Хвороби, що передаються статевим шляхом
П Л А Н
1. Поняття про СНІД.
2. Етіологія.
3. Епідеміологія.
4. Клініка та діагностика СНІДу.
Возможно вы искали - Реферат: Препарати кальцію і вітаміну D у профілактиці та лікуванні остеопорозу
5. Лікування СНІДу.
6. Профілактика.
7. Сифіліс.
8. Етіологія і Епідеміологія.
9. Клінічна картина захворювання.
Похожий материал - Реферат: Правильное питание 3
10. Лікування і профілактика.
Синдром набутого імунодефіциту – СНІД (синонім ВІЛ інфекція) – інфекційне захворювання, яке спричинюється вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Воно характеризується глибоким порушенням клітинного імунітету з приєднанням надалі вторинних інфекцій і злісних новоутворень.
Вірус імунодефіциту було відкрито у 1983 р. у лабораторії Пастера у Франції дослідником Люком Монтаньє і його співробітниками. Вірус імунодефіциту – вірус нового типу, лімфатичний ретровірус, що повільно виявляється.
Що таке вірус взагалі? Це зовнішня форма життя, що складається з однієї нуклеїнової кислоти, яка може існувати, тільки паразитуючи на новій клітині. Як же впливає вірус імунодефіциту на організм? Вірус укорінюється в захисні клітини організму – в білі кров’яні тільця – лімфоцити – точніше у Т-лімфоцити – хелпери (лімфоцити-помічники Т4 і СД4), які є носіями клітинного імунітету. Також вірус укорінюється у лімфоїдні клітини – макрофаги.
Іншими словами, ВІЛ знищує ту зброю, за допомогою якої організм людини протистоїть різним захворюванням. У результаті катастрофічно (на 90%) знищується активність Т-лімфоцитів – кілерів (вбивць), що відіграють важливу роль в активізації і становленні специфічності антитіл. Це створює пролом в імунітеті, який у здорової людини є гармонійно скоординованою системою, налагодженою у процесі тривалої біологічної еволюції.
Очень интересно - Реферат: Литература - Патофизиология (ПАТОФИЗИОЛОГИЯ ЛИМФАТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ)
Таким чином головною у розвитку СНІДу є поразка Т-хелперів, які служать основною ланкою клітинної, гуморальної та імунної відповіді.
Потрапляючи в кров, хвороба розвивається повільно. Інкубаційний (прихований, безсимптомний) період рідко буває короткий – до 1 року – 3-5% заражених до 5 років – у 5-20% У решти інфікованих він може розтягнутися на триваліший термін (максимум до 30 років). Інфекцію можна виявити тіольки за допомогою спеціальних методів дослідження.
Джерела інфекції і шляхи передачі ВІЛ.
ВІЛ-інфекція антропоноз; єдиним джерелом збудника є хвора людина або віруносний ВІЛ. З огляду на те, що рівні нагромадження ВІЛ у різних тканинах і середовищах організму вирізняють у широких межах, розрізняють 4 основні епідеміологічні групи:
1. Середовища, які з постійною здатністю переносити ВІЛ (сперма, вагінальний секрет, грудне молоко);
Вам будет интересно - Реферат: Физические поля и излучения функционирующего организма человека
2. Середовища, які мають ймовірну здатність переносити ВІЛ (ліквор, плевральна рідина, слина);
3. Лабораторні зразки, які містять концентрати ВІЛ;
4. Середовища, через які ВІЛ не переноситься (сльози, під).
Трансмісія ВІЛ-інфекції відбувається:
1. Статевий
Похожий материал - Реферат: Влияние радиации на клетки организма. Растения Томской области, снижающие радиационное воздейст
а) гомосексуальний;
б) гетеро сексуальний.
2. Інокуляція крові.
а) переливання крові і препаратів крові;