· Пропозиція на зерновому ринку очікується в кількості 30,0 млн т, що на 3,4 млн т (10 %) менше минулорічної.
· Пропозиція сформується, в основному, під впливом валового збору зерна урожаю поточного року, який очікується в кількості 27,5 млн т, що на 1 млн т або на 3,8 % перевищує минулорічний показник. Середня урожайність зернових по всіх категоріях господарств прогнозується на рівні 20,0 ц/га, що на 0,8 ц/га менше, але дещо зростають площі до збирання.
· Провідне місце у валовому зборі як і раніше займатиме група продовольчих зернових, яка складатиме біля 17 млн т (61 % від валу), з них пшениця 14,8 млн т (54 %). Пшениця ІІІ класу (продовольча) займатиме не менше половини валового збору цієї культури.
· Перехідні запаси товарного зерна на початок року були порівняно невеликими (2,6 млн т), що суттєво впливає на пропозицію зерна, а на кінець року можуть зменшитись до 1,8 млн т.
· Імпорт зерна і зернопродуктів очікується в межах 80 тис. тонн.
Возможно вы искали - Реферат: Ринок овочів і баштанних в Україні
· Загальний попит по зернових сформується на рівні 28,3 млн т, що на 2,5 млн т (8 %) буде менше минулорічного, при цьому внутрішній попит дорівнюватиме 24,5 млн т.
· Експорт зерна збереже активність і очікується в межах 3,8 млн т, з яких пшениця продовольчого призначення складатиме 3,2-3,4 млн т.
· На внутрішньому ринку залишатиметься помітним вплив цінової кон’юнктури світового ринку, яка загалом спрямована на пониження по пшениці, ячменю, кукурудзі. Однак загальна тенденція цін внутрішнього ринку зерна з урахуванням непередбачуваного зменшення проти запланованого валового збору та зростання ціни пального матиме орієнтир до підвищення на 30-40 %.
· На протязі перших 4-5 місяців маркетингового року ціна товаровиробника по укладених контрактах на пшеницю продовольчого призначення очікується в межах 290-350 грн за 1 т (72-87 дол. США). Біржові форвардні ціни по пшениці ІІІ класу на серпень по базису СРТ будуть не менше 290 грн (без ПДВ), на пшеницю V класу в межах 230-240 грн.
· Ціна жита продовольчого буде близькою до пшениці ІV класу і дещо вищою, ніж у минулому році. На круп’яні культури та зернофуражні слід також очікувати підвищення цін порівняно із попереднім роком. Сезонне коливання цін стійко зберігатиметься в межах 10-15 % до середньорічної.
Пропозиція
Похожий материал - Реферат: Ринок праці, політика зайнятості, відтворення робочої сили
Обсяги пропозиції зерна в 1999/2000 маркетинговому році формуватимуться, в основному, на базі власного виробництва поточного року та знижених до 2,6 млн т перехідних запасів. Імпортні закупки в розмірі 80 тис. т ( 0,3 % від загальної пропозиції) вирішального значення, як і раніше, не матимуть.
Основним фактором, який визначатиме обсяги виробництва зерна у 1999/2000 маркетинговому році, стануть зміни площі до збирання - очікується збільшення на 0,9 млн га, хоч урожайність порівняно із минулим роком не зросте.
Площі озимих культур з урахуванням загибелі біля 400 тис. га складатимуть до збирання 7,1 млн га, з них 5,9 млн га пшениці.
