Вступ.2
1. Податкова система України.3
2. Етапи становлення податкової системи України.10
Висновок.15
Список використаної літератури.17
Вступ.
Возможно вы искали - Реферат: Конфлікт 18
Сьогодні Україна перебуває в стадії подальшого формування податкової системи, головне завдання якої – створити умови для розвитку підприємництва і на цій основі забезпечити повне задоволення державних і соціальних потреб.
За цей час існування податкової системи України ще гостріше встали проблеми податкового законодавства України, ще наочніше стали для дозволу питання, зв'язані з виплатою податків.
На мій погляд, побудову такої податкової системи, що б забезпечила створення сприятливого податкового клімату на Україні, неможлива без упровадження цілого комплексу мір, що у корені змінили б сам підхід до виплати податків, як необхідного атрибута держави.
1. Податкова система України.
Податкова система являє собою сукупність податків, установлених законодавчою владою і стягнутих виконавчими органами, а також методи і принципи побудови податків. Роль і структура цієї системи визначаються соціально-економічним ладом суспільства.
Податкова система країн з розвинутою ринковою економікою включає різні види податків. В основу їх класифікації покладені різні ознаки. Класифікація податків представлена на мал.1.
Похожий материал - Реферат: РПС Східно-поліського району Житомирська Київська Чернігівська області і характеристика Півд
Мал. 1. Класифікація податків
Основні ознаки класифікації податків:
¨ в залежності від об”єкту оподаткування;
¨ в залежності від органу, що стягує податок;
Очень интересно - Реферат: Короткий економіко-географічний огляд Вінницької області
¨ в залежності від порядку використання.
В залежності від об”єкта оподаткування податки бувають прямі і непрямі.
Прямі податки складають основу податкової системи. Власно кажучи, прямі податки – це платежі, що встановлюються на доходи і майно фізичних і юридичних осіб, що безпосередньо здіцснюють їх сплату. Розмір таких платежів
залежить від масштабів об”єкта оподаткування. При прямому оподаткуванні грошові відносини виникають між державою і самим платником податку.
Прямі податки підрозділяються на реальні, що сплачуються з окремих видів майна, і особисті, стягнуті з юридичних осіб, із джерела доходу чи по декларації. При цьому одні з них сплачуються тіільки юридичними особами, інші – тільки фізичними, а треті – тими й іншими.
Вам будет интересно - Реферат: РПС Тернопільської області
На відміну від прямих, непрямі податки – це платежі, що включаються в ціну товарів і послуг у виді надбавок і сплачуються споживачем. Для окремого платникаїхній розмір прямо не залежить від його доходів. При непрямому оподатковуванні суб”єктом податку є продавець товару (послуги), що виступає посередніком між державою і платником (споживачем даного товару чи послуги).
Так само як і прямі, непрямі податкиза своїм характером неоднородні. Умовно їх можна підрозділити на три групи, у залежності від характеру торгової діяльності. Внутрішня торгівля зв”язана з викоростанням двох видів непрямих податків: акцизів і фіскальних монополій. Зовнішня торгівля характеризується встановленням мита на товари, що експортуються чи імпортуються.
Акцизи – це непрямі податки, що встановлюються у виді надбавки до вільної ціни. Вони характерні для системи ринкового ціноутворення, при якому держава не втручається в цей процес, а встановлює лише надбавку до ціни.
Іншим видом непрямого оподаткування внутрішньої торгівлі є фіскальна монополія. Якщо при застосуванні акцизів держава встановлює надбавку до вільної ціни, то при фіскальній монополії воно встановлює собі визначений доход. По економічному змісту фіскальна монополія виражає прибуток держави від реалізації монопольних товарів. Об”єктом такої монополії завжди були найбільш споживані товари: сіль, алкогольні напої, тютюнові вироби й інші.
Третій вид непрямих податків – мито. Воно встановлюється при ввозі і вивозі товарів через кордон даної держави чи за транзитне перевезення товарів по його території.
Похожий материал - Реферат: Керівництво малим бізнесом і підприємництво
У залежності від органа, що стягує податок і розпоряджається його сумою, розрізняють :
¨загальнодержавні податки – платежі, встановлювані і стягнуті центральними органами влади й управління, що надходять, в основному, у державний бюджет;
¨місцеві податки – платежі, що встановлюються місцевими органами управління на відповідній території і направляються в місцеві бюджети.
У ряді країн загальнодержавні податки стягуються місцевими органами управління і передаються в державний бюджет. В Україні частина загальнодержавних податків законодавчо закріплена за місцевими бюджетами.