(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному – взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова – це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.
1. У переносному значенні вжито в тексті виділене слово
ходить навшпиньках
2. Фразеологізмом є вислів
відкривається шлях
3. Окремо в цьому тексті пишуться слова
в/перше
4. Іменник виділено в словосполученні з тексту
починається з колискової
5. Вставне слово вжито в реченні
четвертому
6. Складним є речення
п’яте
7. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
третьому
8. М’який знак треба писати на місці обох пропусків у рядку
громадянс..ка позиція, здаєт..ся в оренду
9. Букву и треба писати на місці обох пропусків у рядку
виконувати реч..тативом, промовиста ц..тата
10. Граматичну помилку допущено в словосполученні
барвистих ярмарок
11. Суфікс -ев- має прикметник, утворений від слова
груша
12. Правила вживання лапок дотримані в уривку з афіші 
13. Граматичну помилку допущено в рядку
найбільш вищий пагорб
14. Граматичну помилку допущено в реченні
Остап Вишня палко захоплювався та змальовував на сторінках своїх творів дивовижну українську природу.
15. Правильну відмінкову форму числівника сімсот дев’яносто вісім наведено в рядку
Ор. в. сьомастами дев’яноста вісьма
16. Прочитайте речення.
І радісн(1)о, що Київ наш осін(2)ій,
Подвоєні літери треба писати на місці всіх цифр, окрім 1
17. Правильно утворено форму третьої особи множини від інфінітива
губити – гублять
18. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення
«Опівдні насунулися хмари...» обрати і ринула стоголоса злива.
19. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
єднання, сором’язливість, щирість
20. Усі розділові знаки правильно вжиті в реченні
Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити точно жодною фарбою, жодним пензлем?
21. Частка не пишеться окремо у варіанті
не/здужати всіх завдань
22. Спонукальним є речення
За правду, браття, єднаймось щиро.
23. Підкреслена буква позначає однаковий звук у кожному слові рядка
садочок, футболіст, дивина
24. З’ясуйте, який вид підрядного речення відповідає кожному фрагментові.
| Фрагмент речення | Вид підрядного речення |
| … понад усе хотіли, щоб … | – з’ясувальне |
| … зайшов до магазину, щоб … | – мети |
| … сподобалася книга, що її … | – означальне |
| … настільки досвідчена, що … | – ступеня та способу дії |
25. З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
Він (1)прожив під сонцем (2)коло ста літ, (3)ніколи не (4)ховаючись у холодок.
1 дієслово
2 прийменник
3 прислівник
4 дієприслівник (форма дієслова)
26. Доберіть приклад до кожного випадку вживання розділового знака на місці крапок.
кома – І сонце падало за тьмяним морем трав … на землю маки кинувши червоні.
двокрапка – Знаю я … моє ім’я не згасне на прийдешнім сонячнім путі.
тире – Вдихати вітер Батьківщини … найвище щастя на землі.
дужки – Це просто день, що врубується в простір … Сергій Жадан ….
27. З’ясуйте вид поданих простих речень.
означено-особове – Усоте прославляю буйноту життя.
неозначено-особове – Танцюють, співають, веселяться на вулиці.
узагальнено-особове – Лінивим не находишся – ледачим не наробишся.
безособове – Мило мені та спокійно серед тої лісової тиші.
28. Доберіть замість пропусків потрібні слова.
Замість паспорта можна подати … про народження. – свідоцтво
Це було натхненне й поетичне … в коханні. – освідчення
На вході чергові обов’язково перевіряють … особи. – посвідчення
Лейтенант уважно занотував … очевидця події. – свідчення
Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання 29–36.
Мистецтво, не підвладне часу
(1–11) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності картин видатних художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога: якось переконували, що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» – підробка. Доводили, що неможливо за короткий час зробити таку систему крапок, натякали на стилістичну невідповідність. Але ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі роботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові». І картину купили за рекордну суму. Для «Саду в Овері» характерна унікальна техніка пуантилізму, сутність якої полягає в нанесенні на полотно окремих дрібних крапок чистого кольору. Якщо розглядати таку картину з відстані, ці крапки змішуються, і кольорове відчуття виявляється іншим, аніж коли фарби були б змішані на самому полотні.
(12–17) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником. Чи сподівався будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи купуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди залишиться другорядною». Він щиро вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без жодних меркантильних інтересів… Зрештою, він і не міг ними керуватися – так відкрито він бачив природу.
(18–32) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох техніках живопису, Вінсент виставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами, була настільки вдалою, що він «не зміг її продати», – художник просто подарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє життя живопису, у який був несамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що я хочу вкласти у свої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що мене надихає абсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває в собі енергію й думку. Він знає, що відчуває красу, сутність речей, і йде вузькою, але усвідомленою стежкою, аби постійно розвивати те відчуття, розкриватися всесвітові якомога більше. Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його чистішим, наблизити до первісного стану.1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать багатьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань на земні блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому була притаманна жорстка творча самодисципліна.