Площу ярих зернових частково зкоригували небувалі приморозки, за яких в окремих центральних областях температура на поверхні грунту знижувалась до мінус 10-11о С. За даними Укргідрометцентру в Полтавській області приморозками пошкоджено 14 % посівів кукурудзи, 5 % ячменю, 25 % раннього засіву гречки; в Сумській області загинули 20 % ярової пшениці, майже повністю - сходи гречки та кукурудзи; в Чернігівській області пошкоджено більше 2 % зернових і зернобобових; в Кіровоградській - біля 5 тис. га гороху та 6 тис. га кукурудзи. Однак посіви ярих відновлені і їх розмір очікується на рівні попереднього року - 6,4 млн га, хоча при запізнілих строках посіву може знизитись рівень урожайності. Ранньовесняне потепління, висока сума ефективних температур та вологозабезпеченість прискорили вегетацію основних сільськогосподарських культур (випередження середньорічних агротехнічних строків на 4-8 днів), створили в цілому нормальні передумови для закладки урожаю у більшості регіонів України. В той же час в Донецькій, Луганській, Кіровоградській, Харківській областях запаси вологи в метровому шарі грунту менші минулорічних.
Однак за пізнішим прогнозом урожайність зернових культур очікується на рівні 20,0 ц/га, оскільки в багатьох регіонах стався запал зерна. На урожай впливатиме і той факт, що внесення добрив під зернові культури не збільшилося, а весняним підживленням внаслідок нестачі хімікатів забезпечено лише дві третини площ озимини. Очікуване валове виробництво зернових і зернобобових культур у порівнянні з 1998/99 р., відображене в табл. 1.1. Згідно прогнозу валовий збір має бути більшим від попереднього на 1,0 млн т, хоч середня урожайність зернових культур очікується нижчою на 0,8 ц/га; в тому числі пшениці - на 2,3 ц/га. Фуражних культур буде зібрано на 0,8 млн т більше, головним чином за рахунок збільшення площі на 329 тис. га, збільшення валу досягатиметься переважно за рахунок збільшення виробництва кукурудзи майже на 1,1 млн т.
1.1. Валове виробництво зерна в 1999/2000 та 1998/1999
маркетингових роках (всі категорії господарств)
| 1999/2000 рр. на 1.07.99 р. (прогноз) | 1998/1999 рр. (фактично) | ||||||
| Культури | Площа до збирання, | Урожай-ність, | Валовий збір, тис. т | Площа до збирання, | Урожай-ність, | Валовий збір, | |
| тис. га | ц/га* | на 1.07. | було на 1.06. | тис. га | ц/га* | тис. т | |
| Зернові всього | 13680 | 20,0 | 27365 | 29542 | 12756 | 20,8 | 26471 |
| Продовольчі | 7718 | 21,7 | 16785 | 18760 | 7123 | 23,5 | 16733 |
| Озима пшениця | 5890 | 24,5 | 14430 | 16379 | 5408 | 26,9 | 14570 |
| Яра пшениця | 258 | 16,5 | 426 | 452 | 233 | 15,7 | 366 |
| Всього пшениць | 6148 | 24,2 | 14856 | 16831 | 5641 | 26,5 | 14936 |
| Жито озиме | 640 | 18,0 | 1157 | 1157 | 700 | 16,2 | 1136 |
| Просо | 340 | 10,2 | 354 | 354 | 266 | 9,3 | 248 |
| Гречка | 568 | 6,2 | 352 | 352 | 495 | 6,9 | 341 |
| Рис | 22 | 30,0 | 66 | 66 | 21 | 34,6 | 72 |
| Фуражні | 5962 | 17,7 | 10580 | 10782 | 5633 | 17,3 | 9738 |
| Ячмінь озимий | 315 | 26,0 | 817 | 837 | 216 | 22,1 | 477 |
| Ячмінь ярий | 3080 | 15,9 | 4887 | 4887 | 3345 | 16,1 | 5393 |
| Всього ячменю | 3395 | 16,8 | 5704 | 5724 | 3561 | 16,5 | 5870 |
| Овес | 578 | 14,2 | 818 | 818 | 550 | 13,5 | 741 |
| Кукурудза | 1324 | 24,5 | 3244 | 3426 | 908 | 25,3 | 2301 |
| Зернобобові всього | 640 | 12,2 | 781 | 781 | 576 | 13,4 | 772 |
| Інші | 25 | 13,2 | 33 | 33 | 38 | 14,2 | 54 |
Очень интересно - Реферат: Ринок фруктів і ягід
* у вазі після доробкиПотенційна пропозиція зернової продукції на внутрішнньому ринку буде достатньою для забезпечення потреб, тому немає підстав оцінювати ситуацію як критичну. Близьке до прогнозованого виробництво зерна Україна вже мала: 1996 р. - 24,6 млн т, 1998 р. - 26,5 млн т, в тому числі збір пшениці складав, відповідно, 13,3 та 14,6 млн т.
