Інститут Муніципального Менеджменту і Бізнесу
«Святкові і неробочі дні»
|
КИЇВ-2002
План.
Вступ
1. Святкові і неробочі дні в українському законодавстві
2. Значення святкових і неробочих днів
Висновок
Література
Задачі
В наш час трудове право в промислово розвинених країнах світу визнається однією з головних галузей права. І це зрозуміло, оскільки саме в сфері застосування праці, де створюються матеріальні й духовні блага, знаходиться зона переплетіння життєво важливих інтересів різних соціальних груп, інтересів державних, суспільних і особистих, приватних. Від методів правового регулювання праці багато в чому залежить суспільний спокій і відчуття обопільного порозуміння між суб'єктами трудових правовідносин. Це сфера, в якій задіяно найбільше число членів суспільства і тому вона заслуговує на особливо пильну увагу держави.
Але не тільки уряд, керівники, юристи повинні добре розумітися в основах трудового права. Кожна людина, незалежно від того, де вона працює, і на якій посаді, повинна знати свої трудові права і обов’язки, добре розуміти як себе вести в тій чи іншій ситуації, що стосується трудового законодавтства.
Кожний працюючий має право на відпочинок, але існують такі дні, як святкові і неробочі, які не можуть ігноруватися державою, в силу національних, культурних чи релігійних традицій. Тому в своїй контрольній роботі я хочу висвітлити тему святкових і неробочих днів в українському законодавстві.
Законодавство про працю не дає визначення часу відпочинку. Наукою трудового права традиційно під часом відпочинку розуміється час, протягом якою працівник є, вільним від виконання трудовнх обов'язків і вправі використовувати його на власний розсуд.
Возможно вы искали - Реферат: Системы заработной платы, гарантии и компенсации
Правове поняття часу відпочинку не відновідає фізіологічному поняттю відпочинку, коли людина, наприклад, спить. У зв'язку з цим науковці пропонували увесь час поза робочим часом називати "вільним від роботи часом" або "неробочим часом". Проте у законодавстві застосовується саме термін "час відпочинку", і його правовий аспект полягає у зв'язку із трудовими обов'язками працівника, а точніше, коли працівник вільний від такого зв'язку.
Законодавством встановлені наступні види часу відпочинку:
- перерви протягом робочою дня (зміни);
- щоденний відпочинок (міжзмінна перерва);
- вихідні дні (щотижневий відпочинок);
Похожий материал - Реферат: Словарь новейших профессий на рынке труда
- святкові і неробочі дні;
- відпустки.
Розглянемо докладніше, що ж мається на увазі під святковими і неробочими днями.
Законом України про працю передбачені наступні святкові дні, робота в які не проводиться:
- 1 січня - Новий рік;
Очень интересно - Реферат: Служба документационного обеспечения управления
- 7 січня - Різдво Христове;
- 8 березня - Міжнародний жіночий день;
- 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих;
- 9 травня - день Перемоги;
- 28 червня - День Конституції України;
Вам будет интересно - Реферат: Собственник или уполномоченный им орган как субъект трудового права Украины
- 24 серпня - День незалежності України.
Законом України “Про внесення змін до КЗпП України” від 24 грудня 1999р. з переліку святкових днів виключені 7 та 8 листопада - річниця Великої Жовтневої соціалістичної революції.
Робота також не провадяться і в дні релігійних свят, такі дні згідно із ст.73 КЗпП називаються “неробочими”, чим підкреслюється їх недержавний характер. Проте держава, шануючи релігійні традиції переважної більшості населення, закріпила це положення у законі:
- 7 січня - Різдво Христове;
- один день (неділя) - Пасха (Великдень);
Похожий материал - Реферат: Содержание трудового договора
- один день (неділя) — Трійця.
За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, особам, які сповідують відповідні релігії, надається до 3 днів відпочинку протягом року для святкування їхніх великих свят з відпрацюванням за ці дні.
У вказані вище дні допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається з дозволу профспілкового комітету в наступних виняткових випадках:
- для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;