1. Теоретичні відомості.
1.1 Живлення ланцюгів транзистора.
1.2 Властивості каскадів при різних ввімкненнях транзистору.
1.3 Активні фільтри.
1.4 Генератори коливань.
Возможно вы искали - Реферат: Мотивація чоловічих та жіночих імен мешканців Луцька
2. Розрахункова частина.
2.1 Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
2.1.1 Завдання.
2.1.2 Методика розрахунку.
2.1.3 Кінцеві схеми з вказаними номіналами елементів.
Похожий материал - Реферат: Послуги які надає мережа Internet
2.1.4 Висновки.
2.2 Активні RC–фільтри нижніх частот.
2.2.1 Завдання.
2.2.2 Методика розрахунку.
2.2.3 Кінцеві схеми з вказаними номіналами елементів.
Очень интересно - Реферат: География Великобритании 2
2.2.4 Розрахунок амплітудно–частотних характеристик схем.
2.2.5 Висновки.
2.3. RC–генератори.
2.3.1 Завдання.
2.3.2 Методика розрахунку.
Вам будет интересно - Реферат: Гимн Великобритании
2.3.3 Кінцева схема з вказаними номіналами елементів.
2.3.4 Амплітудно–частотна характеристика фазозсуваючого ланцюга.
2.3.5 Висновки.
3. Висновки по роботі.
Список літератури.
1. Теоретичні відомості
1.1 Живлення ланцюгів транзистора
Похожий материал - Доклад: Экономика гуманизма в России
Джерело живлення обирають залежно від призначення підсилювача і необхідної вихідної потужності (напруга сигналу на заданому навантаженні). Якщо є вимоги до економічності підсилювача, обирають як можна меншу напругу живлення. Внутрішній (вихідний) опір джерела живлення повинен бути досить малим, щоб небажані зворотні зв’язки через загальне джерело живлення каскадів не призводили до нестабільності характеристик підсилювача.
Живлення БТ типу 
в режимі підсилення здійснюється подачею негативної напруги на колектор и невеликої позитивної напруги на емітер (відносно бази). Живлення БТ типу 
відрізняється лише полярністю напруги джерел напруги.
На рис. 1.1 приведені найпростіші схеми резистивних підсилювальних каскадів на БТ, ввімкнених по схемі з ЗЕ. Необхідну напругу на базу можна подавати через резистор 
(рис. 1.1, а) або з дільника напруги 
(рис. 1.1, б). Опір у багато разів перевищує опір переходу база–емітер для постійного струму, тому зміщення через резистор називають зміщення фіксованим струмом бази. Зміщення за допомогою дільника напруги менше змінюється при зміні температури, старінні та заміні екземплярів транзисторів, тому воно називається зміщенням фіксованою напругою база–емітер.
Напругу зміщення на базу можна подавати паралельно з напругою сигналу (рис. 1.1, а, б) та послідовно з напругою сигналу, якщо сигнал подається через трансформатор (рис. 1.1, в). Зміщення на базу з дільника напруги також можна подати і послідовно з напругою сигналу. Для цього в схемі на рис. 1.1, в паралельно конденсатору 
треба включити резистор. При послідовному включенні напруги сигналу та зміщення вхідний опір каскаду більше, ніж при паралельному.
1.2 Властивості каскадів при різних ввімкненнях транзистору