![]() |
????????? ???????? ????? ???????? ???? ? ?????????? ?? ??????? ????? ??????? ?????? ???????: ??????? - 56,4 ?? 54,3 %, ???? - 4,3-4,2 % ? ??????????? 2,9 %; ?? 3,2 % ???????????? ?????? ?????????, ?? 1,4 % ??????????? ?????? ??????
Рис. 1.1. Структура виробництва зернових у 1998/99 та 1999/00 роках в Україні
Очікується зібрати 14,9 млн т пшениці на рівні валового обсягу в 1998 році. З урахуванням перехідних запасів пропозиція такого зерна складатиме біля 17 млн т. З них за мінусом природніх втрат (400 тис. т) та з урахуванням високої традиційної для цього продукту товарності може бути запропоновано на ринок 13 млн т зерна пшениці.
Основними постачальниками зерна на внутрішній ринок залишатимуться крупні сільськогосподарські підприємства, частка яких складає 85 % його виробництва. Найбільш значні товарні ресурси зерна очікуються в Одеській, Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській Херсонській, Черкаській областях.
Імпорт , як і в попередні роки, буде обмеженим, не перевищуватиме 80 тис. тонн і, головним чином, це буде насіння зернових.
Загальна пропозиція зерна дорівнюватиме у 1999/2000 р. 30,0 млн т., що на 10 % менше минулорічного рівня (табл. 1.2).
1.2. Баланс ринкового попиту і пропозиції зерна, тис. т
| Маркетингові роки | |||||
| Показники | 1996/97 | 1997/98 | 1998/99 | 1999/2000 (прогноз) | 1999/2000 до 1998/99, % |
| Загальна пропозиція | 30014 | 37491 | 33384 | 30005 | 89,9 |
| в тому числі: | |||||
| · початкові запаси | 5221 | 1930 | 6823 | 2560 | 37,5 |
| · виробництво | 24571 | 35472 | 26471 | 27365 | 103,4 |
| · імпорт | 222 | 89 | 90 | 80 | 88,9 |
| Загальний попит | 28084 | 30668 | 30824 | 28255 | 91,7 |
| в тому числі: | |||||
| Внутрішній попит | 26281 | 29190 | 26224 | 24455 | 93,3 |
| з нього на: | |||||
| · продовольство | 8416 | 8420 | 8400 | 8150 | 97,0 |
| · корми | 12200 | 13700 | 11850 | 10900 | 92,0 |
| · насіння | 4528 | 4250 | 4380 | 4035 | 92,1 |
| · промислову переробку | 400 | 1050 | 800 | 550 | 68,8 |
| Втрати | 737 | 1770 | 794 | 820 | 103,3 |
| Експорт | 1803 | 1478 | 4600 | 3800 | 82,6 |
| Запаси на кінець року | 1930 | 6823 | 2560 | 1750 | 68,4 |
| Відношення кінцевих запасів до загального використання | 0,07 | 0,22 | 0,08 | 0,06 | х |
Попит
Вам будет интересно - Реферат: Ринок цінних паперів та його роль у суспільному відтворенні
Загальний попит на зерно продовольчої та непродовольчої груп прогнозується як очікувана сума внутрішнього попиту та можливого експорту такої продукції. За розрахунками він досягне 28,3 млн т зерна . Внутрішній попит складається з попиту на зерно для продовольчих цілей і промпереробки (на спирт, пиво, крохмаль), для фуражу, у якості посівного матеріалу, включаючи страховий фонд.
