Вступ
I. Історія розвитку концепцій громадянського суспільства.
1.1 Проблема громадянського суспільства в історії соціально-політичної думки
1.2 Основи визначення “громадянське суспільство”
1.3 Громадянські правовідносини
Возможно вы искали - Реферат: Действие норм права во времени
1.4 Структура громадянського суспільства
II. Діалектика взаємовідносин громадянського суспільства та держави.
2.1 Межи діяльності держави
2.2 Співвідношення держави і суспільства
III. Перспективи і перешкоди розвитку громадянського суспільства
Похожий материал - Реферат: Действие норм права во времени
Висновки
Список літератури
Вступ
Проблема громадянського суспільства відноситься до числа самих фундаментальних наукових проблем, яка хвилювала протягом багатьох віків кращі уми людства. Вона з`явилась з появою держави і поділу суспільства на державну и недержавну сферу життєдіяльності. З тих часів питання взаємодії влади та суспільства було в центрі уваги всьго людства, воно часто приводить до конфліктів, політичних переворотів та революцій. І зараз ця проблема знаходиться в основі глобальних суспільних змін, які відбуваються в багатьох країнах світу і будуть визначати перспективи розвитку світового суспільства.
“Взаємовідносини держави і громадянського суспільства виявляються найбільш важливим фактором розвитку організму вцілому. Розуміння комплексу відносин цих контрагентів означає пошук можливостей трансформації суспільної системи, її здатності до оновлювання і розвитку. Задача такого роду набуває великої особливості саме в Україні, котра переживає перехідний період, коли і формування нової державності, і становлення повноційного державного суспільства найбільш залежать від вдалого функціонування і взаємодії цих основних суб`єктів соціального і політичного процесів”.
Очень интересно - Реферат: Действие нормативно-правовых актов во времени, пространстве и по кругу лиц в РФ
Словосполучення “громадянське суспільство” фіктивне, так як “негромадянського”, а тим більше “антигромадянського” суспільства не існує. Будь-яке суспільство складаеться з громадян і без них не може існувати. Тільки нецивілізоване суспільство, котре не мало державності, не можна назвати громадянським. По-перше виділяемо його незрілість, примітивність; по-друге, це суспільство не мало таких понять, як “громадянин” або “громадянство”.
Рабовласницьке суспільство не могло бути громадянським, так як воно не визнавало значну частину своіх членів вільними і рівноправними. Раби були не суб`єктами, а об`єктами вимог зі сторони собі подібних. Теж саме можна сказати о феодальном суспільстві.
У цій роботі я розглядаю історію розвитку вчень і концепції громадянського суспільства у зв`язку з правовою державою, а також взаємовідносини громадянського суспільства і держави, перспективи і перешкоди розвитку громадянського суспільства в Україні.
I. Історія розвитку концепцій громадянського суспільства
Становлення й розвиток громадянського суспільства є особливим періодом історії людства, держави і права. Суспільство відмінне від держави, існувало завжди, але не завжди воно було громадянським суспільством. Останнє виникає в процесі й у результаті відділення держави від соціальних структур, відокремлення його до відносно самостійної сфери громадського життя й одночасно «роздержавлення» ряду суспільних відносин. У процесі становлення і розвитку громадянського суспільства складалися сучасне право й держава.
Формування і розвиток громадянського суспільства зайняло кілька століть. Цей процес не довершений ні в нашій країні, ні у світовому масштабі.
Вам будет интересно - Реферат: Действий нормативно-правового акта во времени, в пространстве и по кругу лиц
Окремі елементи громадянського суспільства існували в деяких країнах античного світу (Греція, Рим), де розвиток ремесла і торгівлі породило товарно-грошове виробництво, що одержало оформлення і закріплення в ряді інститутів приватного права (особливо римська частка право). Але це були тільки елементи, вогнища громадянського суспільства, що існували лише в окремих регіонах і, що сполучалися з вертикальними структурами станово-кастових суспільств.
Формування громадянського суспільства в масштабі цілих країн, великих регіонів Європи й Америки, почалося в Новий час. У розвитку громадянського суспільства можна позначити три етапи, перехід від кожного з який до наступному знаменувався істотними змінами суспільного і державного ладу, соціальними потрясіннями, масовими рухами, зіткненнями класів, корінними перетвореннями суспільної ідеології.
На першому етапі (приблизно ХVІ-ХVІІ вв.) складалися економічні, політичні й ідеологічні передумови громадянського суспільства. До них відносяться розвиток промисловості і торгівлі, спеціалізація видів виробництва і заглиблений поділ праці, розвиток товарно-грошових відносин. За підтримкою міст і міського стану в ряді країн виникали централізовані національні держави, що володіли поруч ознак сучасних держав (суверенітет, державна скарбниця, професійний управлінський апарат і ін.). До цього ж часу відноситься переворот у суспільній ідеології, бурхливий розвиток мистецтва і культури, широке поширення протестантської буржуазної етики, оформлення в «теорію природного права» основних загальних ідей, зв'язаних із представленнями про громадянське суспільство як про соціально-політичний ідеал. На чолі боротьби пригноблених станів проти феодальної нерівності і привілеїв стояли городяни. Від початку буржуазної революції в Англії (1640 р.) ведеться відлік Нового часу.
На другому етапі (приблизно кінець XVII — кінець XIX вв.) у найбільш розвитих країнах сформувалося громадянське суспільство у виді первісного капіталізму, заснованого на приватному підприємництві.
В основі будь-якого громадянського суспільства лежать ряд найбільш загальних ідей і принципів, незалежно від специфіки тієї чи іншої країни. До них відносяться:
Похожий материал - Реферат: Демократическое государство
· економічна воля, різноманіття форм власності, ринкові відносини;
· безумовне визнання і захист природних прав і воль людини і громадянина;
· легітимність і демократичний характер влади;
· рівність усіх перед законом і правосуддям, надійна юридична захищеність особистості;