Токіо за маршрутом Пусан Ню ПортЛонг Біч
СПОРЯДЖЕННЯ ДЛЯ ПОХОДУ Туристичне спорядження має бути міцним, легким, зручним, безпечним. Вибирають його відповідно до мети, тривалості, складності походу, кліматичних умов.
Особисте спорядження — бавовняний (лижний, тренувальний) костюм чи бавовняний одяг на зразок військового, легкий плащ у вигляді накидки з капюшоном (прогумована тканина, хлорвінілова плівка), легка шапка з полями чи козирком, легкі черевики (кросовки або кеди з товстою устілкою із повсті чи поролону), рюкзак, предмети особистого туалету, комплект білизни, дві пари шкарпеток, нитки, голка, кухоль, столова (краще дерев'яна) ложка, миска, сірники, ніж.
Групове спорядження — легка сокира у чохлі (одна на 3—5 чоловік), 2 алюмінієві каструлі чи відра з дужками з дроту (ємність — по 0,7 л на людину), казани, складаний чи столовий ніж, аптечка (йод, бинти, вата, стрептоцидова емульсія, лейкопластир), чохли для посуду, сталевий ланцюжок (2—3 м), сталевий трос діаметром 3 мм, гачок з дроту для підвішування над вогнищем казанів, ополоник з довгою березовою ручкою, шнури, страхові карабіни та ін.
У похід тривалістю більше одного дня беруть намет (один на 3—4 чоловіки), спальний мішок чи легку вовняну ковдру на кожного, светр, запасні шкарпетки, електричний ліхтар, карту. У кожного туриста має бути компас, щоб орієнтуватися на маршруті походу.
Очень интересно - Реферат: Методичні вказівки
Важливо правильно скласти речі в рюкзак (мал. 201): на дно покласти картон, спочатку скласти важкі речі (кульки з продуктами, консерви), потік* — решту так, щоб рюкзак був збалансованим. У тій частині рюкзака, що буде біля спини, укладають м'які речі. Намет у чохлі прив'язують зверху або знизу рюкзака. Навантаження на одного юнака залежно від його фізичного розвитку — 14-18 кг.
ОРГАНІЗАЦІЯ ПОХОДУ. ОБЛАДНАННЯ ТАБОРУ
Починається похід у визначений час із шикування взводу (роти). Керівник і старшина перевіряють готовність до воєнізованого походу кожного учасника і групи в цілому. Перед початком руху оголошується маршрут, роз'яснюються завдання і тактична обстановка, повідомляються дані про «противника» та ін. Похід організовується у формі військово-спортивної гри, мета якої — удосконалення навичок і вмінь з тактичної, вогневої, фізичної, психологічної підготовки, військової топографії.
Обов'язки і ролі під час гри розподіляє керівник. Він же проводить аналіз і оцінку дій кожного допризовника, підрозділу. Враховуються побажання учнів, їх підготовленість і можливості групи.
Сприятливий вплив на розвиток організму юнака похід матиме за умови рівномірного фізичного навантаження, чергування його з відпочинком. Середня відстань, яку може подолати юнак за день з рюкзаком середньої ваги, — 20—25 км. Похід здійснюється в нежаркий період доби — на початку і в кінці дня. Опівдні влаштовується тривалий відпочинок групи.
Вам будет интересно - Реферат: Понятие туризма 2
Розбивати табір доцільно завидна. Краще раніше лягати відпочивати і раніше вставати для продовження походу. Через кожні 50 хв руху робиться 10-хвилинна перерва; після третього переходу — 20-хвилйнна перерва. Спочатку темп руху має бути повільним. Через 15—20 хв від початку руху робиться зупинка для приведення у порядок спорядження.
Для походу призначаються ведучий і замикальний. Перший вибирає шлях і задає оптимальний темп руху. Замикальний не допускає відставання, допомагає тим, хто стомився, подає сигнали ведучому.
Необхідно вміти правильно вибирати безпечне і зручне для відпочинку місце, швидко поставити намет, а якщо його немає — спорудити тимчасове укриття, в будь-яку погоду розкласти багаття, приготувати їжу. Для відпочинку вибирається захищене від вітру, сухе, рівне місце, неподалік від якого є дерева, вода; на обідній привал слід розміщуватися в тіні.
Для ночівлі треба вибирати місце в рідкому хвойному лісі, де ґрунт засипаний сухою хвоєю, дерева далеко від багаття, на рівній ділянці з м'яким ґрунтом краще на тому місці, яке зранку освітлюється сонцем. Не можна обладнувати табір у густому чагарнику чи хвойних заростях, тому що тут існує небезпека виникнення пожежі, а також багато комарів. Поблизу намету не повинно бути сухих, гнилих дерев, що їх може повалити вітер. Не слід розміщувати табір біля самої води, в незручному чи небезпечному місці.
Ставити намет починають із закріплення його нижньої частини. Під дно намету кладуть сухе листя, гілля, траву, папороть, мох, на дно всередині намету — плащі, накидки, порожні рюкзаки пряжками донизу, інші речі. Розтягуючи верх, стежать, щоб не утворювалося складок, провисань. Для захисту від дощу навколо намету викопують рівчак глибиною 8—10 см з відводом води по схилу.
Похожий материал - Реферат: Профессиональный и элитный спорт в России и экономическое обоснование необходимости их развития
Після заходу сонця вхід у намет закривають, щоб від роси чи туману не відсиріли речі та продукти. Продукти розкладають всередині намету біля стінок. Освітлювати намет краще електричним ліхтарем (свічкою небезпечно).
Багаття розпалюють дрібними сухими сосновими і ялиновими гілками, корою, недогарком свічки, трісками тощо (мал. 202). Під час дощу багаття розводять під накриттям з брезенту або плащ-накидки. У суху погоду навколо багаття прибирають суху траву, мох, хвою, щоб запобігти по-
жежі. Категорично забороняється розводити багаття на торфовищі. Перед сном багаття гасять і заливають водою. Якщо потрібно зберегти вогонь, то на ніч призначають чергового або засипають багаття попелом. Для підвішування казанів, каструль, відер над багаттям натягують стальний трос; можливі й інші способи (мал. 203). Для просушуван-