П л а н
Вступ
1. Софієвський собор.
1.1. Нартекс.
2.2. Архітектура і розписи інтер’єра собору.
Возможно вы искали - Реферат: Специфика народного орнамента русских
2.3. Саркофаг Ярослава Мудрого.
2.4. Північна зовнішня галерея.
2.5. Башти.
2.6. Хори.
2.7. Дзвіниця.
Похожий материал - Реферат: Сравнительный анализ норм морали Ветхого и Нового Заветов
2.8. Бурса.
2.9. Братський корпус.
2.10. Будинок митрополита.
2.11. Трапезна.
2.12. Консисторія.
Очень интересно - Реферат: Средневековое рыцарство: история возникновения, ритуалы, символика, кодекс чести
2.13. Південна в’їзна башта.
2.14. Західні ворота (Брама Заборовського) і мур.
3. Висновки.
В С Т У П
Державний архітектурно-історичний заповідник «Софійський музей» міститься в центрі Києва. На території заповідника, площа якого становить 5 гектарів, розташований чудової краси ансамбль пам’яток вітчизняного зодчества 11-18 століть. Найціннішою спорудою заповідника є Софійський собор – всесвітньовідома пам’ятка архітектури і монументального живопису 11 століття. Він велично височить у центрі ансамблю. Собор споруджено в період розквіту Київської Русі, великої східнослов’янської держави, колиски трьох братніх народів - російського, українського та білоруського.
Вам будет интересно - Реферат: Средневековые цивилизации
Давньоруська держава досягла вершини своєї могутності у часи правління князя Володимира Святославича ( 978 - 1015 р . ) та його сина Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.).
У 988 році за князя Володимира Святославича на Русі було запроваджено християнство, що мало велике значення для дальшого розвитку феодальних відносин, зміцнення єдності держави, піднесення культури, розширення політичних і культурних зв ’ язків Київської Русі з Візантією та іншими європейськими країнами.
Із запровадженням християнства в Давньоруській державі почалось інтенсивне будівництво кам’яних християнських храмів. До їх створення залучались кращі будівельники і художники свого часу, використовувалися художні й технічні досягнення епохи. Храми прикрашалися настінними розписами, кам’яним різьбленням, ставали справжніми творами мистецтва.
За часів сина Володимира - Ярослава Мудрого в Києві почалось велике будівництво. У цей же період збудовано митрополичий храм - Софійський собор, який став головною монументальною будовою міста.
У літописах закладини собору датуються 1017 або 1037 роком. Певно, що його будівництво велося в 20-30 роки 11 ст.
Похожий материал - Реферат: Средневековый город Тараз
Навколо Софійського собору-центральної споруди Ярославового міста - стояли кам’яні храми, боярські палаци, житла городян, а подвір’я митрополії було огороджено муром. До наших днів з 11 століття збереглися лише Софійський собор і руїни Золотих воріт - парадного в»їзду в древній Київ.
Назва собору «Софійський» походить від грецького слова «софія» ,що в перекладі означає «мудрість». Присвячений «мудрості християнського вчення», собор, за задумом творців, мав утверджувати на Русі християнство і феодально-князівську владу.
Збудований як головний, митрополичий храм Русі , Софійський собор був у давнину громадським і культурним центром держави. Тут відбувалися царемонії «посадження» князів на київський престол, прийоми іноземних послів; біля стін собору збиралося київське віче; при соборі велося літописання і була створена Ярославом Мудрим перша відома в Стародавній Русі бібліотека.
Уже в 11 столітті сучасники оцінили Софійський собор , як видатний твір мистецтва. Перший руський митрополит Іларіон - видатний публіцист свого часу - писав про нього: «Церковь дивна и славна всем округниим странам, яко же ина не обращаеться во всем полунощи земнем от востока до запада.»