ЗМІСТ
Вступ
Розділ І. Динамічні структури даних. Списки та їх різновиди
1.1 Списки
1.2 Стеки
Возможно вы искали - Дипломная работа: Разработка системы Автоматизированное решение задач механики
1.3 Черги
Розділ ІІ. Практична реалізація динамічних структур на мові програмування С++
2.1 Робота з динамічною пам’яттю
2.1.1 Вказівники
2.1.2 Операції NEW та DELETE
Похожий материал - Реферат: Объектно ориентированое програмирование на С
2.2 Стеки
2.3 Черги
Розділ ІІІ. Побудова динамічних структур використовуючи стандартні шаблони
3.1 Використання бібліотеки Stack
3.2 Використання бібліотеки Queue
Очень интересно - Реферат: Информатика как наука
Висновок
Література
Вступ
Сьогодні людина живе у світі, де інформація має величезне значення. Життєво важливо навчитися правильно з нею працювати й використати різні інструменти для цієї роботи. Одним з таких інструментів є комп'ютер, що став універсальним помічником людині в різних сферах діяльності.
В обчислювальній машині програми звичайно оперують із таблицями інформації. У більшості випадків це не просто аморфні маси числових величин: у таблицях присутні важливі структурні відносини між елементами даних.
Вам будет интересно - Реферат: Магнитные карты в деятельности муниципальных органов
Щоб правильно використати машину, важливо домогтися гарного розуміння структурних відносин, що існують між даними, способів подання таких у машині й методів роботи з ними.
Вивчити найбільш важливі факти, що стосуються інформаційних структур: їх статичні й динамічні властивості; засобу розподілу пам'яті й подання даних; ефективні алгоритми для створення, зміни, руйнування структурної інформації й доступу до неї.
У найпростішій формі таблиця може бути лінійним списком елементів. Тоді властиві їй структурні властивості містять у собі відповіді на такі питання, як: "Який елемент є першим у списку? який - останнім? який елемент передує даному або слідує за даним?" Можна багато говорити про структуру навіть у цьому зовсім очевидному випадку.
У більш складних ситуаціях таблиця може бути двовимірним масивом (тобто матрицею, іноді називаною сіткою, що має структуру рядків і стовпців), або може бути n-мірним масивом при досить великих значеннях n, або вона може мати структуру дерева, що представляє відношення ієрархії або розгалуження, або це може бути складна багатозв’язна структура з величезною безліччю взаємних поєднань, така, наприклад, яку можна знайти в людському мозку.
Системи обробки списків корисні в дуже багатьох випадках, однак при їхньому використанні програміст нерідко зіштовхується із зайвими обмеженнями.
Похожий материал - Реферат: Типи даних алгоритмічної мови TURBO Pascal Стандартні функції і оператори роботи з рядками
Тепер доцільно визначити кілька термінів і понять, якими ми будемо часто користуватися надалі. Інформація в таблиці представлена безліччю вузлів (деякі автори називають їх "записами", "бусинами", "об'єктами"); ми іноді замість "вузол" будемо говорити "елемент". Кожний вузол складається з одного або декількох послідовних слів у пам'яті машини, розділених на іменовані частини, називані полями. У найпростішому випадку вузол - це просто одне слово пам'яті, він має тільки одне поле, що включає все слово.
Одними із видів списків є стеки і черги, що відмінні між собою лише в деякому логічному представленні і дещо різні за створенням.
Динамічні структури даних можна побудувати на багатьох мовах програмування як високого так і низького рівня. Проте, будувати динамічні структури найкраще на мові програмування фірми Borland – С++.
С++ побудована на основі мови С. Вона зберігає основні типи даних, операції, синтаксис операторів та структуру програми мови С ( про це свідчить сама назва мови: “C” та “++”). Водночас, це зовсім інша мова, яка ввела в практику програмування новий технологічний підхід - об’єктно-орієнтоване програмування. Введення в практику програмування об’єктно-орієнтованої парадигми дозволяє значно підвищити рівень технології створення програмних засобів, скоротити затрати на розробку програм, їх повторне використання, розширити інтелектуальні можливості ЕОМ. Розробка мови С++ - віха в становленні об’єктно-орієнтованого підходу як практично універсальної бази в інформаційній індустрії.