Попит на зерно продовольчого призначення, визначений у обсягах 8,1 млн т, відбиває потреби суспільства, виходячи з чисельності населення та середньодушового споживання хліба і хлібопродуктів (в перерахунку на борошно і зерно). В розрахунках прийнято, що середньорічна кількість населення на кінець прогнозованого маркетингового року складе 49,5 млн чоловік, за умови, що залишається тенденція до зменшення кількості населення на 350-400 тис. чол. в рік, а річне середньодушове споживання складатиме не менше 125 кг. Останнє залежить від рівня реальних доходів населення, які зменшилися на 4,7 % за 1998 р. і продовжуватимуть зменшуватися протягом 1999/2000 р.
Найбільший обсяг зерна – 11,0 млн т буде використано господарствами всіх форм власності для фуражних цілей, тобто ці витрати порівняно з 1998/99 р. зменшаться на 1 млн т (8 %). З них 7 млн т надійде за рахунок фуражних культур, а 3,9 млн т - за рахунок гірших за якістю продовольчих культур (пшениця, круп’ яні). Суттєвих змін у попиті комбікормових заводів на фуражне зерно не очікується.
Витрати зерна для переробки на спирт можуть зменшитися, з причини затоварення спиртових заводів готовою продукцією та втрати зарубіжних ринків збуту. Стримуючим фактором виступає також зростання цін на зерносировину. Проте, зниження акцизного збору на спирт і введення мінімальних цін на горілку стимулюватимуть попит на продукцію спиртової промисловості, яка може закупити біля 350 тис. т зерна. Пивоварні та крохмалопаточні заводи споживають біля 200 тис. т зерна, в т.ч. ячменю пивоварного - 180 тис. тонн. Загальний обсяг зерна, що може бути використаний в майбутньому році для промпереробки складе близько 550 тис. т. Насінневі фонди зерна, зменшаться на 8 % проти попереднього року, коли була найбільша за останній час площа пересіву ярих.
В цілому внутрішній попит на зерно може скласти в 1999/2000 році близько 25 млн т зерна, що менше минулорічного на 1,7 млн т. Попит на основну зернову культуру – пшеницю сформується слідуючим чином: на продовольчі цілі - 7,2 млн т, на насіння - 1,6 млн т, для промпереробки на спирт - 400 тис. т, на експорт - біля 3,5 млн т.
Похожий материал - Реферат: Риски в предпринимательской деятельности
Експорт зерна . З другої половини 1998/99 р. в Україні відмічається значне пожвавлення експорту українського зерна: в 1997/98 маркетинговому році обсяги експортованої зернопродукції складали 1,5 млн т, в 1998/99 (попередньо) - 4,6 млн т. Сприяли цьому поліпшення якості пшениці та падіння доларового курсу гривні, що зробило експорт зерна більш привабливим.
На 1999/00 р. прогнозується експорт у розмірі не менше 3,8 млн т. Провідними експортерами зерна в Україні виступають члени Зернової асоціації та спільні підприємства. Вони мають непогано відлагоджену експедиційну службу, матеріально-інформаційне забезпечення, мають достатні обігові кошти, тому забирають на себе 90 % експортованого з України зерна, формують експортну ціну.
В експорті до 75 % займає пшениця. Вона вивозиться переважно морським транспортом в країни Азії (36 %), з них в Ізраїль і Корею - біля 30 %. Біля третини зерна відвантажується в європейські країни: Англію, Угорщину, Швейцарію, Польщу, стільки ж закуповують країни південно-американського континенту. До країн колишнього СРСР (в основному Білорусь, Грузія, Туркменистан та Росія) експортується близько 4 % пшениці.
Продовжує мати місце неконтрольований вивіз зерна, борошна, круп у приграничні райони Росії. Однак він збережеться в межах не більше 300-400 тис. тонн.
