План лекції.
1. Поняття та види пізнавальних процесів.
2. Поняття та види уваги.
3. Відчуття та сприйняття.
4. Мислення та пам’ять.
Возможно вы искали - Реферат: Професійна етика юриста
1. До пізнавальних процесів відносять увагу, відчуття, сприйняття, мислення, уяву, пам’ять. Кожен з пізнавальних процесів забезпечує певну сторону пізнання людиною оточуючого світу. Всі ці процеси мають важливе значення в професійній діяльності юриста.
Пізнання людини включає використання як особистого досвіду, одержаного раніше, так і досвіду всього людства, який засвоюється нею у вигляді знань. Які пізнавальні процеси і в якій сукупності слід використовувати в тому чи іншому випадку – залежить від поставлених перед людиною завдань. Юридична діяльність насичена вирішенням великої кількості завдань, пов’язаних з розкриттям і попередженням злочинів. Тому юрист повинен знати зміст і особливості пізнавальних процесів в його професійній діяльності.
2. Увага – це спрямованість і зосередженість свідомості, окремих психічних процесів на певному об’єкті з одночасним відволіканням від інших подразників, яке виражається в підвищенні рівня сенсорної, інтелектуальної або рухової активності індивіда.
В залежності від об’єкта зосередження виділяють такі форми уваги: сенсорна (перцептивна) і моторна (рухова). За характером виникнення і способами здійснення виділяють два основних види уваги: довільна і недовільна .
Недовільна увага виникає і підтримується незалежно від свідомих намірів і цілей людини. Основними умовами її виникнення можуть бути властивості подразників, насамперед їх новизна для суб’єкта. Увагу привертають сильні подразники: сильні звуки, яскраве світло, фарби, різкий запах. Основною функцією недовільної уваги є швидка і правильна орієнтація в умовах середовища, які постійно змінюються, виділення тих об’єктів, які можуть мати в даний момент найбільше значення.
Похожий материал - Реферат: Розвиток ринку мобільного зв язку Світові тенденції Перспективи України
Довільна увага розвивається на основі недовільної. Довільна увага виникає, коли людина в своїй діяльності ставить перед собою певне завдання і свідомо складає програму дій. Це й визначає виділення об’єктів уваги. Основною функцією довільної уваги є активне регулювання протікання психічних процесів. Людина бере з пам’яті потрібні їй відомості, виділяє головне, приймає правильні рішення, що особливо важливо для юриста, оскільки в процесі своєї діяльності він часто змушений приймати рішення, від яких залежать долі людей.
Увага характеризується різноманітними властивостями: стійкість, переключення, розподіл, об’єм уваги.
Стійкість – характеристика уваги в часі, яка визначається тривалістю її інтенсивності.
Переключення уваги виявляється в навмисному переході суб’єкта від однієї діяльності до другої, від одного об’єкта до іншого.
Розподіл уваги – можливість одночасного успішного виконання двох або більше різних видів діяльності.
Очень интересно - Реферат: Майстерність навчальної діяльності вчителя
Об’єм уваги визначається кількістю об’єктів, які одночасно і чітко сприймаються.
3. Відчуття – це психічний процес, який полягає у відображенні окремих властивостей предметів і явищ матеріального світу, а також внутрішнього стану організму при безпосередньому впливі матеріальних подразників на відповідні рецептори.
Органи чуття – це єдині канали, по яких зовнішній світ проникає в людські свідомість. Вони дають людині змогу орієнтуватися в оточуючому світі.
Відчуття має такі властивості: чутливість аналізаторів, адаптація, взаємодія відчуттів та ін . Чутливість аналізатора – це властивість психіки до відображення властивостей предметів і явищ, визначається мінімальною силою подразника, який розрізняє людина, а також різницею між двома подразниками, які здатні викликати зміни у відчутті.
Адаптація – це зміна чутливості аналізатора до інтенсивно діючого на нього подразника.
Вам будет интересно - Реферат: Проблеми і перспективи розвитку оптової торгівлі
Взаємодія відчуттів – це зміна чутливості однієї аналізаторної системи під впливом діяльності іншої.
В діяльності юриста основними видами чуття є, насамперед, слухове, зорове, нюхове.
Сприйняття – це відображення в свідомості людини предметів або явищ у всій сукупності їх властивостей і ознак при безпосередньому їх впливі на органи чуття.
В ході сприйняття проходить впорядкування і об’єднання окремих відчуттів в цілісні образи речей і подій.
Найбільш важливі особливості сприйняття – предметність, цілісність, структурність, константність, осмисленість, апперцепція, активність .
Похожий материал - Реферат: Політична журналістика - дзеркало суспільних процесів
Предметність – виражається в акті об’єктивації, тобто віднесенні відомостей, одержаних з цього світу, до цього світу.
Цілісність – означає відображення цілісного образу предмета.
Структурність – пов’язана з цілісністю. Ми сприймаємо фактично абстраговану із відчуттів узагальнену структуру, яка формується протягом деякого часу.
Завдяки константності ми сприймаємо оточуючі предмети як відносно постійні за формою, величиною, кольором і т.п.