(33–38) З дитинства ван Гог прагнув іншого, по-справжньому духовного життя, ішов своїм, загадковим шляхом. Надмірна серйозність і відлюдькуватість хлопця вкупі із захопленням природою та вибухами пристрасної ніжності до близьких – свідчення його пошуків досконалого світу у світі недосконалому. Дитина й дорослий митець були єдиною енергетичною істотою, яка прийшла до нашого світу
(39–45) Вінсент створював полотно легко. Він справді набив руку старанними, наполегливими й самозреченими вправами. Очевидці розповідають, що митець писав постійно й безперервно. Ван Гог просто завалював майстерню полотнами, був машиною (як сам себе називав) з виробництва картин… І всюди Вінсент не зраджує свого бачення – сміливо й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть речей, їхні енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм. Непідробний.
(46–53) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити самостійним життям. Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних речах. Увагу треба приділяти природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час роботи над картиною. Живопис. Живо писати. Вінсент же пише яро – сама бачена ним природа малює його рукою, відтворюючи саму себе на полотні (не дивно, що його картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для звичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800 полотен – рекордна для такого відтинку часу кількість.
(54–60) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх кутках Голландії, Бельгії, Франції – скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не міг забрати… І тоді з його полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в них жодної цінності, картини тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять центів за штуку, з них обдирали фарбу й повторно писали на них, полотна використовували як циновки, мішені, ними прикрашали горища й затуляли дірки курників.
(61–64) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали після смерті? Тому що він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи, випередив час! Енергетика ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем енергетичної вібрації, аби сприймати її, а тим більше – цінувати.
(65) Зараз вони її цінують.
За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»
29. Синонім до фразеологізму з речення «Він справді набив руку старанними, наполегливими й самозреченими вправами» (рядки 39–40) –
собаку з’їсти
30. Слово, виділене у вислові «Вінсент же пише яро» (рядки 49–50), ужито, щоб
підкреслити яскравість і пристрасність його манери
31. У тексті немає мікротеми
спадщина митця в музеях світу
32. Принцип «творити без жодних меркантильних інтересів» ілюструють усі фрагменти тексту, окрім
На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності картин видатних художників (рядки 1–2).
33. Висновком, що випливає з інших поданих суджень, є
Він ставився до всього пристрасно, проте йому була притаманна жорстка творча самодисципліна (рядки 31–32).
34. На думку автора тексту, по-справжньому оцінити твори ван Гога можна,
зрозумівши високу енергетику його полотен
35. Ідею тексту висловлено в рядку
Художник, як і інші самобутні люди, випередив свій час.
36. Стиль тексту –
публіцистичний
37. Словами «Зажурилась Україна» починається
історична пісня
38. Про київського князя Святослава («Слово про похід Ігорів») йдеться в рядку
«Ізронив злоте слово, з сльозами змішане»
39. Автором байки «Бджола та Шершень» є
Григорій Сковорода
40. Автором першого твору нової української літератури є
Іван Котляревський
41. «Ваша Маруся так мені про Вас розказала, що я Вас навиліт знаю», - написав Тарас Шевченко
Григорієві Квітці-Основ’яненку
42. Заклик «і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» є в творі
«І мертвим, і живим…»
43. Написання нарису «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» стало важливим
етапом підготовки твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
44. П’єса «Хазяїн» є ідейно-тематичним продовженням твору
«Сто тисяч»
45. Датан, Авірон, Азазель є персонажами твору
«Мойсей»
46. Звертання «Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки – смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись» адресоване
Лукашеві («Лісова пісня»)
47. Іван Дідух є центральним персонажем твору
Василя Стефаника
48. Батьковою настановою «Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду» нехтують сини у творі
«Вершники»
49. У рядках
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
Лиш приходить подібне кохання
поет використав
гіперболу
50. Із гаслом «Хай живуть зайці!» на полювання вирушав автор твору
«Мисливські усмішки»
51. Тематично близьким до вірша «Два кольори» є твір
«Пісня про рушник»
52. На тлі Другої світової війни розгортаються події твору
«Україна в огні»
53. Мотив трагічної внутрішньої роздвоєності центрального персонажа наявний у творі
«Я (Романтика)»
54. Період культу особи Сталіна є історичним тлом твору
«Тигролови»
55. Рядки
І радісним буремним громом
Спадають з неба блискавиці,
Тарасові провісні птиці –
Слова шугають над Дніпром
є в творі
«Сто років, як сконала Січ»
56. Рядки
На межі двох епох, староруського золота повен,
Зазгучав сонценосно твій сонячно-ярий оркестр
адресовані
Павлові Тичині
57.
«Contra spem spero» - Леся Українка
«Маруся Чурай» - Ліна Костенко
«Людина» - Ольга Кобилянська
«Інститутка» - Марко Вовчок
58.
«Україна в огні» - Христя Хуторна, фон Крауз
«Чорна рада» - Сомко, Шрам
«Тигролови» - Григорій Многогрішний, Медвин
«Жовтий князь» - Андрійко Катранник, Отроходін
59.
Комедія - «Хазяїн»
Послання - «І мертвим, і живим...»
Роман - «Тигролови»
Повість - «Інститутка»
60.
Остап Вишня - Павло Губенко
Марко Вовчок - Марія Вілінська
Леся Українка - Лариса Косач
Іван Багряний - Іван Лозов’ягін